Court ruling № 126929607, 14.04.2025, Dnipro District Court of Dnipropetrovsk Oblast (until 25.04.2025 - Dnipropetrovsk District Court of Dnipropetrovsk Oblast)

Справа № 175/5292/21

Провадження № 8/175/3/25

Справа № 175/5292/21

Провадження № 8/175/4/25

2025 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року с-ще Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Дараган Л.В., розглянувши заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року по цивільній справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним за нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним.

В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року позов Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» заборгованість в розмірі 25739 гривень 64 копійок та інфляційні нарахування в розмірі 1722 гривні 23 копійок, а всього суму в розмірі 27461 гривня 87 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1135 гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1135 гривень 00 копійок. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року залишено без змін.

Відповідач ОСОБА_1 07 квітня 2025 року звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року за нововиявленими обставинами.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 08 квітня 2025 року звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 7 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Так, з урахуванням предметів вказаних вище заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та обставин, викладених в цих заявах, вбачається, що обидві заяви виникають з одних правовідносин, в їх розгляді беруть участь одні й ті самі сторони, вони подані одним й тим же відповідачем, тому суд вважає за необхідне вищевказані заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами об`єднати в одне провадження.

Відповідач ОСОБА_1 у поданих до суду заявах просить звільнити його від сплати судового збору при подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідачем ОСОБА_1 судовий збір не сплачений.

При цьому посилання відповідача ОСОБА_1 на ті обставини, що він має бути звільнений від сплати судового збору відповідно до положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» судом не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з викладеного далі. Так, положеннями ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу. Таким чином, Закон України «Про захист прав споживачів» чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів. Отже, приписи ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються у разі звернення до суду з позовом спрямованим на захист прав споживача, а не будь-якого позову пов`язаного з наданням тих чи інших послуг. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. Вказаний спеціальний закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим законом), робіт і послуг та виробниками, продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг, встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Закон України «Про захист прав споживачів» надає визначення поняттю «послуга», яке закріплене у п. 17 ст. 1 цього закону, як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Відповідно до п. 3, п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації. Положеннями п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору; про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену ст.ст. 15 і 23 цього закону. Права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин. Із системного аналізу положень Закону України «Про захист прав споживачів» слідує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав заявника як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, із зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів». Крім того, після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закон України «Про банки та банківську діяльність», Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). Позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. А тому позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до приписів ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Однак у заяві відповідачем ОСОБА_1 не зазначено яким чином порушуються його права як споживача. При цьому відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звертаючись до суду із зустрічним позовом, вказані вище обставини не зазначали, ними при зверненні до суду із зустрічним позовом був сплачений судовий збір, так само як і був ними сплачений судовий збір по подачі апеляційної скарги на судове рішення, питання про перегляд якого за нововиявленими обставинами ставиться. Тому судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами у цій справі підлягає сплаті, а посилання відповідача ОСОБА_1 на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору при подачі заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, а за таких обставин в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.

Крім того, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, вбачається, що заяву було подано з порушенням вимог ст. 426 ЦПК України.

Так, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 426 ЦПК України, в заяві не зазначено нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, і дата їх відкриття або встановлення.

Так, в заяві не зазначено дату відкриття чи встановлення для заявника кожної обставини, які заявник вважає нововиявленими та якими обґрунтовує вимоги про перегляд рішення суду.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 426 ЦПК України, до заяви додаються копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. При цьому положеннями ст. 43 ЦПК України визначено, що документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.

Так, відповідачем ОСОБА_1 було подано до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та документи, що додаються до неї, в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, однак жодних доказів надсилання цих документів у паперовій формі листом з описом вкладення іншому учаснику справи відповідачці ОСОБА_2 , яка не має електронного кабінету.

Крім того, в порушення ч. 3 ст. 426 ЦПК України, судовий збір не оплачений.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що на день подання заяви до суду складає 3405 гривень 00 копійок, виходячи з такого розрахунку: ставка судового збору при поданні позовної заяви становила 2270 гривень 00 копійок, а 150 % відсотків від цієї ставки 3405 гривень 00 копійок. Отже, враховуючи заявлені відповідачем ОСОБА_1 вимоги, вбачається, що відповідачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами в розмірі 3405 гривень 00 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/22030101; код за ЄДРПОУ: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA208999980313151206000004457; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *; 101; _____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області).

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 427 ЦПК України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху, надавши відповідачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви терміном п`ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст.ст. 185, 426, 427 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року по цивільній справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним за нововиявленими обставинами № 175/5292/21 (провадження № 8/175/3/25) та заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року по цивільній справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним за нововиявленими обставинами № 175/5292/21 (провадження № 8/175/4/25) об`єднати в одне провадження.

Об`єднаній заяві присвоїти єдиний унікальний номер № 175/5292/21 (провадження № 8/175/3/25).

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року по цивільній справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним за нововиявленими обставинами залишити без руху.

Повідомити відповідача ОСОБА_1 про необхідність усунення зазначених в цій ухвалі недоліків в п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали, шляхом подання уточненої заяви та подання документів, що підтверджують сплату судового збору, а також доказів надсилання її копій іншому учаснику справу відповідачці ОСОБА_2 , яка не має електронного кабінету, у паперовій формі листом з описом вкладення.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_1 , що у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк він виконає вимоги, визначені ст. 426 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж відповідач не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: