Decision № 126980152, 30.04.2025, Chornobai District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 695/150/25

2/709/227/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 квітня 2025 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Шарої Л.О.,

секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Чорнобай цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (надалі по тексу - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексу - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.08.2019 між ПАТ «Ідея Банк» (далі - Банк) та відповідачем укладений договір кредиту та страхування № Z06.00615.005562358. Банк надав відповідачу кредит на поточні потреби в сумі 33730,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, а позивальник зобов`язувалася повернути кредит разом з процентами до дня/числа кожного місяця, згідно з Графіком строком на 06.08.2024. Реальна процентна ставка складає 103,29 %. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у встановленому розмірі, відповідачка, в свою чергу, зобов`язання по кредитному договору не виконала, та станом на 19.12.2023 (дата відступлення) мала заборгованість в розмірі 101205,84 грн. що складається із заборгованості за основним боргом 33549,58 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 24269,63 грн; заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту - 43386,63 грн. 19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023 (далі - Договір факторингу-1). Відповідно до Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступило, а ТОВ «Оптіма факторинг» прийняло права вимоги за кредитними договорами. ТОВ «Оптіма факторинг» зобов`язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь АТ «Ідея Банк». 22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги за Кредитним договором. На виконання вимоги даного договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Оптіма Факторинг» 11776112,00 грн. За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023 відповідно до договору факторингу № 22/12-2023 перейшло право вимоги за Договором

№ Z06.00615.005562358 від 06.08.2019, що укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, посилаючись на приписи цивільного законодавства позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 101205,84 грн та понесені судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідачка відзив на позовну заяву не надала.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

14.01.2025 представник позивача - адвокат Ушакевич М.П., в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Профіт Капітал» подала до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.01.2025 ОСОБА_2 вказану цивільну справу передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. 36, 37 ЦПК України, того ж дня було визначено головуючу суддю Шарую Л.О. та передано їй дану справу.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначений розгляд справи.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила позовні вимоги задовольнити повністю. У позовній заяві не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідачка у судові засідання 10.03.2025 та 03.04.2025 не з`явилася; про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, відповідачка не з`явилася у судове засідання 30.04.2025; про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживанням, однак конверт повернувся до суду із відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси..

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки судом вживалися вимоги закону щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, вона вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надала, позивач не заперечує щодо ухвалення у справі заочного рішення, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

Застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2ст. 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Положеннямистатті 1048 ЦК Українипередбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 06.08.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № Z06.00615.005562358, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 33730,00 грн, а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього договору.

Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 60 місяців. Датою повернення кредиту є 06.08.2024. Процентна ставка є змінюваною та складає 21,99 % річних. (п. 1.3., 1.4., 1.6. Договору).

Відповідно до п. 4, 6 Договору сторони дійшли згоди про те, що в додатку № 1, що є невідємною частиною договору, зрозуміло та доступно викладено детальний розпис складових загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки; графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування; сум комісійної винагороди та інших платежів за договором. Всі відносини між позичальником та банком, що не врегульовані договором, регулюються договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБОФО), який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, додатково до тих, що вказані в договорі, і є невідємною частиною договору та чинна редакція якого розміщена на сайті банку: www.ideabank.ua.

Разом з Кредитним договором позивачем до позову також додано копію паспорту споживчого кредиту до договору кредиту та страхування № Z06.00615.005562358 від 06.08.2019 (а.с. 6).

Відповідно до ордеру-розпорядження № 1 про видачу кредиту АТ «Ідея Банк» перерахувало відповідачу кошти в сумі 30803,65 (підстава: договір № Z06.00615.005562358 від 06.08.2019) (а.с. 7).

Згідно з ордеру-розпорядження № 2 про сплату страхового платежу видно, що було здійснено страховий платіж від ОСОБА_1 у розмірі 2926,35 грн (а.с. 7).

З долученої до матеріалів справи позивачем копії виписки від 19.12.2023 по

ОСОБА_1 , кредит № Z06.00615.005562358від 06.08.2019 вбачається, що останній було видано кредит 06.08.2019 у розмірі 33730,00 грн (а.с. 8-9).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00615.005562358 від 06.08.2019 наданої АТ «Ідея Банк» заборгованість останньої станом на 19.12.2023 складає 101205,84 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 33549,58 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 24269,63 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 43386,63 грн (а.с. 10).

19.12.2023між АТ«Ідея Банк»та ТОВ«Оптіма Факторинг»був укладенийдоговір факторингу№ 19/12-2023, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому реєстрі боржників (додаток № 2), що підписується сторонами в день укладання цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді (додаток № 1), що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток № 3) клієнтом фактору засобами корпоративного зв`язку в день укладання цього договору. Друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього Договору (а.с. 13-19).

Так, ТОВ «Оптіма Факторинг» зобов`язання за Договором факторингу виконало в повному обсязі, та відповідно перерахувало суму на користь АТ «Ідея Банк», що підтверджується копією платіжної інструкції в національній валюті від 20.12.2023 № 45 (а.с. 23).

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги за Кредитним договором (а.с. 25-29).

Відповідно до п. 2.1. за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з положенням п. 2.2. цього договору, права вимоги відступаються в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг», та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами та в реєстрі боржників в електронному вигляді та надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді.

Пунктом 3.1. цього договору передбачена загальна сума фінансування після відступлення прав вимог яка становить 11861032,61 грн.

На виконання вимоги даного договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Оптіма факторинг» вказану грошову суму, що підтверджується копією платіжної інструкції в національній валюті від 26.12.2023 № 376 (а.с. 33).

За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023 відповідно до договору факторингу № 22/12-2023 перейшло право вимоги за Договором

№ Z06.00615.005562358 від 06.08.2019, що укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина другастатті 627 ЦК України).

Частиною четвертоюстатті 42 Конституції Українипередбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті1, статті11, частини восьмої статті18, частини третьої статті22 Закону України «Про захист прав споживачів»у взаємозв`язку з положеннями частини четвертоїстатті 42 Конституції України(справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті1, статті11 Закону України «Про захист прав споживачів»з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертоїстатті 42 Конституції Українитреба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені такожЗаконом України «Про захист прав споживачів».

Так, за змістом частини п`ятої статті11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній станом на 08 травня 2007 року) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Крім того, згідно з абзацами 2, 3 частини четвертоїстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Відповідно до частини восьмоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зістаттею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із частиною третьоюстатті 13 ЦК Українине допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06.09.2017 у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що умови Кредитного договору № Z06.00615.005562358від 06.08.2019 в частині встановлення оплати за обслуговування кредиту суперечать положенням статей11,18 Закону України «Про захист прав споживачів»і є нікчемними з моменту укладення договору.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за Договором кредиту № Z06.00615.005562358від 06.08.2019 урозмірі 57819,21 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 33549,58 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 24269,63 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 13209 від 12.12.2024 позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 гривень (а.с. 1).

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, (на 57 %) у розмірі 1725,96 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

01.07.2024 між ТОВ «ФК «Профіт капітал» та адвокатським об`єднанням «Правничий курс» укладено договір про надання правничої допомоги № 02-24 (а.с. 34-37).

У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом.

У підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду:

- копію додаткової угоди № 1/1 до Договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, відповідно до якої вартість послуг за надання правової допомоги у даній справі становить 7000,00 грн (а.с. 38);

- копію акту № 1 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правової допомоги № 02-24 від 01.07.2024 (а.с. 39);

- копію акту № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги № 02-24 від 12.12.2024 (а.с. 40);

- копію наказу (розпорядження) № 02-К від 28.06.2024 про прийняття на роботу ОСОБА_3 (а.с. 41);

- копію платіжної інструкції в національній валюті від 20.12.2024 № 1084, відповідно до якої ТОВ «ФК «Профіт капітал» перерахувало АО «Правовий курс» грошові кошти у сумі 140000,00 грн, призначення платежу: сплата за послуги про стягнення заборгованості, згідно з актом № 1 від 12.12.2024 за договором № 02-24 від 01.07.2024 (а.с. 42).

До позовної заяви долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Ушакевич та посвідчення адвоката М.П. (а.с. 47).

Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), у додатковій постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 756/8257/15.

Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), задоволення позову частково, (на 57 %) суд вважає, що відповідачка зобов`язана відшкодувати понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3990,00 грн.

Покликаючись на положення статей 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Договором кредиту № Z06.00615.005562358від 06.08.2019 урозмірі 57819,21 (пятдесят сімтисяч вісімсотдев`ятнадцять гривень 21 копійка) гривень, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 33549,58 гривень; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 24269,63 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Профіт Капітал»судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 3990 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто) гривень 00 копійок та сплатою судового збору у розмірі 1725,96 (одна тисяча сімсот двадцять п`ять) гривень 96 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Черкаського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України

http://ck.ck.court.gov.ua.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, 04071, адреса для листування: проспект Юрія Гагаріна, 23, а/с 57, м. Київ, 02094.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая