Decision № 127614, 31.08.2006, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2006 р.

Справа № 1/273-06-7720

за позовом ДП ”Іллічівський морський торговельний порт”

до відповідача: Прикордонна державна інспекція по карантину рослин по Одеській області

про стягнення 113,29 грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Попова Н.О., згідно довіреності;

від відповідача: Яриловець Д.А., згідно довіреності.

СУТЬ СПОРУ: позивач - ДП ”Іллічівський морський торговельний порт”, звернувся з позовом до відповідача - Прикордонна державна інспекція по карантину рослин по Одеській області, про стягнення 113,29 грн. заборгованості на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2000р. № 03/3 та судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач згідно відзиву на позов позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

01.10.2000р. був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 253-12, відповідно до умов якого ДП ”Іллічівський морський торговельний порт” ( орендодавець ) передало, а Прикордонна державна інспекція по карантину рослин по Одеській області ( орендар ) прийняла у користування приміщення загальною площею 10,5 кв.м, розташоване за адресою:пл. Праці, 6, 3 термінал, паромний комплекс. Строк дії договору – до 1 жовтня 2002 року включно.

В силу положень статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір є чинним дотепер і з цього приводу спір між сторонами відсутній.

Посилаючись на порушення орендарем умов названого договору, позивач вимагає стягнути з відповідача заборгованість по орендним платежам та експлуатаційним витратам.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що орендодавець отримав у тимчасове користування об’єкт, обумовлений договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2000р. № 03/3. Факт користування орендованим майном не заперечується відповідачем та підтверджується діями останнього.

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3 названого договору, а також п. 2.1 додаткової угоди до нього від 01.10.2000р. вартість орендної плати складає 1,00 грн. та перераховується не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним; розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на щомісячний офіційний індекс інфляції; експлуатаційні витрати та плату за комунальні послуги орендар сплачує одночасно з орендною платою згідно з калькуляцією в розмірі 9,71 грн.

Згідно представленого розрахунку позовних вимог позивачем ставиться питання про стягнення заборгованості по орендній платі та експлуатаційним витратам у розмірі 113,29 грн.

Доказів належного виконання умов договору на день розгляду справи відповідач не надав, позовні вимоги визнав, отже –останнім не виконані зобов’язання, прийняті відповідно до укладеного з позивачем договору оренди, шляхом невнесення платежів протягом згадуваного періоду.

Відповідно до частини 4 статті 286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до частини 1 статті 193 названого кодексу суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи рахунки, що виставлялись позивачем, аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Прикордонної державної інспекції по карантину рослин по Одеській області (м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 76/1, р/р 35225002000374 Банк УДК в Одеській області МФО 828011, ід. код 00485227)

на користь ДП ”Іллічівський морський торговельний порт” (68001 Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, р/р 26008301360029 у Воднотранспортному від. ПІБ м. Іллічісська, МФО 328124, ід. код 01125672)

113,29 грн. /сто тринадцять грн. 29 коп./ заборгованості;

102,00 грн. /сто дві грн. 00 коп./ витрат по сплаті державного мита;

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат з оплати послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Усього –333,29 грн. /триста тридцять три грн. 29 коп./.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гарник Л.Л.