Court ruling № 12694791, 06.12.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.12.10№ 05-5- 9 / 14308 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс"

до Державної адмінстрації автомобільного транспорту

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам ст. ст. 54 - 58 ГПК.

Відповідно до статті 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Відповідно до статті 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до п. 1 ст. 63 ГПК України позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Відповідно ст. 54 ГПК України позовна заява підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представником

Позовна заява підписана О.В. Вишневим на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано довіреність вих. №114 від 21.05.2010р.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не додано належних доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1, в якості директора підприємства позивача, та надавали йому повноваження видавати довіреності від імені підприємства.

Також, суд звертає увагу на те, що позивачем не додано до позовної заяви документи на підтвердження статусу позивача як юридичної особи.

Отже суд приходить до висновку про недотримання позивачем вимог п. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно п. 11 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, платіжні доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанції банку про сплату державного мита додаються до позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови і залишених у справах установ, що справляють державне мито, примірників посвідчених угод, до заяв актів громадянського стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.

Позивачем до позовної заяви додано прибутковий касовий ордер №1 від 29.11.2010р., який свідчить про сплату державного мита фізичною особою ОСОБА_2. та не містить всіх необхідних реквізитів, які б підтверджували сплату та зарахування державного мита до державного бюджету від імені позивача саме за подачу даної позовної заяви до відповідачів, вказаних у позовній заяві, оскільки у рядку призначення платежу не зазначено ким та за позовною заявою до кого сплачено державне мито. За таких обставин, у відповідності до вищенаведених норм, надані позивачем докази не можуть свідчити про сплату державного мита саме за подачу даної позовної заяви.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що доданий до позовної заяви прибутковий касовий ордер №1 від 29.11.2010р. не є підтвердженням сплати та зарахування державного мита до державного бюджету України.

Відповідно до п. 10 ст. 63 ГПК України - не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться на рахунок:

р/р 31213259700011

Одержувач: УДК у Шевченківському районі, ідентифікаційний код 26077968

Банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019

Код економічної класифікації кодів: 22050000

Призначення платежу: Оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача).

В платіжному дорученні мають бути зазначені всі вищенаведені реквізити, що є підтвердженням сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законом порядку при зверненні з позовом до Господарського суду міста Києва.

Позивачем до позовної заяви додано прибутковий касовий ордер №2 від 29.11.2010р., який свідчить про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу фізичною особою ОСОБА_2. та не містить всіх необхідних реквізитів, які б підтверджували сплату та зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до державного бюджету від імені позивача саме за подачу даної позовної заяви до відповідачів, вказаних у позовній заяві, оскільки у рядку призначення платежу не зазначено ким та за позовною заявою до кого сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, у відповідності до вищенаведених норм, надані позивачем докази не можуть свідчити про сплату інформаційно-технчіного забезпечення саме за подачу даної позовної заяви.

Приписами ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.1,4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя Бондаренко Г.П.