Decision № 127399463, 15.05.2025, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2025 року Справа№640/17120/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс Авто» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс Авто» до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 156046 від 06.07.2022 року та № 161395 від 21.07.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерія ризиковості платника податку, яким виключено Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Авто" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

зобо`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс Авто» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки товариство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. При цьому, позивач зауважує, що ним надавалися всі належні первинні документи по взаємовідносинах з його контрагентами, однак з невідомих причин такі не були враховані контролюючим органом. Зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства позивач не має обов`язку, можливості та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентами вимог чинного законодавства, зокрема щодо здійсенння ними не ризикової господарської діяльності, декларування податкових зобов`язань та сплати податків.

Вказує, що оскаржувані рішення контролюючого органу № 156046 від 06.07.2022 року та № 161395 від 21.07.2022 є протиправними, оскільки не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року (суддя Бояринцева М.А.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/17120/22.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/17120/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Криловій М.М.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

18 квітня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що у зв`язку з виявленням обставинами та/або отриманням інформації у процесі поточної діяльності було прийнято рішення від 06.07.2022 року №156046 про відповідність ТОВ «ПОБУТСЕРВІС АВТО» п. 8 Критеріям ризиковості платника податку. Підставами для прийняття вище зазначеного рішення є: В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство формує податковий кредит від суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ЕНЕРГОРЕСУРС КОМПАНІ" (код 42710710), ПП "ТРАНСПОРТНО - ЕКСПЕДИТОРСЬКИЙ ЦЕНТР" (код 38272913).

Вказує, що контролюючим органом, з урахуванням отриманих від ТОВ «ПОБУТСЕРВІС АВТО» інформації та копій відповідних документів, прийнято Рішення №161395 від 21.07.2022 року, яким Позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, підставою стало: Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ "ПОБУТСЕРВІС АВТО" ( код 37740738), в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює реалізацію товарів на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ"ЛІОБА" (код 43963196), ТОВ "ФІНАНКОМ" (код 43819281) ТОВ"БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ЕЛІТ-БУД" (код 43288113). Підприємством не надано копії документів по вищевказаним контрагентам - покупцям, що характеризують діяльність підприємства та спростовують ризик. Крім того, встановлено, що товари, які реалізуються контрагентами покупцями, не прослідковуються по ланцюгу постачання. Підприємством реалізовано товар (4016, 2523) за рахунок залишків на складі які нереалізовано (8421, 8708, 8703). Наявні залишки ТМЦ, при цьому відсутні витрати на оренду та зберігання таких ТМЦ, 20-ОПП не подано.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

06.07.2022 року Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 156046 (отримано позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку в електронному кабінеті платника податків), відповідно до якого товариства визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав: «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство формує податковий кредит від суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «ЕНЕРГОРЕСУРС КОСПАНІ» (код 42710710), ПП «ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКИЙ ЦЕНТР» (код 38272913)».

11.07.2022 року позивачем, засобами телекомунікаційного зв`язку в електронному кабінеті платника податків, було направлено до відповідача повідомлення № 1 та № 2 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та долучено копії документів.

21.07.2022 року Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 161395 (отримано позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку в електронному кабінеті платника податків), відповідно до якого товариства визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав: «Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ «ПОБУТСЕРВІС АВТО» ( код 37740738), в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює реалізацію товарів на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «ЛІОБА» (код 43963196), ТОВ «ФІНАНКОМ» (код 43819281) ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ЕЛІТ-БУД» (код 43288113). Підприємством не надано копії документів по вищевказаним контрагентам - покупцям, що характеризують діяльність підприємства та спростовують ризик. Крім того, встановлено, що товари, які реалізуються контрагентами покупцями, не прослідковуються по ланцюгу постачання. Підприємством реалізовано товар (4016, 2523) за рахунок залишків на складі які нереалізовано (8421, 8708, 8703). Наявні залишки ТМЦ, при цьому відсутні витрати на оренду та зберігання таких ТМЦ, 20-ОПП не подано

ТОВ «Побутсервіс Авто» не погодилось зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі ПК України).

Відповідно до підпункту «а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до абзацу першого п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно із п.201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, (з наступними змінами та доповненнями; далі - Порядок №1165).

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно із абзацом першим п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня (абзац другий цієї ж норми).

Відповідно до абзацу третього п.6 Порядку №1165 у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Абзацом четвертим цієї ж норми встановлено, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (абзац п`ятий п.6 Порядку №1165).

Згідно із абзацом шостим п.6 Порядку №1165 у рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу сьомого цієї ж норми у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як передбачено абзацом десятим п.6 Порядку №1165 у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац одинадцятий п.6 Порядку №1165).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци 14-20 п.6 Порядку №1165).

Відповідно до абзацу двадцять другого п.6 Порядку №1165 за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (абзац двадцять восьмий п.6 Порядку №1165).

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами проведеного моніторингу бази даних та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку із отриманням інформації у процесі поточної діяльності відповідачем було встановлено здійснення позивачем ризикових фінансово-господарських операцій, що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні від 06.07.2022 року № 156046 такою інформацією, на думку контролюючого органу, є те, що позивачем здійснювалася господарська діяльність (шляхом складання ПК) з ризиковими суб`єктами господарювання, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ "ЕНЕРГОРЕСУРС КОМПАНІ" (код 42710710), ПП "ТРАНСПОРТНО - ЕКСПЕДИТОРСЬКИЙ ЦЕНТР" (код 38272913).

При цьому, суд звертає увагу, що в самому оскарженому рішенні податковим органом не зазначено жодних господарських взаємозв`язків позивача із такими суб`єктами господарської діяльності.

У ньому лише міститься покликання на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні від 21.07.2022 року№161395 позивачем здійснювалась реалізацію товарів на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ"ЛІОБА" (код 43963196), ТОВ "ФІНАНКОМ" (код 43819281), ТОВ"БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ЕЛІТ-БУД" (код 43288113) та встановлено, що товари, які реалізуються контрагентами покупцями, не прослідковуються по ланцюгу постачання. Підприємством реалізовано товар (4016, 2523) за рахунок залишків на складі які нереалізовано (8421, 8708, 8703). Наявні залишки ТМЦ, при цьому відсутні витрати на оренду та зберігання таких ТМЦ, 20-ОПП не подано.

Варто наголосити на тому, що Порядком №1165 передбачений чіткий перелік умов, за яких Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може віднести підприємство до категорії ризикових.

Вирішенню Комісією питання щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення цим платником податкової накладної/розрахунку коригування для їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Лише за наявності цієї умови контролюючим органом проводиться перевірка поданих податкової накладної/ розрахунку коригування та, як наслідок, моніторинг платника податку в цілому.

При цьому, у даному випадку позивачем не направлялись для реєстрації контролюючому органу жодні податкові накладні чи розрахунки коригування.

Вказане також сторонами не заперечуються.

Іншими словами, з оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийняте комісією регіонального рівня не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що має передувати його моніторингу контролюючим органом як платника податку, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних Державної податкової служби.

Зазначене вказує на те, що оскаржувані рішення не містить жодних мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Окрім того, у постанові від 30.11.2021 у справі №340/1098/20Верховний Суд дійшов висновків, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У постанові від 06.02.2024 у справі №320/13271/20 Верховний Суд зазначив наступне: «відповідачем 1 у рядку «В даному випадку формування контролюючим органом висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку призвело до безпосередніх негативних наслідків для позивача у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Податкова інформація всупереч вимогам Порядку №1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд вказує, що згідно з положеннями додатку 1 Порядку №1165 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість»:

1. Платника податку на додану вартість (далі платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджений довідник кодів податкової інформації (далі - Наказ № 17). Даний Наказ №17 містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку включає, зокрема придбання та постачання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Так, спірні рішення прийняті з огляду на відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, жодних доказів проведення перевірки, аналізу баз даних, аналізу актів перевірки контрагентів позивача тощо, ані витяги з протоколів, ані документи, подані до відзиву не містять.

Рішення не містять посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на те, що за певними видами діяльності відсутнє придбання товарів (послуг) та товари, які реалізуються контрагентами покупцями, не прослідковуються по ланцюгу постачання.

Однак, пункт 8 Критеріїв передбачає розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне питання розглянуто за наявності зареєстрованих податкових накладних, за попередні періоди господарської діяльності, та без розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Також відповідач не надав доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, зокрема відповідачем не подано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а зміст оскаржуваних рішення та зміст відзиву на позов не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.

Рішення містить лише формулювання про те, що товари, які реалізуються контрагентами покупцями, не прослідковуються по ланцюгу постачання. Підприємством реалізовано товар (4016, 2523) за рахунок залишків на складі які нереалізовано (8421, 8708, 8703). Наявні залишки ТМЦ, при цьому відсутні витрати на оренду та зберігання таких ТМЦ, 20-ОПП не подано.

Оскаржувані рішення прийнято у зв`язку із операціями за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, при цьому перелік таких накладних та відповідні господарські операції відповідач не визначає. Відсутні й відомості щодо чинності рішень щодо віднесення до ризикових платників податків контрагентів позивача, будь-які інші відомості.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2023 у справі №280/3639/20 зазначав, що незважаючи на те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком № 1165), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Водночас, документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 156046 від 06.07.2022 року та № 161395 від 21.07.2022 року, є протиправними та підлягають скасуванню.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття таких рішень є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається нормою пункту 6 Порядку №1165, за якою у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші твердження відповідача, з огляду на встановлені обставини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не відповідають критеріям правомірності, передбачених п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Як наслідок, підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо виключення позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс Авто» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 156046 від 06.07.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс Авто» (код ЄДРПОУ: 37740738) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 161395 від 21.07.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс Авто» (код ЄДРПОУ: 37740738) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс Авто» (адреса: вул. Волинська, буд. 34/1, м. Київ ,03151, код ЄДРПОУ: 37740738) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс Авто» (адреса: вул. Волинська, буд. 34/1, м. Київ ,03151, код ЄДРПОУ: 37740738) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м.Києві як відокремленого підрозділу ДПС (адреса: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011) судовий збір у розмірі 4962 (чотри тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя М.М. Крилова