№ 12782, 15.06.2006, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" червня 2006 р. Справа № 145/7-06

09 год. 45 хв. м.Київ, вул.Комінтерну, 16

(зал судових засідань №205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. при секретарі Лялюк І.З. розглянув матеріали справи

за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Бориспіль

до комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора - №1”, м. Бориспіль

про стягнення 11980 грн.

за участю представників

від прокуратури: Шокіна Т.В. (прок. відділу; посв. від 12.12.2005р.);

від позивача: Коноваленко І.М. (дов. №21106/7/10 від 26.12.2005р.);

від відповідача: Наконечна В.В. (дов. №122 від 07.02.2006р.).

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернувся Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Бориспіль з позовом до комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора - №1”, м. Бориспіль про стягнення 11980 грн.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 13.03.2006р. її розгляд призначено на 29.03.2006р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2006р. провадження у даній справі зупинено на час, необхідний сторонам для примирення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.05.2006р. в зв’язку з тим, що обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі відпали, провадження у справі поновлено та її розгляд призначено на 07.06.2006р.

В судових засіданнях, які відбулись 07.06.2006р. та 13.06.2006р. з метою повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору, оголошувалась перерва до 13.06.2006р. та 15.06.2006р. відповідно.

В судовому засіданні, яке відбулось 15.06.2006р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд

встановив:

Контрольно-ревізійним відділом в м. Бориспіль і Бориспільському районі у період 10.03.2005р. –29.03.2005р. проведено перевірку дотримання вимог законодавства у процесі використання коштів місцевих бюджетів при наданні комунальних послуг, цільового і ефективного використання комунального майна у Бориспільській ЖЕК №1 за період 01.06.2002р. –01.03.2005р., за наслідками якої 29.03.2005р. складено відповідний Акт №08-11-2/29 (а.с. 23-38).

Як вбачається з копії листа Бориспільської міської ради №16 від 09.06.06р. Рішенням сесії Бориспільської міської ради №101-X-XXV від 18.12.2003р. видатки на капітальний ремонт житлового фонду відображені по КФК 100102 „Капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів влади” загальною сумою без розподілу на ЖЕК-1 та ЖРЕУ.

А відповідно до зазначеного Акту, перевіркою встановлено, що у 2004 році комунальному підприємству „Житлово-експлуатаційна контора - №1” виділено на капітальний ремонт житлового фонду 337000 грн., з яких використано не за цільовим призначенням коштів на загальну суму 11980 грн., а саме на виконання проектної документації по реконструкції та надбудови 2-го поверху нежилого будинку (офісу) по вул. Дзержинського, 3 платіжним дорученням №985 від 29.12.2004р. перераховано проектному інституту коштів на загальну суму 11980 грн.

Відповідно до п.7 частини першої ст. 7 Бюджетного кодексу України №2542-ІІІ від 21.06.2001р. (далі –Бюджетний кодекс України) одним із принципів, на яких грунтуєтсья бюджетна система України є принцип цільового використання бюджетних коштів –бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням.

Згідно з частинами першою та другою ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої ст. 4 Житлового кодексу Української РСР №5464-Х від 30.06.1983р. (далі –Житловий кодекс України) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. А згідно частини четвертої цього цієї статті до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Отже, з наведеного вбачається, що бюджетні кошти, призначені для фінансування капітального ремонту житлового фонду в сумі 11980 грн. в порушення норм Бюджетного кодексу України відповідач використав не за цільовим призначенням, оскільки виділена йому сума бюджетних коштів сплачена підприємством за виконання проектної документації по реконструкції та надбудови 2-го поверху нежилого будинку (офісу) по вул. Дзержинського, 3, який відповідно до Житлового кодексу України до житлового фонду не відноситься. В зв’язку з чим Контрольно-ревізійним відділом в м. Бориспіль і Бориспільському районі 13.04.2005р. було виставлено відповідачу лист вимогу про повернення використаних ним не за цільовим призначенням грошових коштів в сумі 11980 грн. до місцевого бюджету (а.с. 20-21). Відповідач на зазначену вимогу грошові кошти не повернув.

Як зазначив представник відповідача, в зв’язку з прийняттям 11.04.2006р. виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Рішення №256, яким доповнено п. 1 рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради №556 від 13.09.2005р. і відповідно до якого проектно-вишукувальні роботи та складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію нежитлового приміщення під офісні приміщення та оздоровчий центр по вул. Дзержинського, 3 повинні проводитись за рахунок асигнувань з місцевого бюджету, виділених на виготовлення технічної документації об’єктів капітального ремонту житлового фонду, затверджених річним титульним списком, грошові кошти ним використані за цільовим призначенням.

Проте, відповідно до п. 27 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР від 21.05.1997р. (далі –Закону) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету, тоді як главою другою розділу ІІ цього Закону виконавчим комітетам сільських, селищних та міських рад таких прав не надано. Тобто, зазначеною правовою нормою встановлено, що передача коштів з відповідного місцевого бюджету належить до виключної компетенції саме рад, а не їх виконавчих органів.

Отже, беручи до уваги наведене, господарський суд дійшов висновку, що рішення №256 від 11.04.2006р. прийнято виконавчим комітетом Бориспільської міської ради з перевищенням повноважень наданих йому Законом, так як виконком Бориспільської міської ради не мав права змінювати цільове призначення грошових коштів виділених відповідачу Рішенням сесії Бориспільської міської ради №101-X-XXV від 18.12.2003р. на капітальний ремонт житлового фонду.

Відповідно до частини другої ст. 119 Бюджетного кодексу України у разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенцій, зазначені кошти підлягають обов’язковому поверненню до відповідного бюджету.

Тому, враховуючи наведене, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю та стягує з відповідача в дохід місцевого бюджету м. Бориспіль 11980 грн. використаних не за цільовим призначенням.

Відповідно до частини четвертої ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись п. 27 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР від 21.05.1997р.; п. 7 частини першої ст. 7, частинами першою та другою ст. 23, частиною другою ст. 119 Бюджетного кодексу України №2542-ІІІ від 21.06.2001р.; частинами першою та четвертою ст. 4 Житлового кодексу Української РСР №5464-Х від 30.06.1983р. п. 4 частини першої ст. 17, частиною четвертою ст. 94, ст. 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора - №1” (ЗКПО 05447786) до місцевого бюджету м. Бориспіль – 11980 грн. використаних не за цільовим призначенням.

Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.

Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

Суддя Бабенко К. А.