Decision № 127550413, 22.05.2025, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 травня 2025 року Справа № 520/1360/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21005, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під, 2 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.12.2024 року №963110185380 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до мого стажу роботи, ОСОБА_1 , на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді 33 роки 1 місяць 9 днів; половина строку навчання 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби 07 місяців 11 днів; період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні; стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області 4 роки 1 місяць 23 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, 2 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 25.10.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 100% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року 3028 гривень, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області порушують право позивача на перерахунок довічного утримання судді у відставці. Тому, належним відновленням порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з положеннями ч.4ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

03.02.2025 відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем до заяви від 19.12.2024р. не долучено інші документи, які б давали право на перевизначення суддівського стажу та розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тому Головним управлінням рішенням від 25.12.2024 №963110185380, відмовлено в проведені перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю права на даний вид перерахунку відповідно поданих позивачем документів.

10.02.2025 відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Також, відповідачем зауважено, що відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З наведених вище правових норм вбачається, що збільшення розміру складових суддівської винагороди з 01.01.2021 року не відбувалося, у зв`язку із чим на даний момент немає підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В результаті розгляду матеріалів електронної справи встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці призначено з урахуванням періодів роботи на посадах судді з 25.09.1991р. по 30.09.2024р. Стаж на посаді судді заявника становить 32 роки 11 місяців 6 днів. До заяви №3575 від 19.12.2024р. не долучено інші документи, які б давали право на перевизначення суддівського стажу та розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Враховуючи зазначене, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 25.12.2023 відмовлено в проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю права на даний вид перерахунку відповідно поданих заявником документів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 25.10.2024 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII.

19.11.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через Дергачівський відділ обслуговування громадян Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в якій просив:

Зарахувати до стажу роботи, ОСОБА_1 , на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди:

стаж роботи на посаді судді 33 роки 1 місяць 9 днів;

половина строку навчання 1 рік 10 місяців 29 днів;

період проходження строкової військової служби 07 місяців 11 днів;

період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні;

стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області 4 роки 1 місяць 23 днів;

стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, 2 роки.

Здійснити, ОСОБА_1 , з 25.10.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 100 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 гривень, з урахуванням проведених виплат.

За принципом екстериторіальної підсудності заяву було розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та за результатом розгляду було прийнято рішення 25.12.2024 року №963110185380, яким було відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю права на даний вид перерахунку відповідно поданих заявником документів.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Щодо позовних вимог, стосовно перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року 3028 гривень, з урахуванням проведених виплат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII (що за рішенням Конституційного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 4-р/2020 діє в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч.5 ст.135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Частиною 9 ст.135 Закону №1402-VIII передбачено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року №3460-IX (далі по тексту - Закон України №3460-IX) установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: зокрема працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що виплата суддівської винагороди регулюється приписами ст.130 Конституції України та ст.135 Закону № 1402-VIII, норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

При цьому, важливо зазначити, що з 30.09.2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України згідно із Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII (далі - Закон № 1401-VIII).

Нормами вказаного закону, зокрема, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище. Відтак, Конституція України у редакції Закону № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій.

Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 року у справі №140/5481/22 вказав, що наявність в Конституції України зазначеної норми дає підстави для висновку, що для цієї групи правовідносин у сфері організації судової влади (йдеться про суддівську винагороду) закон про судоустрій є спеціальним законом, відповідно він має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами не лише змістовний, але й певною мірою ієрархічний. Щодо останнього, то мається на увазі те, що оскільки Конституція України, відповідно до її статті 8, має найвищу юридичну силу, наявність в її тексті прямої вказівки на спосіб визначення суддівської винагороди слугує безапеляційним способом подолання будь-яких протиріч у правовому регулюванні розглядуваних правовідносин на користь спеціального закону (про судоустрій). Враховуючи обставини того, що норми Конституції України є нормами прямої дії, то при вирішенні спору суд може застосовувати їх безпосередньо, особливо тоді, коли закон чи інший нормативно-правовий акт їм суперечить.

Відтак, враховуючи положення ст.130 Конституції України та ст.135 Закону № 1402-VIII, слід дійти висновку про те, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд наголошує, що визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян врегульовано Законом України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV), відповідно до приписів ст.1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

При цьому, зі змісту положень Закону №966-XIV вбачається, що останнім закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

В той же час, судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас, ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15.12.2020 року № 1082-IX разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн., був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що зміни до спеціального Закону № 1402-VІІІ в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також в Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.

Відтак, відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Отже, для спірних правовідносин спеціальними є норми ст.135 Закону №1402-VІІІ, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік.

В той же час, Закон України Про Державний бюджет України на 2024 рік фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону.

Отже, Законом України Про судоустрій і статус суддів та Законом України Про прожитковий мінімум не передбачено існування будь-якого альтернативного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а як наслідок і обов`язку застосування такої величини.

В даному випадку, зменшений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб для обрахунку розміру суддівської винагороди наявний виключно в Законах України Про Державний бюджет України на 2024 рік.

Відтак, оскільки спеціальним Законом №1402-VІІІ закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, то відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 7 Закону № 1082-IX та статті 135 Закону № 1402-VIII у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 22 червня 2023 року у справі № 400/4904/21 та від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22.

Так, згідно рішення №963110185380 від 07.11.2024 року позивачу призначено пенсію (вид утримання 155 Довічне грошове утримання) у розмірі 88662,36 грн. у розмірі 74% від його грошового забезпечення судді. В довідці зазначено грошове забезпечення 119814 грн., що складає 57 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у розмірі 2102 грн.

«Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, регулюється розділом IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.02.2023 № 7-2, яка набрала чинності 20.03.2023) (далі - Порядок № 3-1).

26. За Порядком № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється або (1) на підставі списків, згідно яких відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку, або (2) за зверненням судді у відставці шляхом подання до пенсійного органу заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, видану компетентним органом.

27. Верховний Суд уже розглядав питання стосовно механізму перерахунку розміру щомісячного довічного утримання суддів і у постанові від 27.10.2022 у справі №640/10564/21 зазначив:

«Довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов`язується виникнення права на перерахунок. Суддівська винагорода визначається безпосередньо законом.

61. Відповідно до ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді Верховного Суду становить 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу додатково застосовуються регіональні коефіцієнти, зокрема, 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Розмір доплат за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці теж визначений безпосередньо законом.

Відомості про суд, де працював суддя, вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці подаються до Пенсійного фонду під час призначення судді щомісячного довічного грошового утримання і зберігаються у матеріалах особової справи. Ці відомості залишаються незмінними

Розмір суддівської винагороди, визначений ст. 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється Законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо з закону.

За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.

Суд також звертає увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 (ч. 6 п. 16) про «автоматичне» здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.

Положення п. 1, 3 Розділу ІІ та п.2 Розділу ІІІ Порядку № 3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом «автоматичності» перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.

67. Рада суддів України теж неодноразово звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження «автоматичного» перерахунку та внесення змін до Порядку № 3-1. Зокрема, у рішеннях від 01.03.2019 № 12, від 09.04.2021 № 7.

Отже, незважаючи на чітку позицію Конституційного Суду України (ч. 6 п. 16 Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020) та необхідність її безумовного виконання, незважаючи на неодноразові звернення Ради суддів України, відповідні зміни в частині «автоматичного» перерахунку до Порядку № 3-1 Пенсійним фондом України не внесено.

Зважаючи на вищенаведене, Суд дійшов висновку, що до внесення змін до законодавства щодо статусу суддів Верховного Суду України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді Верховного Суду, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді».

28. Згодом такий висновок підтримано Верховним Судом у постановах від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21 та від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21.

29. Застосовуючи зазначений висновок до спірних правовідносин, Суд погоджується з доводами скаржника про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинні проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

30. При цьому слід враховувати правовий висновок Верховного Суду щодо розміру суддівської винагороди. Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII (постанови від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22, від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22, від 20.11.2023 у справі № 120/709/22-а.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн), на підставі абз. 5 ст. 7 Закону № 1082-IX та Закону № 1982-IX, була неправомірною.

Виплата суддівської винагороди регулюється ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону № 1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.»

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 вересня 2024 року справа №580/2522/24.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог, які стосуються зарахування до стажу роботи, ОСОБА_1 , на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді 33 роки 1 місяць 9 днів; половина строку навчання 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби 07 місяців 11 днів; період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні; стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області 4 роки 1 місяць 23 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, 2 роки, суд зазначає наступне.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.

Така правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі №9901/805/18.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону №1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-I «Про статус суддів в СРСР», яка була чинною як на час призначення ОСОБА_1 на посаду народного судді. Зокрема, народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.

Згідно із записами у трудовій книжці та послужного списку ОСОБА_1 з 1 серпня 1985 року по 1 серпня 1987 року працював на посаді слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського виконавчого комітету Харківської області (2 роки). Отже, зазначений стаж роботи підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.

На день обрання ОСОБА_1 у 1991 році народним суддею Дергачівського народного районного суду законодавство не встановлювало права судді на відставку та, відповідно, не регламентувало питання обчислення стажу, який дає право на відставку.

Під час роботи ОСОБА_1 на посаді судді набрав чинності Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі Закон 2862-XII), діяли Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Згідно із абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону 2862-XII, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Таким чином, враховуючи положення абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII, відповідно до наявних у копії послужного списку ОСОБА_1 записів до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж роботи ОСОБА_1 на посадах: слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області з 2 серпня 1987 року по 9 листопада 1990 року, з 10 листопада 1990 року по 12 вересня 1991 року, заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області.

Отже до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню додатково 4 роки 1 місяць 10 днів.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу № 584/95, абзацу другого пункту 3-1 Постанови № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Із записів копії військового квитка та послужного списку вбачається, що з 14 травня 1979 року по 24 травня 1981 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу.

Крім того, у військовому квитку зазначено, що ОСОБА_1 з 26.12.1979 року по 24.05.1981 року приймав участь в бойових операціях в Демократичній Республіці Афганістан.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що учасниками бойових дій визнаються, в тому числі, учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу PCP (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників) працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу PCP проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно, до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 63 від 08 лютого 1994 року «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та - затвердженого нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького 1 складу і військовослужбовців Міністерства ' внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР, проходили службу в період із квітня 1979 року по грудень 1989 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17 липня 1992 року встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, в тому числі, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах держаної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органу внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно що ч. 2 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, установлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17липня 1992 року передбачено, щодо вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, в тому числі, участь у бойових діях у воєнний час.

Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» від 12 вересня 1991 року №1545-XII, до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, якщо вони не суперечать Конституції і Законам України.

Згідно з вимогами підпункту «а» пункту 1 Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «Про пільги військовослужбовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям» від 17 січня 1983 року № 59-27, передбачено зарахування до вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні.

Враховуючи вищевикладене до страхового стажу судді ОСОБА_1 повинно бути враховано період з 14 травня 1979 року по з 25 грудня 1979 року (07 місяців 11 дні) - строкова військова служба, а також період з 26.12.1979 по 24.05.1981 (04 роки 02 місяці 24 дні) - строкова служба в Демократичній республіці Афганістан;

Також, ОСОБА_1 з 1 вересня 1981 року по 29 червня 1985 року навчався за денною формою у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського (з 20 березня 1991 року Українська юридична академія імені Ф.Е. Дзержинського).

Отже, до стажу ОСОБА_1 , який дає йому право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби 07 місяців 11 дні, строкова служба в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні та половина строку навчання 1 рік 10 місяців 29 днів.

За вищезазначеними підрахунками до стажу роботи позивача на посаді судді, підлягають зарахуванню:

стаж роботи на посаді судді 33 роки 1 місяць 9 днів;

половина строку навчання 1 рік 10 місяців 29 днів;

період проходження строкової військової служби 07 місяців 11 днів;

період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні;

стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області 4 роки 1 місяць 23 днів;

стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, 2 роки.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Зазначене свідчить, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.12.2024 року №963110185380 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню.

Порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи, ОСОБА_1 , на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді 33 роки 1 місяць 9 днів; половина строку навчання 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби 07 місяців 11 днів; період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні; стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області 4 роки 1 місяць 23 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, 2 роки та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 25.10.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року 3028 гривень та з урахуванням зарахованого стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, з урахуванням проведених виплат.

Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 25.10.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 100% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд зазначає наступне.

На виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.02.2021 за № 339/35961, якою внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій.

Принцип екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення/ перерахунок пенсій та прийняття відповідних рішень структурними підрозділами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Згідно п.1.1 розділу І Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Після прийняття рішення про призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №22-1 від 25.11.2005 року після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, для здійснення виплати пенсії.

Судом встановлено, що згідно даних ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплата пенсій» позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, що не заперечується позивачем у справі.

Позивач 19.12.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через Дергачівський відділ обслуговування громадян Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Звернення від 19.12.2024 опрацьовувалось спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на етапі проведення перерахунку за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів з призначення (перерахунку) пенсій. Підсистема автоматично дає в роботу спеціалісту перше в черзі завдання. Черга формується за датою звернення для опрацювання завдань спеціалістами з призначення (перерахунку) та за датою статусу електронної пенсійної справи для опрацювання звернень головними спеціалістами з призначення (перерахунку).

На етапі перевірки правильності проведеного перерахунку звернення від 19.12.2024 опрацьовувалось спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Враховуючи викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не приймалось рішення щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці позивача в розмірі 74 відсотка від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відтак позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 25.10.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 100% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді задоволенню не підлягають.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п.1 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини 2 статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку (п.6 розділу IV Порядку №3-1).

Враховуючи, що позивач з 25.10.2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, то саме цей територіальний орган Пенсійного фонду України, як орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, і повинен забезпечити відновлення права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21005, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під, 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.12.2024 року №963110185380 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під, 2 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до стажу роботи, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді - 33 роки 1 місяць 9 днів; половина строку навчання - 1 рік 10 місяців 29 днів; період проходження строкової військової служби - 07 місяців 11 днів; період проходження строкової служби в Демократичній республіці Афганістан - 04 роки 02 місяці 24 дні; стаж роботи на посадах слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського районного виконавчого комітету Харківської області та заступника начальника слідчого відділу внутрішніх справ Дергачівського району Харківської області - 4 роки 1 місяць 23 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під, 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 25.10.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року 3028 гривень та з урахуванням зарахованого стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21005, код ЄДРПОУ 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 22.05.2025.

Суддя Супрун Ю.О.