Єдиний державний реєстр судових рішень
29.05.2025 Єдиний унікальний № 371/1905/24 провадження № 2/371/279/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1905/24
Провадження № 2/371/279/25
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участі секретаря судових засідань Харченко І.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 28 жовтня 2022 року ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач уклали договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 3243850, в якому сторони узгодили розмір кредиту, умови його надання, визначили порядок та строки повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами. Відповідач підписав договір електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора.
На підставі договору факторингу № ККЛУ - 13092023, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» 13 вересня 2023 року, до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3243850 від 28 жовтня 2022 року.
Згідно з умовами кредитного договору, відповідач зобов?язався повернути отримані кошти, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених кредитним договором. Проте відповідач не виконував належним чином зобо?язання за договором кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Сума заборгованості відповідача за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 3243850 від 28 жовтня 2022 року, станом на дату звернення до суду, складає 112038,26 грн, з яких 16600,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 95438,26 грн - сума заборгованості за відсотками.
Зазначену суму заборгованості та судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн просив стягнути з відповідача у судовому порядку.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 13 січня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
13 січня 2025 року та 24 лютого 2025 року відповідачу копію ухвали про відкриття спрощеного провадження направлено за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.
18 лютого 2025 року та 04 березня 2025 року до суду повернуто конверт із вкладенням. Згідно даних довідки ф.20, сформованої представником відділення АТ «Укрпошта», причиною повернення відправлення вказано відсутність адресата за зазначеною адресою.
Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
24 лютого 2025 року на офіційному вебпорталі судової влади України розміщено оголошення, за змістом якого відповідач повідомляється про розгляд цивільної справи за його участі.
У зв`язку з наведеним, за встановлення обставин відсутності відповідача за адресою зареєстрованого місця проживання, суд вжив всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у встановленому законом порядку, тому вважає, що про розгляд справи відповідач повідомлений належно.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно положень частини 2 статті 191 та частини 8 статті 178 ЦПК України, зважаючи на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи
Суд встановив такі фактичні обставини.
28 жовтня 2022 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 3243850 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, додатком № 1 до якого є таблиця обчислення загальної вартості кредиту клієнта та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 8-25, 26). Також відповідач 28 жовтня 2022 року ознайомився з паспортом споживчого кредиту до договору № 3243850 (а.с. 27-30). Договір та паспорт споживчого кредиту відповідач підписав електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора Т934, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Лінеура Україна» (а.с. 54).
Зазначений кредитний договір укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛінеураУкраїна», затверджених наказом № 67-ОД директора товариства від 14 червня 2021 (а.с. 56-61).
Відповідно до пункту 1.1 договору, сторони погодили, що укладення договору відбувається за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Credit7», електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
На підставі пунктів 1.2. та 2.1. зазначеного договору, ТОВ «Лінеура Україна» зобов?язалося шляхом перерахування у безготівковій формі на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 надати відповідачу споживчий кредит у розмірі 16600,00 грн, а відповідач зобов?язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених договором. Строк користування кредитом становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 6 днів (пункт 1.3. договору). Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби (пункт 1.8.)
У пункті 1.4.1. договору споживчого кредиту погоджено розмір фіксованої стандартної процентної ставки за користування кредитом, яка визначається у розмірі 1,99 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3. договору.
Відповідно до пункту 1.4.1. договору, знижена процентна ставка становить 1,19 % в день та застосовується за умови, що клієнт до 03 листопада 2022 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом вказаних умов користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою.
Детальні терміни повернення кредиту та сплата процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту клієнта та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графіку платежів), згідно з яким, за умови виконання клієнтом умов договору, розмір платежу за основною частиною кредиту та за процентами з користування кредитом за період з 03 листопада 2022 року до 09 листопада 2022 року складає 1189,22 грн по кожному платежу, з 09 листопада 2022 року до 23 жовтня 2023 року складає 1982,04 грн по кожному платежу. Розмір платежу з погашення суми кредиту станом на 23 жовтня 2023 року складає 16600,00 грн. Загальна вартість кредиту станом на 23 жовтня 2023 року складає 134729,58 грн.
За даними довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 7026-0403 від 04 березня 2024 року, відповідно до умов укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна» договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12 березня 2019 року здійснено перерахування 28 жовтня 2022 року об 20:07:08 год коштів у сумі 16600,00 грн на карту № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 175389224, призначення платежу: зарахування 16600 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 31).
28 червня 2023 року, 04 липня 2023 року, 10 липня 2023 року, 18 липня 2023 року, 26 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 підписувалися додаткові договори про прощення (анулювання) боргу до договору № 3243850 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно з умовами цих додаткових договорів клієнт зобов?язувався погасити частину заборгованості з основного боргу у сумі 8300,00 грн, внаслідок чого він звільнявся б від обов?язку сплатити решту основного боргу у сумі 8300,00 грн (а.с. 44-45, 46-47, 48-51, 52, 53).
З поденного розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Лінеура Україна» та наданого позивачем, вбачається, що 28 жовтня 2022 року відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 16600,00 грн. На зазначену суму у період з 28 жовтня 2022 року до 02 листопада 2022 року нараховувалися проценти за ставкою 0,80 % в день, за період з 02 листопада 2022 року до 13 вересня 2023 року (дату відступлення права вимоги) проценти нараховувалися за ставкою 1,99 %. Загальний розмір заборгованості станом на дату відступлення права вимоги (за 314 днів прострочення) складає 112038,26 грн, з яких 16600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 95438,26 грн - заборгованість за відсотками. Будь-яких сум на оплату погашення кредиту чи процентів не надходило (а.с. 32-43).
13 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-13092023 (а.с. 62-65).
Відповідно до пунктів 6.2.3. та 7.2. договору факторингу, перехід права вимоги заборгованості до боржників відбувається з моменту підписання цього договору та сплати ціни з відступлення права вимоги.
Згідно з умовами договору факторингу за даними платіжної інструкції № 72659 від 13 вересня 2023 року за відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» сплатило ТОВ «Лінеура Україна» суму фінансування (а.с. 68).
13 вересня 2023 року між ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» та ТОВ «Лінеура Україна» підписано акт приймання - передачі реєстру боржників до договору факторингу № ККЛУ-13092023 (а.с. 67).
Згідно з даними витягу з Реєстру боржників № 1 договору факторингу № ККЛУ-13092023 від 13 вересня 2023 року до ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3243850 від 28 жовтня 2022 року. Розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на дату відступлення права вимоги згідно з даними реєстру боржників та розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «Лінеура Україна», складає 112038,26 грн з яких 16600,00 грн сума основного боргу, 95438,26 грн - сума нарахованих процентів (а.с. 66).
12 грудня 2024 року ТОВ «ФК`Кредит - Капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 3243850 від 28 жовтня 2022 року у розмірі 112038,29 грн. Факт направлення підтверджується даними службового чеку, списком відправлень рекомендованих листів від 16 грудня 2024 року (а.с. 69, 71-73).
Мотиви суду та застосовані норми права
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції чинній на момент укладення договору споживчого кредиту) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктами 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з частинами 12,13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач з метою отримання кредитних коштів здійснив послідовні дії для укладення договору та уклав такий договір з кредитною установою за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто одноразового ідентифікатора Т934, який був надісланий їй на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
Вказаний номер мобільного телефону зазначений у договорі споживчого кредитування № 3243850 від 28 жовтня 2022 року.
Наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до частини 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, підписавши кредитний договір електронним підписом, відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, на підставі укладеного електронного договору, який вважається укладеними у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов?язки, які походять із кредитного договору.
З досліджених судом письмових доказів вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач обумовили у письмовому вигляді та передбачили порядок та умови отримання кредитних коштів, погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, розмір відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитом, а також строк кредитування.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення зобов`язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Умови договору про розмір кредиту, порядок його надання та погашення, розмір та порядок сплати процентів за користування коштами, були викладені у підписаному відповідачем договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3243850 від 28 жовтня 2022 року.
У порушення норм закону та умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, не здійснював визначені договором платежі для погашення кредиту, у тому числі після укладення додаткових договорів, які передбачали прощення частини боргу за умови внесення певної частини суми основного боргу у визначені строки.
Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
На підставі наведених положень, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги до відповідача та набуття такого права ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов. Право вимоги за договорами кредиту на підставі договорів факторингу перейшло до позивача.
Визначаючи розмір наявної заборгованості та її складові, суд враховує, що загальними вимогами процесуального права визначено обов?язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
З наданого позивачем поденного розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Лінеура Україна», вбачається, що проценти на заборгованість нараховувалися в межах строку кредитування відповідно до умов договору споживчого кредиту. Загальний розмір заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання відповідачем умов договору споживчого кредитування станом на 13 вересня 2023 року визначений у сумі 112038,26 грн, з яких 16600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 95438,26 грн - заборгованість за відсотками. Після набуття права вимоги позивач жодних нарахувань за договором не здійснював.
Зазначений розрахунок складений у відповідності до умов договору про надання споживчого кредиту, відповідачем викладені в ньому дані не спростовані.
Суд враховує, що матеріали справи не містять даних про те, що відповідач оспорював договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту кредиту № 3243850 від 28 жовтня 2022 року з підстав його непідписання (неукладення) чи неотримання коштів, або ж внаслідок припинення зобов?язання у зв?язку з повним виконанням тощо, а також договір факторингу - в частині переданої позивачу вимоги за кредитним договором кредиту № 3243850 від 28 жовтня 2022 року.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов?язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов?язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об?єктивність та неупередженість, зобов?язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Отже, з урахуванням відсутності спростування відповідачем презумпції правомірності договору на рівні закону або судового рішення, не можливості учасників цивільних відносин на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), суд дійшов висновку що відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» за договором № 3243850 від 28 жовтня 2022 року у сумі 112038,26 грн.
Відомостей про погашення заборгованості первісному кредиторові чи після відступлення позивачу права грошової вимоги відсутні, тож позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими. Вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.
Висновки за результатами розгляду
Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.
Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов`язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.
Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.
Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.
Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за процентами, підтверджені матеріалами справи.
Позивач довів обґрунтованість усіх заявлених позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат
У відповідності до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.
На підставі частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Згідно наведеного правила, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Окрім судового збору представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати, сплачені за надану правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Згідно з приписами частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов?язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов?язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підставі частини третьої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви долучено копії таких доказів: договору № 0103 про надання правової (правничої) допомоги від 01 березня 2023 року, укладений між ТОВ « ФК «Кредит - Капітал» та АО «Апологет» витяг із замовлення № 20 від 02 грудня 2024 року до договору про надання правової допомоги № 0103, детальний опис наданих послуг за договором № 0103, рахунок на оплату наданих послуг № 28 від 13 грудня 2024 року, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю адвоката Усенка М.І., копію ордера на надання правничої допомоги серії ВС № 1266140 від 01 березня 2024 року (а.с. 76 - 79, 86, 88).
Згідно з умовами договору № 0103 від 01 березня 2023 року, клієнт замовляє, приймає та оплачує, а АО надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх суддах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта. Детальна інформація про справу, ціна послуг та інші умови визначаються у Замовленні, яке є невід?ємною частиною цього договору.
Відповідно до даних витягу із замовлення № 20 від 02 грудня 2024 року, клієнт замовив, а АО зобов?язалося виконати послуги із комплексного супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги якої належить клієнту, стосовно справи боржника ОСОБА_1 із встановленою вартістю послуги 5000,00 грн.
Згідно з даними детального опису наданих послуг від 13 грудня 2024 року, складеного АО «Апологет», об?єднанням надано послуги за період з 02 грудня 2024 року до 13 грудня 2024 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором по боржнику ОСОБА_2 .
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотань про зменшення розміру судових витрат відповідач не подавав.
Враховуючи ціну позову, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витраченого часу, принципів співмірності та розумності судових витрат, критеріїв реальності адвокатських витрат, критеріїв розумності їхнього розміру, суд вважає, що понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 3243850 від 28 жовтня 2022 року, з урахуванням суми основного боргу та заборгованості за процентами, в розмірі 112038 гривень 26 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 7422 гривні 40 копійок, всього 119460 (сто дев?ятнадцять тисяч чотириста шістдесят) гривень 66 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: корпус під номером 28, будинок під номером 1, вулиця Смаль - Стоцького, місто Львів, Львівська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.О. Капшук
The court decision No. 127705134, Myronivka District Court of Kyiv Oblast was adopted on 29.05.2025. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 371/1905/24. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: