Decision № 127624739, 26.05.2025, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року Справа№640/11871/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 26.07.2022р. № 647;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Деснянському управлінні поліції Головного управління національної поліції у м. Києві на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Деснянського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві з 26.07.2022 р.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Деснянського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві з 26.07.2022 та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача такий суворий дисциплінарний захід як звільнення. Крім того, позивач не погоджується з висновками службового розслідування, вважаючи їх передчасними та такими, що порушують принцип доведеності вини, передбачений статтею 62 Конституції України, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року (суддя Мамедова Ю.Т.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Разом з цим, на виконання вимог Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/11871/22.

В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Зінченка О.В. для розгляду адміністративної справи № 640/11871/22.

Ухвалою суду від 17 березня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/11871/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, наголосив на обґрунтованості прийнятого ним наказу, з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самих рішень, так і дотримання визначеного законом порядку їх прийняття.

В подальшому позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначив, що викладені у відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин.

Управлінням надано заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач наголосив на порушення позивачем присяги поліцейського, внаслідок чого його було звільнено зі служби в поліції.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Із доповідної записки начальника Управління головної інспекції ГУНП у м. Києві підполковника поліції Cepгія Мащенка від 04.07.2022 № 491/125/67/01-2022 судом встановлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві перебуває кримінальне провадження від 18.05.2022 № 42022000000000208, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

04.07.2022 працівниками ТУ ДБР спільно із ГУ СБУ у м. Києві та КМУ ДВБ Національної поліції України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2022 у справі № 757/15271/22-к проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 .

З метою перевірки наведеної інформації та встановлення усіх обставин справи, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом ГУНП у м. Кисві від 04.07.2022 № 793 «Про призначення та проведення службового розслідувания» за наведеним фактом призначено службове розслідування та затверджено склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування в установленому порядку.

У ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено наступне.

04.07.2022 до управління головної інспекції ГУНП у м. Києві надійшла інформація про те, що того ж дня працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві (далі - ТУ ДБР, розташованого у м. Києві), спільно з працівниками Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - КМУ ДВБ НПУ ) та Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві (далі - ГУ СБУ у м. Києві) у кримінальному провадженні № 42022100000000208 від 18.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 .

У ході службового розслідування з тексту ухвали Печерського районого суду м. Києва від 27.06.2022 у справі № 757/15271/22-к встановлено, що 03.06.2022 ОСОБА_1 домовився про зустріч із громадянином ОСОБА_2 , під час якої повідомив останьому, що він за місцем проживання має дві гранати Ф-1, якими заволодів під час російського вторгнення на територію м. Києва та продемонстрував фотографії зі свого мобільного телефону. Крім того зазначив, що має незареєстровану вогнепальну зброю та повідомив, що підшукує набої до неї.

Разом з тим ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 одну гранату, у якості подарунка.

Також було встановлено, що 11.06.2022 ОСОБА_1 зустрівся із ОСОБА_2 та передав йому предмет ззовні схожий на корпус гранати Ф-1, а також ззовні схожий на пристрій для ініціації вибухової речовини (запал УЗРГМ). У подальшому останній добровільно передав зазначені речі працівникам ТУ ДБР для їх вилучення та передачі на експертизу.

Відповідно до висновку експерта № CE-19/111-22/20647-ВТХ від 16.06.2022 вищевказані вилучені предмети є: одним уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГ-М, який відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів; одним промислово-виготовленим, спорядженим вибуховою речовиною корпусом ручної осколочної гранати Ф -1, який представляє собою конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, до вибухових пристроїв та бойових припасів не відноситься. Однак при поєднанні в єдину конструкцію наданого на дослідження спорядженого вибуховою речовиною корпусу ручної осколочної гранати Ф-1 із наданим на дослідження, уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ, що передбачено їхніми конструктивними особливостями і призначенями, вони утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, яка відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів.

У подальшому, 04.07.2022 працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками КМУ ДВБ НПУ та ГУ СБУ у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2022, за адресою проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 проведено обшук, протокол долучено до матеріалів службового розслідування. Згідно вказаного протоколу від 04.07.2022 під час обшуку виявлено та вилучено: 38 набоїв до гладкоствольної рушниці, 60 набоїв калібру 9 мм, 29 холостих набоїв, 60 куль, 10 набоїв 9 мм, 300 набоїв 5,45 мм., 271 набій 5,45 мм, 53 набої 7,62 мм, 81 набій 7,62 мм, 4 магазини від пістолета Макарова, 4 магазини від автоматичної зброї, обрізану зброю без номерного знаку та обрізану гладкоствольну рушницю ІЖ -26 серії НОМЕР_1 та № 24820, гладкоствольну рушницю 703 без номерного знаку, мобільний телефон "Huawei Q3" та два глушника.

05.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, за фактом незаконого поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами та затримано у порядку ст. 208 КПК України.

У ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився на підставі статті 63 Конституції України, про що зробив відповідну відмітку на бланку пояснень від 14.07.2022.

У звязку з викладеним, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1 та 6 частини третьої ст. 1 розділу 1 Закону України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337- VIII, Присяги працівника поліції, дисциплінарною комісією рекомендовано до дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Деснянського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Висновок службового розслідування від 18.07.2022 за фактом внесення відомостей до ЄРДР відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в установленому порядку затверджений начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві генералом поліції третього рангу Іваном Вигівським.

В подальшому, наказом ГУНП у м. Києві від 26.07.2022 № 647 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції Деснянського управління поліції ОСОБА_1 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП у м. Києві від 08.08.2022 № 1231 о/с «Щодо особового складу», відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

У Єдиному державного реєстрі судових рішень наявний вирок Деснянського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року у справі № 754/9983/22, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, набрав законної сили 16.12.2023.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.

Частиною другоюстатті19Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначеніЗаконом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII /надалі - Закон № 580-VIII/.

Статтею 3 Закону № 580-VIIIвстановлено, що у своїй діяльності поліція керуєтьсяКонституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно достатті 7 Закону № 580-VIII, обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначенихКонституцієюі законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов`язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов`язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності. У разі виявлення таких дій поліцейський зобов`язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних злочинів, вчинених поліцейськими.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Пунктом 1 та 2 частини першоїстатті 18 Закону № 580-VІІІвстановлено, що поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною 1, 2статті 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженимЗаконом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІвизначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

У відповідності до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейськимКонституціїі законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами 3, 6, 7, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначенихстаттею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 11Дисциплінарного статуту, поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту,з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Пунктом 2 та 3 розділу 7 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО) та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Частиною 1статті 77 Закону України № 580-VIIIпередбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

1) у зв`язку із закінченням строку контракту;

2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;

3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цимЗакономграничного віку перебування на службі в поліції;

4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

5) через службову невідповідність;

6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

7) за власним бажанням;

8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);

9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;

11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Підставою для звільнення позивача стала реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини 1статті 77 Закону України № 580-VIII), а не набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини 1статті 77 Закону України № 580-VIII).

Стосовно посилань позивача про порушення відповідачем його права на надання пояснень під час проведення службового розслідування, суд відноситься критично виходячи з наступного.

Суд зауважує, що наявність такого процесуального порушення, як неврахування права особи на участь у процесі службового розслідування та прийняття рішення про застосування відповідачем дисциплінарного стягнення, не ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування не може бути самостійною правовою підставою для звільнення відповідача від дисциплінарної відповідальності за наявності обставин, які вказують на скоєння дисциплінарного проступку.

Крім того, під час розгляду справи позивачу надано можливість ознайомитися з матеріалами службового розслідування, які долучені відповідачем до матеріалів справи. Також надано можливість позивачу викласти свої пояснення та доводи, які не були приведені ним в ході службового розслідування з метою забезпечення прав позивача щодо врахування таких пояснень та доводів при оцінці обставин щодо наявності у його діях однак дисциплінарного проступку та правомірності прийняття оскаржуваних наказів.

Проте, приведені позивачем пояснення та доводи не спростовують обставин щодо скоєння позивачем проступку, який підриває авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, порушення етики поведінки поліцейського, чим допущено порушення службової дисципліни.

Щодо посилання позивача на порушеннястатті62Конституції України, суд вважає необґрунтованими, оскільки суд не вирішує питання обґрунтованості такого обвинувачення в межах кримінального провадження.

Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження.

Суд звертає увагу ОСОБА_1 , що він помилково вважає, що саме порушення проти нього кримінального провадження було підставою для дисциплінарної відповідальності. Тоді як оскаржуваний наказ відповідача обґрунтований наявністю у його діях ознак дисциплінарного проступку. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставіКримінального кодексу України. Предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №160/1750/19.

В контексті наведеного та за наслідком аналізу наведених вище обставин, суд доходить висновку про те, що позивач своїми діями допустив порушення Закону України «Про Національну поліцію», тобто вчинив дисциплінарний проступок, який з урахуванням загального уявлення суспільства про поліцейського, як носія влади, унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов`язків на службі в органах поліції.

При цьому, позовна заява позивача не містить обґрунтування відсутності в діях поліцейського дисциплінарного поступку, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в розглядуваному випадку позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуваний наказ відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

З урахуванням наведеного, не підлягають задоволенню похідні вимоги позивача про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, - відмовити повністю.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 26 травня 2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко