Decision № 127439821, 16.05.2025, Cherkasy District Administrative Court

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року справа № 640/19220/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний з Київського окружного адміністративного суду на виконання Закону України Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду надійшла справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет (далі позивач) до визнання протиправними та скасування рішень (далі відповідач), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу від 07 травня 2019 року №146, №151 та №152.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення ґрунтуються на неправильних висновках про порушення ним законодавства у зв`язку з розповсюдженням продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме на електрообладнанні або на його табличці з технічними даними не нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, імпортер.

Спростовуючи такі висновки, позивач зазначив, що законодавство дозволяє наносити знаки відповідності технічним регламентам на пакування товару у випадках, коли розміщення безпосередньо на електротовари є неможливим або невиправданим через характер продукції.

Перелічені в акті та в оскаржуваних рішеннях товари на своїй упаковці містили відповідну інформацію про відповідність технічним регламентам.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що законодавство передбачає нанесення знаку відповідності технічним регламентам безпосередньо на електрообладнання або на його табличку з технічними даними

Дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи, суд встановив таке.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято наказ №1189 від 26.03.2019 «Про проведення планової перевірки», яким наказано провести з 04.04.2019 по 05.04.2019 планову перевірку характеристик продукції в ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс будівель та споруд №1, ТРЦ «Рів`єра».

Предмет перевірки: характеристики електронних та електричних іграшок; іграшок, призначених для гри на воді, зокрема басейни, що надуваються; іграшок для дітей віком до 36 місяців; іграшок, призначених для нанизування над колискою, дитячим ліжком або дитячої коляскою за допомогою мотузок, шнурів, резинок чи ременів; еклектичного та електронного обладнання; електричних ламп розжарення, в т.ч. галогенових, ламп люмінесцентних з умонтованим пускорегульованим пристроєм, двоцокольних та одноцокольних; освітлювальної апаратури; мийних засобів для прання або чищення, які містять поверхнево-активні речовини.

На підставі наказу №1189 від 26.03.2019 «Про проведення планової перевірки» Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було оформлено направлення на проведення перевірки №1037 від 26.03.2019.

За результатами проведеної перевірки працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області складений Акт перевірки характеристик продукції №950 від 05.04.2019, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме:

- на електрообладнанні (випрямляч для волосся Selecline, ручний пароочисник Selecline, прилад для пончиків QILIVE) або на його табличці з технічними даними не нанесено знак відповідності технічним регламентам, чим порушено п.п. 28, 41, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ № 1067 від 16.12.2015, п.п. 32, 44, 45, 46 Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ № 1077 від 16.12.2015;

- на іграшках, прикріплених до них етикетках та пакуванні відсутній знак відповідності технічному регламенту; на продукції відсутні зазначення найменування та адреси виробника, імпортера, відсутнє попередження про можливу небезпеку і ризики заподіяння шкоди, пов`язані з використанням таких іграшок та способи запобігання їх виникненню, вікове призначення іграшки, чим порушено п.п. 9, 10, 18, 19, 27, 37, 44, 45 п. 2 додатку 5 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ № 51 від 28.02.2018;

- на зовнішній поверхні пакування чи етикетці мийних засобів не нанесено знак відповідності технічним регламентам; маркування мийного засобу не містить інформації про склад згідно із вимогами додатку 2, чим порушено п.п.111, 15, 19 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМУ № 717 від 20.08.2008.

22.04.2019 Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області складено протокол № 42 про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Постановами № 146 від 07.05.2019, № 151 від 07.05.2019, № 152 від 07.05.2019 за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф згідно постанови № 24 від 13.09.2016) на ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» накладні штрафні санкції в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн. за кожною із постанов, а загалом - 153000,00 грн.

Не погоджуючись із цими постановами, позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним рішенням, суд врахував таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються. Неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Частинами першою, другою, п`ятою та шостою статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Президентом України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667 визначено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначено Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об`єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам.

Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об`єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

Згідно з частиною третьою статті 29 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» у певних технічних регламентах можуть бути встановлені додаткові загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам.

Приписами частини першої статті 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Пунктами 1 та 2 Правил № 1184 передбачено, що знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.

Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання.

Відповідно до пункту 28 Технічного регламенту № 1067 перед наданням електрообладнання на ринку розповсюджувачі перевіряють, що на таке електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також що виробник та імпортер виконали вимоги, визначені відповідно у пунктах 11, 12 і 20 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що електрообладнання не відповідає цілям, пов`язаним з безпечністю, він не надає таке електрообладнання на ринку до приведення його у відповідність з такими цілями. Якщо зазначене електрообладнання становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.

На підставі п.2 ч.2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктом 42 Технічного регламенту №1067 знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи.

Пунктом 43 Технічного регламенту № 1067 передбачено, що знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням електрообладнання в обіг.

Відповідно до пункту 32 Технічного регламенту № 1077 перед наданням апаратури на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на апаратурі знака відповідності технічним регламентам, необхідних супровідних документів, інструкцій та інформації, визначених в пунктах 48-50 цього Технічного регламенту, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також виконання виробником вимог, визначених в пунктах 16 і 17, імпортером - вимог пункту 25 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що апаратура не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у додатку 1, він не надає цю апаратуру на ринку до приведення її у відповідність з такими вимогами. Якщо зазначена апаратура становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.

Пунктом 44 Технічного регламенту № 1077 передбачено, що знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом.

Згідно з пунктом 45 Технічного регламенту № 1077 знак відповідності технічним регламентам наноситься на апаратуру або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі неможливості або невиправданості через характер апаратури нанесення знака відповідності технічним регламентам він наноситься на пакування та супровідні документи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що знак відповідності технічним регламентам наноситься на апаратуру або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. Водночас, законодавцем передбачено виключення з загального правила нанесення знака відповідності технічним регламентам безпосередньо на пакування та на супровідні документи продукції лише в тому випадку, коли це є неможливим або не виправданим через характер продукції.

Тобто коли через технічні характеристики продукції є неможливим забезпечити нанесення знака відповідності на цю продукцію таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним.

Враховуючи суд дійшов висновку, що виключно у разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 січня 2022 року у справі №640/15352/19.

Позивачем у якості доказу про те, що безпосередньо на електротовари було неможливо та невиправдано наносити знак відповідності технічним регламентам надано роз`яснення від експортеру SNC OIA Company (Французька республіка) щодо невиправданості нанесення знаків відповідності технічним регламентам України безпосередньо на електротовари (корпус) і обґрунтування маркування товару таким знаком товарів на пакуванні.

Зокрема, з роз`яснення компанії SNC OIA Company (Французька республіка) від 20 травня 2019 року вбачається, що товари ТМ «QILIVE» та ТМ «SELECLINE» експортуються з Китайської Народної Республіки у 14 країн світу і на момент виготовлення і пакування заводським (конвеєрним) способом виробнику і експортеру не відомо, які конкретно товарні одиниці в подальшому будуть поставлені в Україну, а які потраплять у партії для експорту в інші країни. Зважаючи на це, розміщення виробником національного знаку відповідності технічним регламентам України безпосередньо на корпусі електротехніки є невиправданим і не може бути забезпечено на виробничих лініях компаній-виробників даних товарів у Китайській Народній Республіці.

Водночас частину 2 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у системному зв`язку з положеннями пунктів 28, 42, 43 Технічного регламенту №1067, пунктів 32, 44 та 45 Технічного регламенту № 1077 необхідно розуміти так, що законодавець надає право виробникам (або його уповноваженим представником) наносити знак відповідності на пакування товару та супровідні документи виключно у випадку, коли є неможливим нанесення видимого, розбірливого та незмивного знака відповідності технічним регламентам на виріб виключно через його технічні характеристики розміри, матеріал, можливість пошкодження продукції.

Такі умови як виробництво електротоварів для багатьох країн та неможливість у зв`язку з цим нанесення на корпусі товарів безпосередньо на виробничих лініях компаній-виробників не звільняють від обов`язку щодо дотримання вимог частини другої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктів 28, 42, 43 Технічного регламенту № 1067 та пунктів 32, 44 та 45 Технічного регламенту № 1077.

Суд враховує ст.3 Конституції України, якою визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частина 3 статті 42 Конституції України передбачає, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі статтями 415 та 416 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року, Україна взяла зобов`язання забезпечувати високий рівень захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров`я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.

У силу вимог статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» держава зобов`язана забезпечувати, зокрема, дотримання прав споживачів на належну якість продукції та безпеку продукції.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Правовий висновок про пріоритетність життя та здоров`я людини у сфері захисту прав споживачів, що забезпечується, у тому числі належним інформуванням споживачів про якість товару, його відповідність встановленим вимогам, неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 листопада 2019 року у справі № 817/381/16, від 14 лютого 2020 року у справі № 808/2525/16, від 28 вересня 2020 року у справі № 826/855/16, від 17 лютого 2021 року у справі № 640/19248/19.

Разом з тим, відповідно до частин 2 та 5 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті:

1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону;

2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 цього Закону;

3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб`єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів;

4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб`єктами господарювання відповідно до Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.

Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції.

Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.

Як eстановлено судом спірні рішення обґрунтовані тим, що під час перевірки виявлено розповсюдження продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, що є порушенням пунктів 28, 42 та 43 Технічного регламенту № 1067, пунктів 32, 44 та 45 Технічного регламенту № 1077 та пунктів 1, 2 Правил № 1184, а саме - нанесення знака відповідності технічним регламентам не на самому виробі, а на його упаковці.

Водночас, на підтвердження відповідності вимогам технічних регламентів електротоварів позивач подав декларації про відповідність, видані уповноваженими органами, а саме:

- на стайлер ТМ «SELECLINE» (арт. 518773) - декларацію від 22 червня 2018 року строком дії до 22 червня 2019 року про відповідність Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, декларацію від 22 червня 2018 року строком дії до 22 червня 2019 року та про відповідність Технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання;

- на пароочисник ТМ «SELECLINE» (арт. 490256) - декларацію від 22 червня 2018 року строком дії до 22 червня 2019 року про відповідність Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, декларацію від 22 червня 2018 року строком дії до 22 червня 2019 року та про відповідність Технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання;

- на прилад для пончиків ТМ «QILIVE» (арт. 535997) - декларацію від 22 червня 2018 року строком дії до 22 червня 2019 року про відповідність Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, декларацію від 22 червня 2018 року строком дії до 22 червня 2019 року та про відповідність Технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідність електротоварів вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання та Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання підтверджена належним чином відповідними документами.

При цьому, саме по собі нанесення знака відповідності технічним регламентам не безпосередньо на виробі, а на його упаковку, з урахуванням встановлення фактичної відповідності таких виробів технічним регламентам, не свідчить про небезпечність або ризикованість продукції.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 січня 2022 року у справі №640/15352/19.

Суд враховує, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

«Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України», заява № 29979/04, пункт 68, «Кривенький проти України», заява № 43768/07, пункт 45, «Щокін проти України», заяви № 23759/03 та № 37943/06, пункт 50, «Трегубенко проти України», заява № 61333/00, пункт 53, «Spacek, s.r.o. v. the Czech Republic», заява № 26449/95, пункт 54).

Отже, у справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що застосування штрафів у спірних рішеннях не було пропорційним та обґрунтованим, а тому не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для визнання таких рішень протиправними та їх скасування.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в сумі 5763,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу від 07 травня 2019 року №146, №151 та №152.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. Пересипська, буд.7-а, код ЄДРПОУ 40342996) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет (04073, м. Київ, вул. С. Бандери, буд.15-А, код ЄДРПОУ 35442482) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ