Court ruling № 127532321, 21.05.2025, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21820/25-к

пр. 1-кс-19939/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

12 травня 2025 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «Самсунг» (IMEI: НОМЕР_1 ).

21 травня 2025 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001371 від 16.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали Департаменту стратегічних розслідувань НП України з приводу того, що службові особи Командування Сил логістики Збройних Сил України (далі - КСЛ ЗСУ) та підпорядкованих підрозділів, із залученням посадових осіб комерційних підприємств, розробили схему привласнення бюджетних грошових коштів під час здійснення закупівлі дров паливних, ліжок армійський та проведення капітальних ремонтів військових об`єктів в умовах воєнного стану.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 (до травня 2020 року начальник КЕВ м. Луганськ, наразі фізична особа-підприємець), мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , будучи колишнім керівником підрозділу, підпорядкованому Центральному управлінню інженерно-інфраструктурного забезпечення КСЛ ЗСУ (Далі - ЦУІІЗ КСЛ ЗСУ) - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ (Далі - КЕВ м. Луганськ), при цьому маючи значне коло контактів серед керівництва ЦУІІЗ КСЛ ЗСУ, отримані за період роботи керівником КЕВ м. Луганськ, організував злочинну схему заволодіння бюджетними коштами, виділених на закупівлю паливних дров квартирно-експлуатаційними органами для забезпечення військових підрозділів, шляхом організації поставок від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців (далі - ФОП) за цінами, що значно перевищують середньо ринкові.

Так, ОСОБА_5 , з метою привласнення бюджетних коштів, вступив в злочинну змову з начальником квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро, ЄДРПОУ 08004581 (далі-КЕВ м. Дніпро), юридична адреса: 49005, Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Феодосіївська, 13; фактична адреса: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Полігонна, ОСОБА_6 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 1210100000:02:046:0256.

Установлено, що ОСОБА_6 організовував процес укладання прямих договорів без проведення відкритих торгів в системі публічних закупівель «Прозорро» КЕВ м. Дніпро з підконтрольними ОСОБА_5 ФОП та проведення фіктивного моніторингу ринкової вартості товарно-матеріальних цінностей, які необхідно закуповувати.

Таким чином, для досягнення вказаних цілей, ОСОБА_6 , зловживаючи службовим становищем, вступивши в злочинну змову з підлеглими працівниками, при цьому виконуючи вказівки ОСОБА_5 , систематично надавав вказівки уповноваженій особі з проведення закупівель КЕВ м. Дніпро, ОСОБА_7 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 (колишній гуртожиток) щодо прийняття рішень, як уповноваженої особи з проведення закупівель КЕВ м. Дніпро, про укладання прямих договорів без проведення відкритих торгів в системі публічних закупівель Прозорро» з підконтрольними ФОП.

З метою контролю формування вартості паливних дров за цінами, які значно перевищують середньо ринкові, підготовки моніторингу вартості предмету закупівлі на підставі цінових пропозицій виключно підконтрольних ФОП, безперешкодне приймання на склади КЕВ м. Дніпро паливних дров по кількості і якості, а також формування необхідної потреби на паливні дрова, ОСОБА_5 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , лобіював призначення начальником паливної групи КЕВ м. Дніпро свого сина - ОСОБА_8 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_8 . В період з 24.10.2022 по 20.02.2024, до призначення начальником паливної групи Дніпровського КЕУ, ОСОБА_8 був зареєстрований як ФОП, основний вид діяльності: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Таким чином, учасники групи, із залученням підконтрольних ФОП, з метою привласнення бюджетних коштів, здійснили постачання паливних дров за завищеними цінами в адресу КЕВ м. Дніпро на загальну суму понад 400 млн грн.

Крім цього встановлено, що за вказівкою службових осіб ЦУІІЗ КСЛ ЗСУ, КЕВ м. Дніпро проведено дев`ять закупівель ліжок армійських та ліжок польових без проведення відкритих торгів в системі публічних закупівель «Прозорро», аргументуючи це нагальною потребою, за цінами що значно перевищують середьоринкові, на загальну суму понад 57 млн грн.

Для здійснення поставок залучено ряд підконтрольних суб`єктів господарської діяльності, зокрема:

- ТОВ «ЕНСО ГРУП» (ЄДРПОУ - 45369026), юридична адреса: Харківська обл., м. Харків, вул. Космічна, будинок, 21, з яким у 2024 році укладено один договір з постачання ліжок армійських на суму 6 156 667,00 грн.;

- ТОВ «МЕБЛІ - ТЕХНОСТИЛЬ» (ЄДРПОУ 35659221), юридична та фактична адреса: Тернопільська обл., Чортківський р-н, м. Копичинці, вул. Мазепи, буд. 40а, з яким у 2024 році укладено два договори на суму 3 990 000,00 грн.;

- ФОП ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з яким у 2024 році укладено один договір на суму 2 997 750,00 грн.;

- ФОП ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_9 , з яким у 2024 році укладено один договір на суму 2 997 750,00 грн.;

- ФОП ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_10 , з яким у 2023 році укладено один договір на суму 1 675 000,00 грн.;

- ТОВ «КМГ ГРУП» (ЄДРПОУ 45088572), юридична адреса: м. Київ, вул. Бориспільська, 19, з яким у 2023 році укладено два договори на суму 39 280 000 грн.

Також у ході слідства 29.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.04.2025 у справі № 757/17482/25-к проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в житловому будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого вилучено речі та предмети, які не входили до переліку речей, дозвіл на відшукання яких прямо надано ухвалою слідчого судді, проте відносно яких у сторони обвинувачення існують обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно використовувалось як засоби та знаряддя вчинення злочину та містить відомості, які можуть бути використані, як доказ у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки Самсунг (IMEI: НОМЕР_1 ).

У зв`язку з вищевикладеним 29.04.2025 постановою слідчого наведені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор вказує, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на предмети, вилучені 29.04.2025 за результатами проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що 29.04.2025 постановою слідчого наведені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «Самсунг» (IMEI: НОМЕР_1 ).

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1