Decision № 127914413, 04.06.2025, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/34214/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

04 червня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаряГур`євої К.І.

представника позивачаОпанасенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі питання про розподіл судових витрат по справі № 420/34214/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 47048/15-32-24-04-20 від 29.10.2024 року, № 47049/15-32-24-04-20 від 29.10.2024 року.

Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить суд стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані із залученням експертів у сумі 44.000,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 60000,00 грн.

Представником відповідача до суду надано клопотання, в якому представник Головного управління ДПС в Одеській області просить відмовити у стягненні витрат. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами. Стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Крім того, позивач самостійно вирішив проводити експертизу, не отримавши відповідного розпорядження від суду. За таким підходом позивач фактично бере на себе ризик і фінансове навантаження за результатами власного експертного дослідження. Згідно з принципами співмірності витрат, викладеними в ст.139 КАС України, витрати, які не підтверджені судовим призначенням експертизи, мають бути віднесені до тих, що не можуть бути стягнені з відповідача. Отже, враховуючи, що експертиза була проведена за ініціативою позивача без належного судового призначення, її результати та пов`язані витрати не можуть бути підставою для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В судовому засіданні представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив її задовольнити.

Представником відповідача до суду надано клопотання про заяви без участі представника Головного управління ДПС в Одеській області.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Так, ч. 1, 3 ст. 134 КАС України встановлено, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 137 КАС України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п. 1, 2, 6 ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Частиною 3 статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суду надано копії договору про надання адвокатських послуг з додатком (а.с. 83-85 т. 3), ордер (а.с. 48 т. 1), рахунки на оплату (а.с. 85 з.б. 87, 105 т. 3), платіжні інструкції (а.с. 87 з.б. 90, 106 т. 3), акти здачі-приймання робіт (а.с. 90 з.б. 92, 107 т. 3).

Згідно акту № НП-249 від 08.11.2024 року за період з 11.10.2024 року по 08.11.2024 року були надані наступні роботи:

1.вивчення та аналіз акту від 04.10.2024 р. № 43763/15-32-24-04-15/2691514252 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 з питань декларування доходів, своєчасності, достовірності нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2021 по 31.12.202» 1 на предмет судового оскарження;

2.підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень форми Р № 47048/15-32-24-04-20 від 29.10.2024 р. та № 47049/15-32-24-04-20 від 29.10.2024 р.;

3.оформлення та подання в суд позовної заяви та додатків до неї у справі № 420/34214/24;

4.поїздка в Одеський окружний адміністративний суд та подання через канцелярію суду позовної заяви у справі № 420/34214/24;

5.вивчення та аналіз ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 р. по справі № 420/34214/24;

6.консультування замовника з питань, що виникають у зв`язку з розглядом Одеським окружним адміністративним судом справи № 420/34214/24;

Загальна вартість виконаних робіт (послуг) склала 20000,00 грн.

Згідно акту № НП-270 від 10.12.2024 року були надані наступні послуги:

1.вивчення та аналіз відзиву ГУ ДПС в Одеській області від 02.12.2024 р. по справі № 420/34214/24;

2.підготовка та подання через підсистему «Електронний Суд» відповіді на відзив ГУ ДПС в Одеській області по справі № 420/34214/24;

3.підготовка та подання заяви до ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» про проведення судової економічної експертизи по справі № 420/34214/24;

4.представництво інтересів замовника у судовому засіданні Одеського окружного адміністративного суду 05.12.2024 р. о 10:00 год.;

5.консультування замовника з питань, що виникають у зв`язку з розглядом Одеським окружним адміністративним судом справи № 420/34214/24;

Загальна вартість виконаних робіт (послуг) склала 10000,00 грн.

Згідно акту № НП-04 від 10.01.2025 року були надані наступні послуги:

1.представництво інтересів замовника у судовому засіданні Одеського окружного адміністративного суду 18.12.2024 р. о 11:00 год.;

2.вивчення та аналіз додаткових пояснень ГУ ДПС в Одеській області від 18.12.2024 р. по справі № 420/34214/24;

3.підготовка та подання через підсистему «Електронний Суд» заперечень проти додаткових пояснень ГУ ДПС в Одеській області по справі № 420/34214/24;

Загальна вартість виконаних робіт (послуг) склала 10000,00 грн.

Згідно акту № НП-28 від 10.02.2025 року були надані наступні послуги:

1.підготовка та подання через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку експерта № 748 судової економічної експертизи по справі № 420/34214/24;

2.представництво інтересів замовника у судовому засіданні Одеського окружного адміністративного суду 14.01.2025 р. о 11:00 год. по справі № 420/34214/24;

3.підготовка та подання через підсистему «Електронний Суд» клопотання від 28.01.2025 р. про приєднання до матеріалів справи № 420/34214/24 документів на вимогу суду;

4.представництво інтересів замовника у судовому засіданні Одеського окружного адміністративного суду 30.01.2025 р. об 12:00 год. по справі № 420/34214/24;

5.підготовка та подання через підсистему «Електронний Суд» заяви від 05.01.2025 р. про закриття підготовчого провадження по справі № 420/34214/24;

6.представництво інтересів замовника у судовому засіданні Одеського окружного адміністративного суду 06.01.2025 р. об 09:00 год. по справі № 420/34214/24;

Загальна вартість виконаних робіт (послуг) склала 10000,00 грн.

Згідно акту № НП-49 від 10.03.2025 року були надані наступні послуги:

1.підготовка до судового засідання з розгляду справи № 420/34214/24 по суті;

2.представництво інтересів замовника у судовому засіданні з розгляду справи по суті Одеського окружного адміністративного суду 18.02.2025 р. об 11:00 год. по справі № 420/34214/24;

3.представництво інтересів замовника у судовому засіданні з розгляду справи по суті Одеського окружного адміністративного суду 25.02.2025 р. об 10:00 год. по справі № 420/34214/24;

Загальна вартість виконаних робіт (послуг) склала 10000,00 грн.

Згідно акту № НП від 21.05.2025 року були надані наступні послуги:

1.поїздка до Одеського окружного адміністративного суду у справі для участі в засіданні у справі № 420/34214/24, призначеному 11.03.2025 р. на 12:00 (засідання знято з розгляду);

2.поїздка до Одеського окружного адміністративного суду у справі для участі в засіданні у справі № 420/34214/24, призначеному 16.04.2025 р. на 11:30 (засідання знято з розгляду);

3.підготовка та подання 15.04.2025 р. через підсистему «Електронний Суд» клопотання про приєднання документів на підтвердження розміру судових витрат по справі № 420/34214/24;

4.представництво замовника в Одеському окружному адміністративному суді у засіданні справі № 420/34214/24, призначеному на 20.05.2025 р. на 15:30;

5.підготовка заяви про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 420/34214/24.

Загальна вартість виконаних робіт (послуг) склала 10000,00 грн.

Разом з тим, в актах № НП-249 від 08.11.2024 року, № НП-270 від 10.12.2024 року, № НП-04 від 10.01.2025 року, № НП-28 від 10.02.2025 року, № НП-49 від 10.03.2025 року, № НП від 21.05.2025 року не зазначена вартість кожної з наданих послуг та здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як і не зазначена кількість витраченого часу.

При цьому, акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 01 червня 2022 року по cправі № 910/1929/19.

В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна позиція викладена в постановах Великої Плати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Також вказана позиція підтримана в рішенні Верховного Суду від 28 травня 2025 року по справі № 240/12058/24.

У постанові від 04.06.2021 року по справі №380/887/20 Верховний Суд зазначив, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року по справі № 911/2737/17 метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд в постанові від 11 березня 2025 року по справі №260/4202/24 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Наведене вище дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, у разі, якщо доведено, що останні були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

В постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі № 910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі № 911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі № 914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі № 912/1025/20, від 24 грудня 2024 року по справі № 380/25725/21.

Таким чином, з огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, суд вважає, що розмір заявлених представником позивача Свободи Максима Ігоровича витрат на професійну правничу допомогу в сумі 60000 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованими, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

За таких підстав, оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат та аргументи представника відповідача, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, суд дійшов висновку, що з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Що стосується стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області витрат на оплату висновку судової економічної експертизи в сумі 44000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно ст. 106 КАС України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.

Відповідно до ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення ОСОБА_1 судовим експертом Бурдейний С.М. підготовлено висновок судової економічної експертизи № 748 (а.с. 145-153 т. 1).

В той же час, під час прийняття рішення суду від 20 травня 2025 року суд не враховував вказаний висновок судової економічної експертизи.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 16 грудня 2020 року по справі № 824/647/19-а зауважив, що дослідження експертом правопорушень зафіксованих в акті перевірки, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені витрати були необхідними (неминучими).

За таких підстав, оцінюючи надані докази та доводи представника позивача щодо понесених позивачем витрат на підготовку експертного висновку, з урахуванням їх реальності та неминучості, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрат на оплату висновку судової економічної експертизи в сумі 44000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, відповідно до приписів ст. 252 КАС України, суд дійшов висновку, що заява представника позивача Свободи Максима Ігоровича підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 243, 246, 252, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/34214/24, - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/34214/24, - відмовити.

Додаткове судове рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Додаткове судове рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 04 червня 2025 року.

СуддяО.А. Левчук