Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №155/841/25
Провадження №2-з/155/5/25
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
про забезпечення позову
26.05.2025 м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,
розглянувши заяву заступника керівника Луцької окружної прокуратури Мацюка Сергія Ярославовича, який діє в інтересах Горохівської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури Мацюка Сергія Ярославовича в інтересах Горохівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
22 травня 2025 року заступник керівника Луцької окружної прокуратури Мацюк С.Я. в інтересах Горохівської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 26 травня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
22 травня 2025 року заступник керівника Луцької окружної прокуратури Мацюк С.Я. подав заяву про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га, яка розташована в місті Горохів Луцького району, та заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви. Також просить заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га, зокрема, змінювати її цільове призначення, здійснювати відчуження, передачу в оренду (суборенду), а також вчиняти будь-які інші правочини щодо земельної ділянки. Також просить заборонити Горохівській міській раді приймати рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га, затвердження детального плану території з метою зміни виду цільового призначення земельної ділянки, а також вносити будь-які зміни до містобудівної документації в частині території, на якій розміщена земельна ділянка з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565. Крім того, просить заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га, яка є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідачка ОСОБА_1 вчиняє дії щодо внесення на затвердження міської ради проекту детального плану території, положення якого суперечать Генеральному плану міста Горохова з метою подальшої реалізації задуму щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Заявник вказує, що відповідач має на меті змінити цільове призначення спірної земельної ділянки після затвердження Горохівською міською радою детального плану території на землі для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Також зазначає, що використання відповідачем спірної земельної ділянки для індивідуального садівництва створює загрозу знищення наявних на ній зелених насаджень, а дії відповідача, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки з метою будівництва багатоквартирного будинку, потенційно призведуть до знищення території загального користування. Перебування у власності Відповідача земельної ділянки, яка належить до земель зелених насаджень міста, ставить під загрозу самі зелені насадження, адже може призвести до вирубки дерев, а відтак зменшення зеленої зони та негативного впливу на довкілля. Метою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність збереження правового статусу і стану спірної земельної ділянки у незмінному вигляді, який існує на час виникнення спору. Вчинення дій щодо відчуження спірної земельної ділянки та зміни цільового призначення, конфігурації може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. У свою чергу, ймовірне вирубування зелених насаджень, наявних на земельній ділянці, нанесе непоправну шкоду навколишньому природному середовищу. При цьому, накладення арешту на земельну ділянку та заборона вчинення щодо неї певних дій, не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача ОСОБА_1 , як власника майна, оскільки це не перешкоджає їй володіти та користуватись нерухомим майном, а лише обмежує можливість ним розпоряджатись та вчинити щодо нього певні дії, у тому числі пов`язані зі зміною цільового призначення. З огляду на наведене, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Сторони в судове засідання не викликались, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується дана заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майна та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Правова природа арешту майна, вчиненого у зв`язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 4 та 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі №750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі №211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі №127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20), умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.
Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 07 червня 2022 року (відомості внесено до Реєстру 09 червня 2022 року).
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору.
Необхідність застосуваннязаходів забезпеченнявипливає зфактичних обставинсправи. Суд вважає, що в даному випадку наявні всі правові підстави вважати, що існує ризик відчуження вищевказаного нерухомого майна третім особам, що в подальшому може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що арешт майна як вид забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність збереження правового статусу та стану спірної земельної ділянки у незмінному вигляді, який існує на час звернення до суду.
Оскільки відповідач бажає змінити цільове призначення спірної земельної ділянки після затвердження Горохівською міською радою детального плану території на землі для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, використання відповідачем спірної земельної ділянки для індивідуального садівництва створює загрозу знищення наявних на ній зелених насаджень, а дії відповідача, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки потенційно призведуть до знищення території загального користування.
При цьому,обраний прокуроромвид забезпеченняпозову арешт майната заборонавчинення певнихдій,не впливаєна матеріальнийстан відповідачаяк власникамайна тане призведедо невиправданогообмеження майновихправ відповідача,як власникамайна,оскільки обтяженемайно фактичноперебуває уволодінні власника,а обмежуєтьсялише можливістьрозпоряджатися нимта вчинятищодо ньогопевні дії.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, а тому таке забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку та заборона вчинення щодо неї певних дій гарантуватиме виконання можливого рішення суду. Окрім цього, вжиті судом заходи забезпечення позову не є тотожними з позовною вимогою про витребування земельної ділянки з незаконного володіння.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборону вчинення певних дій.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 352, 353, 354 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву заступника керівникаЛуцької окружноїпрокуратури МацюкаСергія Ярославовича,який дієв інтересахГорохівської міськоїради прозабезпечення позовуу цивільнійсправі запозовом заступникакерівника Луцькоїокружної прокуратуриМацюка СергіяЯрославовича вінтересах Горохівськоїміської радидо ОСОБА_1 про витребуванняземельної ділянкиз незаконноговолодіння задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га, яка розташована в місті Горохів Луцького району, та заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
Заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га, зокрема, змінювати її цільове призначення, здійснювати відчуження, передачу в оренду (суборенду), а також вчиняти будь-які інші правочини щодо земельної ділянки.
Заборонити Горохівській міській раді приймати рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га, затвердження детального плану території з метою зміни виду цільового призначення земельної ділянки, а також вносити будь-які зміни до містобудівної документації в частині території, на якій розміщена земельна ділянка з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565.
Заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720810100:01:003:0565 площею 0,12 га, яка є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали невідкладно направити у Горохівський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання.
Про результати виконання ухвали Горохівським відділом державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомити суд.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотання учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.
Стягувач: Горохівська міська рада Луцького району Волинської області, адреса: місто Горохів, вулиця Шевченка, 17 Волинської області, код ЄДРПОУ 04051276.
Боржник: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.
The court decision No. 127609939, Horokhiv District Court of Volyn Oblast was adopted on 26.05.2025. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 155/841/25. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: