Court ruling № 128041850, 11.06.2025, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 1-кс/759/3460/25

ун. № 759/12361/25

11 червня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , адвоката підозрюваного - ОСОБА_5 (в режимі відео конференції), перекладача - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025000000001461 внесеного до ЄРДР 19.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2025 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло вищезгадане клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025000000001461 внесеного до ЄРДР 19.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України (м. Київ, бул. Миколи Руденка, 22-А) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025000000001461 внесеного до ЄРДР 19.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України.

21.01.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 14.11.2024; протоколом огляду та добровільної видачі від 14.11.2024; висновком судової експертизи № СЕ-19/111-24/72509-НЗПРАП від 02.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.11.2024; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 25.11.2024; протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19.11.2024; протоколом огляду та добровільної видачі від 19.11.2024; висновком судової експертизи № СЕ-19/111-24/72796-НЗПРАП від 04.12.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.11.2024; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 25.11.2024; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою у відношенні ОСОБА_10 від 14.08.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, які містять достатні дані, що дають підстави вважати вказану особу причетним до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та обґрунтовують повідомлення про підозру.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.01.2025 у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.03.2025.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.03.2025 у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.04.2025.

Постановою заступника Генерального прокурора у вказаному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 21.04.2025.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08.04.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 21.07.2025.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.04.2025 у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 13.06.2025.

03.06.2025 стороні захисту повідомлено про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001461 від 19.05.2025 (виділеному з кримінального провадження № 12024000000000481 від 01.03.2024) за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту та з цього дня розпочато ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025000000001461 від 19.05.2025 (виділеному з кримінального провадження № 12024000000000481 від 01.03.2024), завершується 13.06.2025 року, однак у зв`язку із ознайомленням сторони захисту із матеріалами кримінального провадження, завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо, тобто стороні обвинувачення в ході досудового розслідування необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування та здійснити їх переклад на грузинську мову.

Метою продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 згідно частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог пункту четвертого частини першої статті 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати.

Зважаючи на викладене, інший більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також для запобігання вищевказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно підозрюваного у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його адвокат - ОСОБА_5 заперечували проти клопотання, та просили відмовити у його задоволенні і обрати підозрюваному запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту, або, як альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави зменшити його розмір до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Національної поліції України (м. Київ, бул. Миколи Руденка, 22-А) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025000000001461 внесеного до ЄРДР 19.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України.

21.01.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.01.2025 у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.03.2025.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.03.2025 у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.04.2025.

Постановою заступника Генерального прокурора у вказаному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 21.04.2025.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08.04.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 21.07.2025.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.04.2025 у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 13.06.2025.

03.06.2025 стороні захисту повідомлено про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001461 від 19.05.2025 (виділеному з кримінального провадження № 12024000000000481 від 01.03.2024) за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту та з цього дня розпочато ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами справи та встановленні слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу підозрюваному та його продовженні.

Зазначені ризики на даній стадії досудового розслідування не зменшилися та продовжують існувати.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Зі змісту ч. 1 ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та його продовженні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою завершення подальшого розслідування.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

З матеріалів клопотання вбачається, що органом досудового розслідування 03.06.2025 виконані вимоги статті 290 КПК України та зібрані під час проведення досудового розслідування матеріали, надані стороні захисту для ознайомлення.

Даних про наявність підстав для скасування підозрюваному запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, а тому являє собою значну суспільну небезпеку. Також слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв`язків, вік та стан здоров`я, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному при винесенні обвинувального вироку.

Враховуючи стадію судового розгляду, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, можливість підозрюваного ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Поряд з цим, суд зауважує, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи існування сукупності вказаних ризиків, суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, не є можливим.

При цьому, суд звертає увагу, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, питання про продовження якого розглядається, не є безальтернативним, оскільки ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2025 року визначено право внести заставу, розмір якої встановлено у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240, 00 гривень, з урахуванням положень КПК України.

Такий розмір застави визначений судом з урахуванням припису ч. 2 ст. 182 КПК України, за яким застава може бути внесена не тільки підозрюваним, а будь-якою особою.

Сторона захисту посилається на те, що такий розмір застави є непомірним для підозрюваного, який через перебування під вартою не отримує доходи, а його родини не здатна внести його у такому розмірі. Захисник підозрюваного ОСОБА_5 надала харектеризуючі дані на особу підозрюваного з яких вбачається, що підозрюваний має сталі соціальні зв`язки, має постійне місце проживання у м. Києві, з`являвся постійно за викликом до органу досудового розслідування.

З врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення досудового розслідування, виконання підозрюваним обов`язків, необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120,00 гривень, з одночасним покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з урахуванням вказаних обставин, оскільки розмір застави, який просить суд орган досудового розслідування, на думку суду є надмірним для підозрюваного та не свідчить, що при такому розмірі не буде досягнуто належного балансу між цілями досудового розслідування та правами підозрюваного.

Окрім крім того, після визначення попереднього розміру застави пройшов певний період, а тому з метою дотримання позицій Європейського суду з прав людини необхідно зменшити розмір застави, оскільки заявлений розмір слідством є обтяжливим, так як підозрюваний тривалий час перебуває під вартою.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписом ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи доводи сторони захисту та наявні дані про особу підозрюваного, суд вважає за можливе зменшити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу до 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120, 00 гривень, із покладенням на підозрюваного обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, керуючись статтями 177, 178, 197, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025000000001461 внесеного до ЄРДР 19.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України - задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 60 діб, але в межах строку досудового розслідування з визначенням розміру застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120, 00 грн. та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор МЮ України».

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, але в межах строку досудового розслідування, обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватись від спілкування зі свідками, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин кримінальних правопорушень, які йому інкриміновані;

здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1