Court ruling № 127248821, 05.05.2025, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"05" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3402/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/3402/24

за позовом: Виробничо-торгівельної фірми Галатея у виді Дочірнього підприємства

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал

про визнання протиправними та скасування рахунків

за участю представників:

від позивача: Осьмінін С.Д. /ордер серія ВН №1121454 від 16.04.2024/

від відповідача: Никисла О.І. /довіреність від 31.01.2024/

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-торгівельна фірма Галатея у виді Дочірнього підприємства звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал з позовом, в якому просить суд визнати нарахування Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал за скид понаднормативних стічних вод за договором №37402 від 20.10.2021 в сумі 162 038,60 грн. та в сумі 27 952,52 грн. протиправними та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунок за скид понаднормативних стічних вод до міської каналізаційної системи виконано із порушенням договору №37402 від 20.10.2021 та приписів чинного законодавства, на підставі недостовірних відомостей.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

16.10.2024 за вх.№37690/24 господарським судом одержано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рахунок № 504013/88474 від 07.07.20р. на суму 162038,60 грн;

- визнати протиправним та скасувати рахунок № 504013/89907 від 24.10.23р. на суму 27952,52 грн.

Вказану заяву позивача прийнято до розгляду 12.02.2025, про що судом у підготовчому засіданні постановлено відповідну ухвалу.

Водночас 29.10.2024 за вх.№39242/24 господарським судом одержано відзив на заяву про зміну предмету позов, в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі № 916/3402/24 за позовом ВТФ "Галатея" до ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал про визнання протиправними та скасування рахунків №504013/88474 від 07.07.20р. на суму 162038,60 грн., №504013/89907 від 24.10.23р. на суму 27952,52грн. із посиланням на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 15.07.2022 у справі №918/662/21 та від 28.09.2022 у справі №910/10232/21.

04.12.2024 за вх.№2-1838/24 господарським судом одержано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді Дочірнього підприємства шляхом заборони ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» вчиняти дії, направлені на припинення водопостачання та водовідведення об`єкту Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді Дочірнього підприємства за адресою: м. Одеса, вул. Успенська70/вул. Ковальська 59, за якою знаходиться готель «Зірка».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2024 заяву Виробничо-торгівельної фірми Галатея у виді Дочірнього підприємства про забезпечення позову за вх.№2-1838/24 від 04.12.2024 у справі №916/3402/24 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал вчиняти дії, направлені на припинення водопостачання та водовідведення об`єкту Виробничо-торгівельної фірми Галатея у виді Дочірнього підприємства за адресою: м. Одеса, вул. Успенська70/вул. Ковальська 59, за якою знаходиться готель «Зірка».

У судовому засіданні 09.04.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 05.05.2025.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рахунків № 504013/88474 від 07.07.20р. на суму 162038,60 грн та № 504013/89907 від 24.10.23р. на суму 27952,52 грн.

Як встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №37402 від 20.10.2021, за умовами якого Водоканал (Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал, відповідач) зобов`язується надавати Споживачу (Виробничо-торгівельна фірма Галатея у виді Дочірнього підприємства, позивач) відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а Споживча зобов`язується оплачувати Послуги в порядку і умовах, визначених договором і діючим законодавством.

В матеріалах справи наявний акт про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 15.06.2023, підписаний двома представниками відповідача та представником позивача, згідно з яким відібрано контрольні проби за місцем відбору: у в контрольному колодязі перед скиданням в міську каналізацію пломба 38035140; ХСК, БСК, зав.речовини, нафтопродукти, жири пломба 38035175.

15.06.2023 складений акт №397, підписаний представником філії Інфоксводоканал, представником споживача та представником лабораторії «Інтерхім», з якого вбачається, що 15.06.2023 була доставлена проба стічних вод, відібрана згідно акту №396 від 15.06.2023. Пломба за номером 38035195.

За результатами дослідження складений розрахунок понаднормативного скиду та виставлено відповідачем позивачу рахунок 504013/88474 від 07.07.2023 на суму 162038,60 грн.

В матеріалах справи також наявний акт про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 31.08.2023, підписаний двома представниками відповідача та представником позивача, згідно з яким відібрано контрольні проби за місцем відбору: у в контрольному колодязі перед скиданням в міську каналізацію пломба 38035816; ХСК, БСК, зав.речовини, нафтопродукти, жири пломба 38035817.

31.08.2023 складений акт №545, підписаний представником філії Інфоксводоканал, представником споживача та представником лабораторії «Інтерхім», з якого вбачається, що 31.08.2023 була доставлена проба стічних вод, відібрана згідно акту №544 від 31.08.2023. Пломба за номером 38035840.

За результатами дослідження складений розрахунок понаднормативного скиду та виставлено відповідачем позивачу рахунок 504013/89907 від 24.10.2023 на суму 27952,52 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені приписами ч.2 ст.16 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом наведених норм, спосіб захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених(оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Тобто це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути ефективними, тобто приводити до реального поновлення порушеного права (забезпечення припинення його невизнання чи оспорювання) або припиняти неможливість задоволення інтересу, а у випадку неможливості вказаного забезпечити отримання відповідного відшкодування.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (оспорювання, невизнання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку із цим , або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Перелік способів захисту, зазначений в ч.2 ст.16 ЦК України не є вичерпним, та суду надано право захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.3 ст.16 ЦК України).

Зазначена правова позиція щодо способів захисту узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16,постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №910/23488/17 та від 12.12.2019 у справі №910/1997/18, від 27.02.2020 у справі №5013/458/11, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

При цьому згідно з ч.2 ст.5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

При визначенні способу захисту відповідно до наведеної норми слід враховувати положення ч.1 ст.14, п.4 ч.3 ст. 162 ГПУ України, згідно з якими спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає позивач, тому суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який ця особа не просить застосувати.

Суд не має права виходити за межі позовних вимог для визначення ефективного способу захисту права замість позивача.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Так, предметом позову у даній справі є визнання протиправними та скасування рахунків, які виставлені відповідачем позивачу за результатами дослідження відібраних проб стічних вод та складеного за наслідками відповідного лабораторного дослідження розрахунку понаднормативного скиду стічних вод .

Фактично, звертаючись до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування рахунків, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження відсутності у відповідача права на одержання від позивача плати за скид понаднормативних стічних вод.

Тобто позовні вимоги у даній справі направлені на встановлення судом фактів, що мають юридичне значення - встановлення фактів відсутності у позивача обов`язку здійснювати плату за скид стічних вод на підставі спірних рахунків. Натомість такі факти можуть бути установлені та оцінені судами у межах розгляду спору, зокрема, щодо оплати рахунків за скид понаднормативних стічних вод.

Заявлена позивачем у цій справі вимога не може самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, може бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №918/662/21.

Також, у справі № 916/1126/19, що переглядалась Верховним Судом, предметом спору була вимога про визнання неправомірним нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод. Судами першої та апеляційної інстанцій позов було задоволено. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження у справі, виходячи з того що заявлені позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі, а встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №910/19272/20 у подібних правовідносинах.

Окрім того, в п.8.15.6 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №918/662/21 зазначено, що не є актуальною правова позиція - висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2019 зі справи № 904/9169/17, щодо правової природи плати за скид понаднормативних забруднень стічних вод (як оперативно-господарської санкції), з урахуванням якого було зроблено і відповідний висновок щодо способу захисту прав.

Так, у п.43 постанови Верховного Суду від 29.07.2019 зі справи № 904/9169/17, предметом спору в якому було визнання протиправними та такими, що не підлягають виконанню, актів індивідуальної дії відповідача, а саме: рахунка від 31.03.2017 №28221 на суму 2987,15 грн., рахунка № 65801 від 31.07.2017 на суму 6663,20 грн. як нарахування за скид понаднормативних забруднень з урахуванням коефіцієнту кратності, містився висновок, що ефективним способом захисту прав та інтересів Позивача у цій справі слід вважати вимогу про визнання протиправними та такими, що не підлягають виконанню рахунки, які є оперативно-господарською санкцією щодо нарахування за скид понаднормативних забруднень з урахуванням коефіцієнту кратності.

Із врахуванням визнання Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №918/662/21, не актуальною правової позиції - висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №904/9169/17, наразі позовні вимоги про визнання протиправними та такими, що не підлягають виконанню рахунків є неефективним та неналежним способом захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах щодо нарахування понаднормативних стічних вод.

Отже, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №918/662/21, сформовано правову позицію у правовідносинах про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання щодо застосування пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України щодо можливості самостійного розгляду вимог у господарському суді яка підлягає застосуванню щодо позовних вимог у даній справі.

При цьому господарським судом також враховано висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду, викладений у постанові від 16.12.2020 у справі № 922/2831/19, предметом спору в якій було, визнання недостовірними показань лічильника, визнання незаконним акта технічного нагляду, визнання незаконним та скасування рахунку за електричну енергію та акта приймання-передачі електричної енергії:

« 21. Іншими словами заявлені у цій справі позовні вимоги за своєю природою є вимогами про встановлення юридичних фактів, які у свою чергу можуть бути підставами для заперечення обставин щодо обсягів поставленої електричної енергії, однак вони не підлягають окремому розгляду в судах.

23. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматися від їх вчинення, тоді як заявлені позивачем у цій справі вимоги не призводять до поновлення порушеного права позивача та, у разі їх задоволення, не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

24. За таких обставин суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про можливість розгляду таких вимог у господарському суді.

25. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України, порушення статей 4, 5, 19, 269 ГПК України, оскільки суд правильно послався на те, що заявлені вимоги є неналежним способом захисту порушеного права. Однак цей суд помилково відмовив у позові, не врахувавши, що саме закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.»

Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, враховуючи, що предметом спору у даній справі є визнання протиправними та скасування рахунків за понаднормативний скид стічних вод, приймаючи до уваги, що такі позовні вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі, а можуть бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, із врахуванням висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №918/662/21, господарський суд дійшов висновку, що такий спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Згідно з ч.2 ст.231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Роз`ясняючи позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даного спору, господарський суд зазначає, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 918/662/21 зазначено, що такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Натомість, оцінка питання правомірності дій відповідача щодо здійснення нарахувань, і як наслідок права у нього на отримання відповідних сум, може бути встановлено у межах відповідного спору про право з використанням належних засобів доказування, а не шляхом задоволення позову у цій справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Згідно з ч.9 ст.145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, враховуючи закриття провадження у справі №916/3402/24 за позовом Виробничо-торгівельної фірми Галатея у виді Дочірнього підприємства до Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал про визнання протиправними та скасування рахунків, господарський суд дійшов висновку про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2024 у справі №916/3402/24.

Керуючись ст.145, п.1 ч.1 ст.231, ст. ст. 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Закрити провадження у справі №916/3402/24 за позовом Виробничо-торгівельної фірми Галатея у виді Дочірнього підприємства до Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал про визнання протиправними та скасування рахунків у справі №916/3402/24.

2.Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2024 у справі №916/3402/24.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 12.05.2025.

Суддя Г.Є. Смелянець