Decision № 127946713, 27.05.2025, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 22/36/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2025 Справа № 908/414/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Фесик А.В., довіреність № 01-32/021 від 22.01.2025, розпорядження № 27 від 21.03.2025

від відповідача: адвокат Гріщенко А.О., ордер АР № 1205322 від 01.11.2024

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/414/25

за позовом: Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД (вул. Поштова, буд. 27/29, каб. 49, м. Запоріжжя, 69063)

про стягнення 368 405,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

18.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 01-32/065 від 14.02.2025) Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД про стягнення 368405,98 грн. пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу).

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем строків повернення невикористаного авансу, перерахованого за Договором № 05-16/19 від 19.02.2024 про закупівлю робіт за бюджетні кошти.

Згідно позовної заяви, пунктом 3.9 Договору встановлено можливість перерахування генпідряднику попередньої оплати (авансу) у розмірі 70% на строк до 31.03.2024 (надалі строк змінювався додатковими угодами). Відпрацювання генпідрядником авансу підтверджується наданими замовнику актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). По закінченню терміну використання авансу, невідпрацьовані його суми повертаються генпідрядником замовнику не пізніше шестимісячного строку з моменту його отримання, як визначено в п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва. Відповідачу був перерахований аванс у загальному розмірі 21107669,00 грн. Акти форми КБ-2в були надані 18.09.2024 та 26.11.2024, які були враховані в якості відпрацювання авансу. У порушення п. 3.9 Договору в установлені строки: 30.08.2024 та 16.10.2024 акти на підтвердження відпрацювання авансу надані не були, аванс вчасно не повернуто. На підставі п. 12.5 Договору нараховано пеню в розмірі 368405,98 грн. за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу).

25.03.2025 через систему «Електронний суд», у встановлений судом строк, надійшла відповідь на відзив, відхилено заперечення відповідача. Попри 100% будівельну готовність об`єкту будівництва станом на 01.06.2024 відповідачем на відпрацювання авансу не було надано актів КБ-2в, а надано лист від 24.06.2024 № 08/24, в якому посилався на несприятливі погодні умови та суттєве сповільнення темпів виконання робіт, та просив продовжити термін відпрацювання авансу до 15.08.2024. Термін був продовжений. Надалі, через необхідність коригування кошторисної частини проєкту, термін був продовжений з урахуванням шестимісячного терміну відпрацювання авансу. Позивач звертався до відповідача з відповідними претензіями, відповідь на які надана не була. Законодавчими актами в період дії режиму воєнного стану в Україні не передбачено продовження шестимісячного терміну відпрацювання авансу. Коригування проєкту було проведено після отримання відповідного погодження від Запорізької обласної державної адміністрації (лист від 02.08.2024).

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

19.03.2025 через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 18.03.2025), у встановлений судом строк, надійшов відзив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Визнано обставину укладення Договору № 05-16/19 від 19.02.2024 про закупівлю робіт за бюджетні кошти; перерахування авансу; надання актів КБ-2в. Станом на момент спливу термінів підтвердження використання авансу генпідрядником було повністю використано авансові кошти, що підтверджується виписками з небюджетного рахунку генпідрядника. Станом на 01.06.2024, згідно звіту з технічного нагляду за будівництвом, виконання робіт становило 100%. Разом з тим, відповідачем було порушено терміни саме підтвердження використання авансу шляхом складання актів у зв`язку з: тимчасовим зупиненням генпідрядником виконання робіт з 16.07.2024 до 22.08.2024 через необхідність коригування проєктної документації в зв`язку з проведенням додаткових робіт; сповільненням термінів будівництва через небезпечну ситуацію (обстріли, погодні умови); релокацією підприємства з м. Мелітополя до м. Запоріжжя. Коригування проєктної документації відбулося замовником 02.08.2024 (через 20 днів після повідомлення в порушення п. 9.1.1). 22.08.2024 коригування було завершено та проєктна документація була повернута відповідачу. Тобто, фактично аванс був відпрацьований, а порушення термінів складення та підписання актів виконаних робіт сталося внаслідок обставин, що не залежали від відповідача.

15.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив. Відповідач був позбавлений можливості через виконання додаткових будівельних робіт у встановлені терміни підписати акти КБ-2в. Надання актів без коригування типової проєктно-кошторисної документації з внесенням додаткових робіт не було можливо, бо це порушувало б склад виконання робіт, і акти не могли бути прийняті замовником. Відповідач на свій ризик здійснив закупівлю матеріалів, витрати для виконання додаткового об`єму робіт, через що строк виконання будівництва значно збільшився. Необхідність виконання додаткових будівельних робіт виникла через те, що позивач не зміг забезпечити підрядника належною проєктно-кошторисною документацією.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/414/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/414/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.03.2025 задоволено клопотання відповідача та продовжено строк для надання відзиву на позовну заяву до 18.03.2025.

Ухвалою суду від 25.03.2025 за клопотанням відповідача було здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.04.2025.

Ухвалою суду від 15.04.2025 провадження в справі закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 22.05.2025.

Ухвалою суду від 09.05.2025, у зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. 22.05.2025 у відрядженні, судове засідання з розгляду справі по суті призначено на 27.05.2025.

У судове засідання 27.05.2025 з розгляду справи по суті з`явилися представники сторін.

Відповідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 27.05.2025 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують

19.02.2024 між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД (генпідрядник, відповідач) укладено Договір № 05-16/19 про закупівлю робіт за бюджетні кошти.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Договору, замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проєктно-кошторисної документації і умов Договору та здати в установлений Договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти від генпідрядника й оплатити закінчені роботи: «Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області (ВОП розмір 220х300)» (ДК 021:2015-45220000-5 Інженерні та будівельні роботи).

Відповідно п. 1.5, дана закупівля здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» з урахуванням особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.

Договірна ціна складає 30153816,05 грн. з ПДВ (п. 2.1).

Джерело фінансування, згідно п. 3.12, - державний, обласний, місцевий бюджет та інші не заборонені законодавством.

Згідно п. 3.1, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), завізованих відповідальними посадовими особами оперативного угрупування військ «Запоріжжя», довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт.

Згідно п. 3.9 Договору, відповідно до п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» та постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», замовник перераховує генпідряднику у формі авансу 12783509,00 грн. у т.ч. ПДВ строком до 31.03.2024. По закінченні терміну використання авансу, невикористані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме: до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений. Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, робіт і послуг, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в). Придбання матеріалів без виконання робіт та їх монтажу (укладання) в проєктне положення, не вважається відпрацюванням авансу.

У пункті 6.1 Договору сторони визначили: якщо генпідрядник впродовж часу виконання робіт по Договору виявить необхідність внесення змін до обсягів робіт, передбачених договірною ціною, він протягом 3 робочих днів надає в письмовій формі пропозиції щодо змін замовнику, а замовник протягом 5 днів приймає рішення з цього питання.

З метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник на договірних засадах доручає проведення технічного нагляду в повному обсязі ФОП Єгоркіну М.В. До складу робіт зі здійснення технічного нагляду включається також проведення перевірки актів виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3) (пункт 8.1).

Згідно п. 12.5, при неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункті 3.9 Договору, невикористаного авансу генпідрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Договір згідно п. 15.1 діє до 31.12.2025, а в частині виконання зобов`язань сторін до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

На виконання умов Договору, згідно рахунків відповідача від 01.03.2024 № 9 на суму 12783509,00 грн., № 17 від 17.06.2024 на суму 8324160,00 грн., позивач перерахував на банківський рахунок позивача 12783509,00 грн. згідно платіжної інструкції № 9 від 01.03.2024 (оплачено 02.03.2024) та 8324160,00 грн. згідно платіжної інструкції № 16 від 16.04.2024 (оплачено 17.04.2024), у призначеннях платежу вказано, що здійснюється попередня оплата по Договору № 05-16/19 від 19.02.2024.

Відповідач надав до матеріалів справи листи від 25.03.2024 № 09/25, від 27.05.2024 № 08/27, від 24.06.2024 № 08/24, адресовані позивачу, якими повідомляв про суттєве сповільнення темпів виконання робіт через неприйнятні погодні умови та просив продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (виплати авансу) у розмірі до 70% вартості робіт на строк до 31.05.2024, до 30.06.2024, до 15.08.2024, відповідно.

Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області з цього приводу зверталася з листами до Запорізької обласної військової адміністрації, яка, у свою чергу, не заперечувала щодо подовження терміну відпрацювання попередньої оплати (виплата авансу) у розмірі до 70% вартості робіт за договором на строк до 31.05.2024, до 30.06.2024, до 15.08.2024 (листи від 29.03.2024 № 0371/08-25, від 30.05.2024 № 07589/08-20, від 28.06.2024 № 09332/08-20).

Сторонами додатковими угодами до Договору пункт 3.9 викладався в новій редакції. Так, додатковою угодою № 1 від 01.03.2024 визначено перерахування авансу в сумі 12783509,00 грн. строком до 31.03.2024.

Додатковою угодою № 2 від 26.03.2024 визначено перерахування авансу в сумі 12783509,00 грн. строком до 31.05.2024.

Додатковою угодою № 2 від 26.03.2024 визначено перерахування авансу в сумі 12783509,00 грн. строком до 31.05.2024.

Додатковою угодою № 3 від 15.04.2024 визначено договірну ціну в сумі 30153815,05 грн. та перерахування авансу в сумі 21107669,00 грн. строком до 31.05.2024; визначено закінчення виконання робіт у червні 2024.

Додатковою угодою № 5 від 28.05.2024 визначено перерахування авансу в сумі 21107669,00 грн. строком до 30.06.2024; визначено закінчення виконання робіт у липні 2024.

Додатковою угодою № 6 від 26.06.2024 визначено перерахування авансу в сумі 21107669,00 грн. строком до 15.08.2024; визначено закінчення виконання робіт у серпні 2024.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 16.07.2024 № 01/16 про розгляд можливості коригування проєктної документації в зв`язку з виникненням потреби у виконанні додаткових робіт, які не передбачені проєктною документацією.

Запорізька обласна військова адміністрація листом від 02.08.2024 № 11324/08-48, адресованим позивачу, на лист останнього від 26.07.2024 № 1660/01-20, погодила коригування кошторисної документації. Зазначила, що після коригування кошторисної документації та отримання позитивного експертного звіту будівельної експертизи, відкориговану кошторисну документацію необхідного погодити з ОТУ «ЗАПОРІЖЖЯ».

Додатковою угодою № 7 від 13.08.2024 до Договору сторонами було визначено, що кошти першого етапу попередньої оплати товарів, робіт і послуг у сумі 12783509,00 грн. надаються строком до 30.08.2024, кошти другого етапу в сумі 8324160,00 грн. строком до 16.10.2024; по закінченні термінів використання авансу, невикористані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме: до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений; визначено закінчення виконання робіт у жовтні 2024.

У листі від 14.08.2024 № 12142/08-20, адресованим позивачу, Запорізька обласна військова адміністрація зазначила, що не заперечує щодо подовження терміну відпрацювання попередньої оплати (виплату авансу) з урахуванням шестимісячного терміну відпрацювання авансу.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 04.09.2024 № 01-18/290, зазначаючи про надання авансу по Договору в сумі 12783509,00 строком на 6 місяців. У зв`язку з ненаданням станом на 02.09.2024 підтверджуючих документів, вимагав надати акти приймання виконаних робіт або повернути кошти на вказаний розрахунковий рахунок позивача.

Додатковою угодою № 8 від 10.09.2024 сторони на підставі проведеного коригування кошторисної частини проєктної документації та отримання позитивної експертної оцінки філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Запорізькій області № 08-0133/03-24 від 22.08.2024 абзац другий п. 2.1 виклали в іншій редакції, визначивши, що договірна ціна складає 34246639,41 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 10 від 31.10.2024 сторони визначили закінчення виконання робіт за Договором у грудні 2024.

18.09.2024 між сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 (форма № КБ-2в): № 1/22 на суму 1971556,15 грн., № 2/22 на суму 5948733,73 грн., № 3/22 на суму 5974901,51 грн., всього на загальну суму 13895191,39 грн., якими, згідно позовної заяви було закрито (відпрацьовано) погашення авансу, перерахованого в сумі 12783509,00 грн., та частково в сумі 1111682,39 грн. відпрацьовано аванс, перерахований у сумі 8324160,00 грн.

18.09.2024 між сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1/22 за вересень 2024 (форма № КБ-3) на суму 13895191,39 грн., вказано авансову плату, що виключається з підсумку - 13895191,39 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 14.10.2024 № 01-18/336 (отриманий відповідачем 18.10.2024), зазначаючи про надання авансу по Договору в сумі 8324160,00 грн., залишок попередньої оплати складає 7212477,61 грн. Вказав, що строк погашення зобов`язань перед замовником спливає 16.10.2024, у зв`язку з чим просив закрити вчасно попередню оплату та надати підтверджуючі документи та/або повернути невикористані кошти на вказаний розрахунковий рахунок позивача.

Лист від 18.10.2024 № 01-18/342 аналогічного змісту був вручений відповідачу 18.10.2024.

26.11.2024 між сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 (форма № КБ-2в): № 7/22 на суму 1609721,58 грн., № 10/22 на суму 1456487,08 грн., № 11/22 на суму 5313513,96 грн., всього на загальну суму 8379722,62 грн., якими, згідно позовної заяви, було закрито (відпрацьовано) погашення авансу в сумі 7212477,61 грн. (з урахуванням відпрацювання авансу в сумі 1111682,39 грн.), тобто повністю відпрацьовано перерахований аванс у сумі 8324160,00 грн.

Також 26.11.2024 між сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 (форма № КБ-2в): 4/22 на суму 26452,76 грн., № 5/22 на суму 466033,82 грн., № 6/22 на суму 1396787,63 грн., № 8/22 на суму 964754,41 грн., № 9/22 на суму 34692,38 грн., № 12/22 на суму 258095,94 грн., № 13/22 на суму 1315469,32 грн., № 14/22 на суму 253581,04 грн., № 15/22 на суму 53556,36 грн., всього на загальну суму 4769423,66 грн.

Таким чином, 26.11.2024 між сторонами підписано акти форми КБ-2в на загальну суму 13149146,28 грн.

26.11.2024 між сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 2/22 за листопад 2024 (форма № КБ-3) на суму 13149146,28 грн., вказано авансову плату, що виключається з підсумку 7212477,61 грн.

16.12.2024 між сторонами був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 (форма № КБ-2в) № 16/22 на суму 92395,90 грн. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 3/22 за листопад 2024 (форма № КБ-3) на суму 92395,90 грн.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області було складено протоколи від 06.09.2024 та від 23.10.2024 №№ 10, 12 про порушення бюджетного законодавства. Згідно протоколів, станом на 06.09.2024 та на 23.10.2024, відповідно, розпорядником бюджетних коштів (Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області) не надано до органу Казначейства документи, що підтверджують факт виконання робіт на суму 12783509,00 грн. та на суму 7212477,61 грн., оплачені на умовах авансування відповідно до Договору від 19.02.2024 № 05-16/19, та не забезпечено повернення невикористаної підрядником суми авансу, що є порушенням бюджетного законодавства.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області були складені відповідні попередження від 06.09.2024 № 38 та від 23.10.2024 № 44 про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Позивач 08.11.2024 та 16.11.2024 вручив представнику відповідача претензії від 08.11.2024 № 01-18/370 та від 16.12.2024 № 01-18/439, якими вимагав погашення пені, нарахованої згідно п. 12.5 Договору.

Відповіді на претензії в матеріалах справи відсутні.

Позивач листом від 11.03.2025 № 0556/01-18 на звернення відповідача повідомив, що перші акти, які підтверджують закупівлю матеріалів, конструкцій, виробів підприємством ТОВ «ПБК «АКВІ-БУД» були надано 18.09.2024. Стосовно будівельної готовності об`єкта будівництва станом на 01.06.2024 повідомив, що відповідно до Звіту з технічного нагляду за будівництвом об`єкту воєнних інженерно-технічних та фортифікаційних споруд виконання становило 100% в об`ємах, визначених кошторисною документацією, виготовленою в січні 2024.

Відповідачем надано до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 , підпис якого на заяві 25.03.2025 посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М.В., за реєстровим № 333.

ОСОБА_1 у заяві підтвердив, що здійснював технічний нагляд над будівництвом взводно-опорного пункту № 22 на території Запорізької області та йому відомі обставини будівництва генпідрядником: ТОВ «ПБК «АКВІ-БУД» за Договором № 05-16/19 від 19.02.2024. Ним здійснювався технічний нагляд за ходом будівництва зі щоденним виїздом на об`єкти будівництва та щоденний контроль за його ходом. Генпідрядником було одразу розпочато активне ведення будівельних робіт відповідно до наданої замовником проєктно-кошторисної документації. У червні-липні 2024 під час здійснення ним технічного нагляду разом із представниками ОТУ «ЗАПОРІЖЖЯ» та штабу інженерно-позиційного батальйону 23 іпп було виявлено необхідність у здійсненні додаткових обсягів робіт, без виконання яких не було б досягнуто оборонної здатності об`єктів. Необхідність виконання додаткових обсягів робіт виникла в зв`язку з тим, що наданий замовником проєкт будівництва був розроблений на замовлення Міністерства оборони України та був типовим для всіх областей. У зв`язку з чим у ньому не було враховано складність рельєфу будівельного об`єкту на місцевості та геологічні дані кожного об`єкту окремо. Крім того, було неможливо передбачити погодні умови, що ускладнювали процес будівництва. У зв`язку з цим генпідрядник на свій ризик здійснив закупку матеріалів, а також витрати на роботу машино-механізмів для виконання додаткового об`єму робіт, через що строк виконання будівництва значно збільшився.

Єгоркін М.В. зазначив, що незважаючи, що станом на 01.06.2024 виконання робіт з будівництва об`єктів ВОП становило 100% в об`ємах, визначених кошторисною документацією, виготовленою в січні 2024 року, генпідрядник не міг підписати акти виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) вчасно через виявлення необхідності здійснення додаткових робіт і їх відсутність в наданій замовником проєктно-кошторисній документації. Надання генпідрядником актів виконаних робіт без коригування типової проєктно-кошторисної документації з внесенням додаткових робіт неможливо, тому що буде порушено склад виконання цих будівельних робіт, і акти не можуть бути прийняті замовником.

Зазначено, що задля коригування генпідрядником була підготовлена виконавча документація кожної конструкції об`єктів будівництва, яка спочатку була перевірена Єгоркіним М.В. як провідним інженером з технічного нагляду, а після замовником, і передана на коригування. Після внесення змін до проєктно-кошторисної документації генпідрядником була розпочата робота над складенням, узгодженням та наданням на перевірку та подальше підписання актів форми КБ-2в.

Як зазначив ОСОБА_1 , з його досвіду процес складення актів та їх перевірка зазвичай займає тривалий час (близько місяця), адже потребує детальних замірів та фіксації обсягів виконаних будівельних робіт. Зазначив, що генпідрядником були виконані будівельні роботи за Договором відповідно до будівельних норма та стандартів будівництва якісно та в повному обсязі.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані договором будівельного підряду.

Відповідно ч. 1 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону (ч. 1 ст. 323 ГК).

Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва, який визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (пункт 1 Порядку).

Згідно п. 3 вказаного Порядку (в редакції станом на час укладення Договору на 19.02.2024), цей Порядок є обов`язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1764 доповнено абзацом такого змісту:

На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців.

Як встановлено судом, на момент укладення Договору від 19.02.2024, пунктом 3.9 сторони визначили строк використання авансу в сумі 12783509,00 грн. до 31.03.2024.

Надалі, додатковими угодами пункт 3.9 Договору викладався в новій редакції та змінювався (збільшувався) строк використання відповідачем авансу.

18.09.2024 підрядник використав суму авансу першого етапу в розмірі 12783509,00 грн. та частково суму авансу другого етапу в сумі 1111682,39 грн.; 26.11.2024 підрядник використав суму авансу другого етапу в сумі 7212474,61 грн., що підтверджується відповідними актами форми КБ-2в.

Відповідач зазначив, що станом на момент спливу термінів підтвердження використання авансу генпідрядником було повністю використано авансові кошти. Відповідачем були порушені терміни саме підтвердження використання авансу шляхом складання актів у зв`язку з: тимчасовим зупиненням генпідрядником виконання робіт з 16.07.2024 до 22.08.2024 через необхідність коригування проєктної документації в зв`язку з проведенням додаткових робіт; сповільненням термінів будівництва через небезпечну ситуацію (обстріли, погодні умови); релокацією підприємства з м. Мелітополя до м. Запоріжжя.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Відповідно п. 4.2 Договору, роботи здійснюються відповідно до проєктної документації та діючих нормативних документів, обов`язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами і, зокрема, положень Робочої документації «Будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави. Редакція 04» від 2023 року. Замовник передає генпідряднику в строк, не пізніше 3 робочих днів після укладення цього Договору, на період виконання робіт і до їх закінчення затверджену кошторисну документацію та альбом креслення.

У пункті 6.1 Договору сторони визначили: якщо генпідрядник впродовж часу виконання робіт по Договору виявить необхідність внесення змін до обсягів робіт, передбачених договірною ціною, він протягом 3 робочих днів надає в письмовій формі пропозиції щодо змін замовнику, а замовник протягом 5 днів приймає рішення з цього питання.

У матеріалах справи наявний лист відповідача від 16.07.2024 № 01/16 про розгляд можливості коригування проєктної документації в зв`язку з виникненням потреби у виконанні додаткових робіт, які не передбачені проєктною документацією.

Запорізька обласна військова адміністрація листом від 02.08.2024 № 11324/08-48, адресованим позивачу, на лист останнього від 26.07.2024 № 1660/01-20, погодила коригування кошторисної документації.

Тобто, позивачем було порушено встановлений п. 6.1 Договору строк щодо прийняття рішення по виконанню додаткових робіт.

Крім того, необхідність виконання додаткових робіт, як пояснили представники сторін у судовому засіданні, виникла після огляду фактично виконаних робіт представниками оперативного угрупування військ «Запоріжжя», що зумовило внесення змін до проєктної документації.

Надалі між сторонами була укладена додаткова угода № 7 від 13.08.2024 до Договору, якою були визначені строки надання коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг.

Тобто, укладаючи дану додаткову угоду відповідач взяв на себе зобов`язання використати кошти першого етапу попередньої оплати товарів, робіт і послуг у сумі 12783509,00 грн. до 30.08.2024, кошти другого етапу в сумі 8324160,00 грн. до 16.10.2024.

При цьому, строк використання коштів другого етапу в сумі 8324160,00 грн. становив максимальний шестимісячний строк, встановлений Порядком державного фінансування капітального будівництва.

Додатковою угодою № 8 від 10.09.2024 сторони на підставі проведеного коригування кошторисної частини проєктної документації та отримання позитивної експертної оцінки філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Запорізькій області № 08-0133/03-24 від 22.08.2024 абзац другий п. 2.1 виклали в іншій редакції, визначивши, що договірна ціна складає 34246639,41 грн. з ПДВ.

Відповідач зазначив, що станом на 01.06.2024 була 100% будівельна готовність об`єкта будівництва в об`ємах, визначених кошторисною документацією, виготовленою в січні 2024.

Позивач вказану обставину підтвердив у відповіді на відзив.

Разом з тим, акти форми КБ-2в на підтвердження відпрацювання авансу були складені 18.09.2024 та 26.11.2024, тобто після затвердження нової проєктної документації з урахуванням додаткових робіт.

Предметом позовних вимог у справі, що розглядається, є вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу). Підставою позову є Договір № 05-16/19 від 19.02.2024 зі змінами.

За приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Востаннє, додатковою угодою № 7 від 13.08.2024 до Договору сторонами було визначено перерахування авансу в сумі 21107669,00 грн., а також те, що кошти першого етапу попередньої оплати товарів, робіт і послуг у сумі 12783509,00 грн. надаються строком до 30.08.2024, кошти другого етапу в сумі 8324160,00 грн. строком до 16.10.2024.

При цьому, у пункті 3.9 Договору як на момент його укладення, так і в подальшому (з урахуванням викладення додатковими угодами пункту 3.9 Договору в новій редакції) сторони встановили, що по закінченні термінів використання авансу, невикористані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме: до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений.

Тобто, сторони визначили конкретний (чіткий) строк для повернення невідпрацьованої суми авансу генпідрядником - до 25 грудня 2024 року.

Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Станом на час розгляду цієї справи по суті пункт 3.9 Договору в редакції додаткової угоди № 7 від 13.08.2024 є чинним, доказів визнання його недійсним суду не надано.

Жодна зі сторін дійсності цього пункту Договору не оспорювала.

Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач нарахував пеню в розмірі 163461,26 грн. на суму боргу 12783509,00 грн. за період з 31.08.2024 по 17.09.2024 та пеню в розмірі 204944,72 грн. за період з 17.10.2024 по 25.11.2024, що загалом складає суму 368405,98 грн.

У пункті 12.5 Договору сторони передбачили, що при неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункті 3.9 Договору, невикористаного авансу генпідрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідачем на підтвердження відпрацювання всієї суми перерахованого авансу були складені та підписані представниками сторін Договору акти форми КБ-2в 18.09.2024 та 26.11.2024.

Тобто, станом на 25.12.2024 встановлений Договором (пункт 3.9) термін повернення невикористаних сум авансу не було.

А відтак, судом не встановлено порушення відповідачем визначеного Договором строку повернення невідпрацьованих сум авансу. Враховуючи наведене, у позивача відсутні підстави для нарахування пені.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в судових рішеннях Вищого господарського суду України, Верховного Суду України, на які посилався позивач, судами було встановлено порушення відповідачами строків повернення невідпрацьованого авансу, що стало підставою для нарахування неустойки.

При розгляді цієї справи не встановлено порушення відповідачем строку для повернення невідпрацьованих сум авансу.

Щодо посилання позивача на п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, суд зазначає, що абзацом 2 цього пункту визначено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 цього Порядку доповнено новим абзацом, згідно якого: «На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців».

При цьому, цим абзацом не визначено терміну для повернення замовнику невикористаних сум авансу.

Щодо посилання позивача на попередження про неналежне виконання позивачем бюджетного законодавства та складених протоколів про порушення позивачем бюджетного законодавства, які були надіслані останньому Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області, суд зазначає таке.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому - четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва. Головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Відповідно абзацу 3 п. 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, у випадках проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов`язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.

Тобто, позивач, як замовник будівництва та розпорядник бюджетних коштів мав право визначити в Договорі підряду такий термін саме повернення невідпрацьованих сум авансу, який визначений п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, а саме: не пізніше 6 місяців з дня його (авансу) перерахування.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа Броньовський проти Польщі, заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).

Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом в рішенні по справі Рисовський проти України від 20.11.2011 щодо принципу Належного урядування, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 липня 2023 у справі № 912/2797/21 наголосила, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З іншого боку, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 № 1-рп/2015.

На підставі викладеного вище, у задоволенні позовних вимог судом відмовляється повністю в зв`язку з їх необґрунтованістю та недовденістю.

6. Розподіл судових витрат

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 06 червня 2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко