Decision № 12761099, 07.12.2010, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року                                                            Справа №09/2325

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю прокурора –Синецька О.Ю. посвідчення №1703, представника позивача –Думанецький В.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах Держави - органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Українська академія аграрних наук в особі позивача державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук" до товариства з обмеженою відповідальністю "Христинівка-Агро", м. Христинівка Черкаської області про стягнення 20 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Заступником прокурора Черкаської області подано позовну заяву, у якій він просить стягнути з відповідача 20000,00 грн. основного боргу за поставлений ячмінь яровий.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі замовлення відповідача від 11.08.2010 року позивач передав 45 тон ячменю ярового, загальною вартістю 81000,00 грн. Відповідач ячмінь отримав, гарантував оплату протягом трьох днів з дня отримання, однак сплатив за ячмінь лише 61000,00 грн.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду уповноваженій особі відповідача 29.11.2010 року.

Національна академія аграрних наук України у письмових поясненнях від 02.12.2010 року вважає позовну заяву обґрунтованою, просить задовольнити позов та здійснювати розгляд справи без участі представника Академії.

Неподання письмового відзиву на позовну заяву та нез’явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, судом встановлено наступне.

          Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач є юридичною особою, державним підприємством, відноситься до державних нефінансових корпорацій, і видом його діяльності за КВЕД є, у тому числі, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

          Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач є юридичною особою, основним видом його діяльності є вирощування зернових та технічних культур.

          11 серпня 2010 року відповідач звернувся до позивача із листом, у якому просив відпустити ярий ячмінь в кількості 45 тон, ціною за 1 тону –1800,00 грн., на загальну суму 81000,00 грн. Оплату гарантував у трьохденний термін.

          Відповідно до видаткової накладної №ЧЕ-0480 від 11.08.2010 року та довіреності №181 від 11.08.2010 року позивач передав відповідачу ячмінь ярий «Геліос»рядовий 2010р»в кількості 45000,00 кг., за ціною 1,50 грн. (без ПДВ), на загальну суму 67500,00 грн. (без ПДВ), ПДВ –13500,00 грн., всього з ПДВ –81000,00 грн. Ячмінь отримав керівник відповідача Недужий А.П.

          За одержаний ячмінь яровий відповідач перерахував позивачу 61000,00 грн., у тому числі 21.08.2010 року – 41000,00 грн., та 13.10.2010 року –20000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками Черкаської обл.дирекції «Райффайзен Банк Аваль». Залишок несплаченої заборгованості становить 20000,00 грн. (81000,00 грн. –61000,00 грн.).

          Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, визначаються Господарським кодексом України (далі –ГК України).

Сторони правовідносин, які розглядаються у даній справі, є суб’єктами господарювання, зобов’язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір, як правило, укладається шляхом складання єдиного документу, підписаного сторонами і скріпленого печатками, однак, крім того, договірні відносини між сторонами можуть бути встановлені спрощеним способом - шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє вірогідно установити, що документ виходить від сторони за договором. Письмовою формою договору визнається також підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Правовідносини, що виникли між сторонами, за своєю правовою природою суд вважає господарським договором поставки, оскільки відповідачем придбано ячмінь яровий для використання її у своїй підприємницькій діяльності, що є характерною рисою договору поставки. Письмовою формою договору поставки, укладеного сторонами, є наявні у матеріалах справи лист від 11.08.2010 року та видаткова накладна №ЧЕ-0480 від 11.08.2010 року.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Законом України «Про зерно та ринок зерна в України»встановлено, що цей Закон визначає державну політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу України. Закон спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентоспроможного виробництва і формування ринку зерна для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування його експортного потенціалу.

          Нормами Закону України «Про зерно та ринок зерна в України»не передбачено особливостей регулювання укладення та виконання договорів поставки зерна, тому до спірних правовідносин суд застосовує загальні положення ЦК України.

Відповідач прийняв від позивача товар по видатковій накладній та довіреності, однак у встановлений строк, тобто у триденний термін, не здійснив його оплату у повному обсязі, чим порушив свої зобов’язання.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Враховуючи викладені норми законодавства та докази у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 20000,00 грн. основного боргу за поставлений 11.08.2010 року по видатковій накладній №ЧЕ-0480 ячмінь яровий.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача в доход Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 200,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Христинівка-Агро», Черкаська область, м. Христинівка, вул. 60-річчя Жовтня, 16, ідентифікаційний код 32923088:

- на користь державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук", Черкаська область, Смілянський район, с.Холоднянське, вул.Докучаєва, 13, ідентифікаційний код 23923088 –20000,00 грн. основного боргу;

- в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у Христинівському районі, м. Христинівка, вул. Гонти, 2, для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк –ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 –200,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через відділ Державної виконавчої служби Христинівського районного управління юстиції, м.Христинівка, вул. Леніна, 27а, для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м.Черкаси №31216264700002, банк - ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 095 –236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Суддя                                                                                Н.М.Курченко

Повне рішення складено 07 грудня 2010 року.