Decision № 127488317, 12.05.2025, Lanivtsi District Court of Ternopil Oblast

Справа № 602/295/25

Провадження № 2-а/602/13/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2025 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.

розглянувши увідкритомусудовому засіданнів залісуду ум.Ланівці заправилами спрощеногопозовного провадженняу письмовомупровадженні адміністративнусправу запозовом ОСОБА_1 до Головного управліннянаціональної поліціїв Тернопільськійобласті провизнання протиправноюта скасуванняпостанови проадміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

До судузвернувся ОСОБА_1 з позовомдо Головногоуправління Національноїполіції вТернопільській областіпро визнанняпротиправною таскасування постановипро адміністративнеправопорушення.Свої вимогипозивач мотивуєтим,що 18березня 2025 року стосовно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4294777, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.2.3 (в) ПДР та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Вважає, що вказану постанову прийнято поліцейським з порушенням вимог чинного законодавства, грубим порушенням та ігноруванням прав водія, за відсутності належних та допустимих доказів. Просить визнати протиправною та скасувати дану постанову, справу про притягнення його до адміністративної відповідальності провадженням закрити.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Карапетян Е.Т. в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що 18.03.2025 року близько 09 год. 22 хв. по вул.. Волинська у м.Ланівці Кременецького району Тернопільської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «2101» із д.н.з. НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України. Під час перевірки документів працівниками поліції було встановлено, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами. Після встановлення особи позивача, було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення по факту вчиненого ним правопорушення, повідомлено яка справа розглядається та що він буде притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.5 ст. 121 та ч.5 ст. 126 КУпАП. Надалі ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Після дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, заслухавши та врахувавши його усні пояснення, інспектором ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Шмагальським Ю.П. було винесено постанову серії ЕНА № 4294777 за ч.5 ст. 121 КУпАП, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у визляді штрафу в розмірі 510 грн. Факт здійсненого ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відео з реєстратора закріпленого у службовому автомобілі працівників поліції, відео з бодікамери, на якому позивач визнає свою вину. У зв`язку з викладеним просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, також просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне:

Згідно копіїпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА № 4294777 від 18.03.2025 року,

18.03.2025 року о 09 год. 22 хв. в м.Ланівці по вул. Волинська ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України.

Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно достатті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.3(в) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частина 5 ст. 121 КУпАПпередбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, долучений представником відповідача до відзиву на позовну заяву відеозапис не доводить вину позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки не містить жодних доказів, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки.

Крім того, відеозапис не містить відомостей про причину зупинки транспортного засобу.

Відтак відповідачем не надано суду належних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на яких ґрунтується висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та якими спростовуються заперечення останнього щодо не вчинення цього правопорушення, зокрема, не було зафіксовано покази свідків та відсутні інші джерела доказування, які б давали можливість суду перевірити підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018по справі №211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За змістом постанови від 08.07.2020 у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Зважаючи на те, що позивач заперечив свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд вважає, що провина позивача у порушенні п. 2.3(в) ПДР та вчиненні ним вказаного адміністративного правопорушення, не доведена «поза розумним сумнівом», так як відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України представником відповідача не надано суду доказів, які б спростували пояснення позивача та доводили правомірність винесеної постанови.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно частини 1ст. 293 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративнеправопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

На підставі наведеного, керуючись статтями73-77,90,139,205,241-246,255,268,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: м.Тернопіль, вул.Валова,11, Тернопільської області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4294777 від 18 березня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП провадженням закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Повне судове рішення складено 12 травня 2025року.

Суддя: А. В. Радосюк