Court ruling № 127792909, 29.05.2025, Myronivka District Court of Kyiv Oblast

29.05.2025 Єдиний унікальний № 371/992/21

провадження № 1-і/371/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Миронівка

ЄУН 371/992/21

Провадження № 1-і/371/1/25

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу розглянувши у заяву лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства Миронівської міської ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня» про припинення застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,

У С Т А Н О В И В :

Лікар-психіатр Комунального некомерційного підприємства Миронівської міської ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня» (далі по тексту КНП ММР «Миронівська ОБЛ»)

звернулася до суду з клопотанням про припинення раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_4 .

В обґрунтування поданої заяви лікар послалася на ті обставини, що ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року щодо ОСОБА_4 було продовжено раніше застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Із медичної документації - хворий з 1999 року по теперішній час звертається за медичною допомогою до лікаря-психіатра.

З 21 січня 2025 року до 20 лютого 2025 року ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в Київському обласному психо-наркологічному диспансері, з якого виписаний з підстав поліпшення психічного стану здоров`я. Ці обставини підтверджені даними виписки з історії хвороби № 292ПС.

За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно.

Згідно консультаційного висновку комісії лікарів-психіатрів від 10 лютого 2025 року, виданого КНП КОР «ОПНМО», стан пацієнта ОСОБА_4 задовільний, впорядкований у поведінці, без агресивних та асоціальних тенденцій, веде тверезий спосіб життя, критичний до скоєного правопорушення/злочину, має позитивну характеристику з місця проживання, тому комісія просить відмінити амбулаторне примусове психіатричне лікування з подальшим наглядом рідних.

Заявник просила прийняти рішення про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги ОСОБА_4 з подальшим наглядом рідних.

Лікар-психіатр в судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд заяви у її відсутності.

Прокурор вважає наявними підстави для задоволення заяви.

Суд, заслухавши позицію прокурора, дослідивши надані лікарем-психіатром докази, дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 514 КПК України передбачено, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.

На підставі частини третьої статті 514 КПК України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Відповідно до частини першої статті 95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

На підставі частини другої наведеної статті, особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

Згідно з приписами частини третьої статті 95 КК України, у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов`язковим лікарським наглядом.

Пленум Верховного Суду України у пункті 3 постанови «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03 червня 2005 року зауважив, що суди повинні критично оцінювати обґрунтовані висновки експертів-психіатрів з точки зору їх наукової обґрунтованості, переконливості й мотивованості, оскільки останні є доказами у справі, які не мають наперед установленої сили, не є обов`язковими для суду, але незгода з ними має бути вмотивована у відповідній ухвалі, вироку.

Скасування або зміна примусових заходів медичного характеру може мати місце, коли особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, видужала або коли в результаті змін в стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Частиною другою статті 514 КПК України передбачено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

На підставі статті 12 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, повинна оглядатися лікарем-психіатром не рідше одного разу на місяць, а комісією лікарів-психіатрів - не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про продовження чи припинення надання їй такої допомоги.

Відповідно до частини сьомої статті 12 наведеного Закону, надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров`я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Приписами статті 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Судом встановлено такі обставини.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 28 листопада 2019 року до ОСОБА_4 застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом у зв`язку зі скоєнням ним суспільно-небезпечного діяння.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2021 року ОСОБА_4 змінено примусові заходи медичного характеру в умовах психіатричної лікарні зі звичайним наглядом на амбулаторну примусову психіатричну допомогу під наглядом районного психіатра та рідних.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року ОСОБА_4 були продовжені раніше застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку на строк шість місяців.

Відомостей про те, що приймались інші судові рішення про продовження раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку заява лікаря-психіатра не містить. Таких відомостей не містять додані до заяви письмові докази.

Із наданих лікарем-психіатром довідки від 10 квітня 2025 року та виписки з історії хвороби № 292ПС вбачається, що ОСОБА_4 з 1999 року по теперішній час звертається за медичною допомогою до лікаря-психіатра. З 21 січня 2025 року до 20 лютого 2025 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в Київському обласному психо-наркологічному диспансері, з якого виписаний з підстав поліпшення психічного стану здоров`я. ОСОБА_4 рекомендовано продовжити підтримуюче лікування під наглядом психіатра.

Відповідно до консультаційного висновку комісії лікарів-психіатрів від 10 лютого 2025 року, виданого КНП КОР «ОПНМО», комісія вважає доцільним відмінити амбулаторне примусове психіатричне лікування з подальшим наглядом рідних.

Заявником також надано характеристику ОСОБА_4 , складену Миронівською міською радою 07 квітня 2025 року, за даними якої компрометуючими матеріалами щодо вказаної особи міська рада не володіє.

Суд враховує, що висновком комісії лікарів-психіатрів підтверджується той факт, що психічний стан ОСОБА_4 значно покращився, внаслідок змін у стані його здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних примусових заходах медичного характеру,

У судовому засіданні встановлено, що суспільна небезпечність ОСОБА_4 на даний час зменшилась, його психічний стан покращився.

Судом встановлено, що раніше застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку застосовувалися до часу звернення лікаря-психіатра із заявою про припинення таких заходів.

З огляду на ці обставини, заява про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

На підставі статті 95 КК України, керуючись статтею 514 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства Миронівської міської ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня» про припинення застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , задовольнити.

Припинити ОСОБА_4 , 1992 року народження, застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з подальшим наглядом рідних.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1