Court ruling № 126749821, 21.04.2025, Sumy District Administrative Court

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2025 року Справа № 480/2557/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду 01.04.2025 через систему Електронний суд звернулася Військова академія (м. Одеса) з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь Військової академії (м. Одеса) витрат, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 21966 (двадцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят шість) 87 копійок.

У позові також заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке з посиланням на практику Верховного Суду вмотивоване тим, що відповідач був ознайомлений з довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, однак в якій не було вказано про строк, протягом якого він має добровільно сплатити витрати, пов`язані з його утриманням в академії. Тому позивач вважає, що строк має відраховуватися саме від отримання відповідачем вимоги про відшкодування витрат від 08.03.2025. Враховуючи дату подання позову, позивач вважає, що такий позов подано у визначений строк.

У порядку ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України судом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи було направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, відповідь на який надійшла 14.04.2025.

Поряд з цим позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

У цій справі позивач просить стягнути з відповідача на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 21966 (двадцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят шість) 87 копійок, який (відповідач), у свою чергу, відрахований з числа курсантів Військової академії (м.Одеса) наказом від 20.12.2018 року №96-РС.

Отже спірні відносини стосуються проходження відповідачем публічної служби, а тому у цьому випадку застосовується місячний строк звернення, встановлений ч.5 ст.122 КАС України.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, відповідач здобував освіту у Військовій академії (м.Одеса). Зокрема, на підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 09.08.2018 року № 393 відповідача зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Військової академій та на підставі наказу начальника Військової академії від 09.08.2018 року № 58-РС призначено на посаду курсанта, а наказом начальника Військової академії (м.Одеса) від 27.08.2018 року № 178 відповідача призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та з 27.08.2018 року зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами.

Наказом начальника Військової академії від 20.12.2018 року №96-РС солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів «у зв`язку з розірванням контракту» та направлено його у розпорядження командира роти матеріально-технічного забезпечення Військової академії (м.Одеса) для подальшого проходження строкової військової служби.

Втім з цим позовом до суду позивач звернувся лише 01.04.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.

Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19, від 28 травня 2021 року у справі №320/7233/19, від 23 березня 2023 року у справі №420/24331/21, від 06 квітня 2023 року у справі №400/4280/20, від 11 травня 2023 року у справі №400/4281/20.

Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач обґрунтовує заяву саме тим, що відповідач не відшкодував витрат за навчання у 10-денний строк після отримання ним вимоги від 08.03.2025. Враховуючи дату подання позову, такий позов подано у визначений строк.

Суд не погоджується з такими доводами з огляду на таке.

Вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, Верховний Суд у справах №560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), №420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року), дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Відповідна правова позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 18.10.2024 у справі №160/19633/23.

Дійсно, згідно п.7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі - Порядок №964) у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Втім суд наголошує, що відповідач ознайомився із сумою про відшкодування витрат на навчання саме з довідки-розрахунку від 20.12.2018. Зокрема, з довідки-розрахунку від 20.12.2018 №1/55/1944 вбачається, що ОСОБА_1 20.12.2018 ознайомився з довідкою-розрахунком щодо визначення суми витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, та був згоден з такою сумою, що підтверджується підписом відповідача та відповідною позначкою "згоден" на такій довідці-розрахунку.

Тобто позивач протягом шести повних років з грудня 2018 року (дати ознайомлення відповідача із довідкою-розрахунком) був обізнаний про невиконання відповідачем вимоги про відшкодування витрат на навчання, про що також свідчить повторне направлення вимоги-пропозиції про порядок та строки відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі від 08.03.2025 року №192/6970037, в якій вже визначено порядок та строки відшкодування.

Незазначення у довідці-розрахунку від 20.12.2018 порядку та строку, в якій відповідач має сплатити відшкодування витрат на навчання, свідчить про пасивну поведінку позивача у здійсненні захисту прав, невжиття ним жодних активних дій для дотримання місячного строку звернення, передбаченого статті 122 КАС України, що обраховується з моменту закінчення терміну добровільного виконання (що мало ним усвідомлюватися).

Звернення позивача до відповідача із вимогою про відшкодування витрат на навчання 08.03.2025 не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Відповідно до частини першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав та інтересів, він має довести, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду у встановлений законом строк.

Своєю чергою, відрахування позивача з навчання у Військовій академії (м. Одеса) 20.12.2018 та в подальшому направлення йому вимоги про відшкодування витрат на навчання 08.03.2025, більше ніж через шість повних років, свідчить про надмірне зволікання та зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежала виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавив себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2024 року у справі №420/20386/23, від 15 серпня 2024 року у справі №160/20365/23, від 18 жовтня 2024 року у справі № 160/19633/23, правовідносини у якій є подібними до цієї справи, та яка відповідно до статті 242 КАС України враховується судом.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Проте позивачем не надано доказів та не наведено обставин, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних, незалежних від волевиявлення особи та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з позовом.

Посилання позивача на висновки Верховного Суду у постановах від 06 квітня 2023 року у справі № 400/4280/20, від 19 жовтня 2023 року у справі 520/1444/22, від 01 лютого 2024 року у справі №400/210/21, суд не приймає до уваги, оскільки вони не можуть слугувати прикладом правильного застосування норм процесуального права у цій справі через відмінність обставин справ, наведених позивачем, та цієї справи.

Крім того, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (правова позиція, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі №755/10947/17 та підтримана у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 22.06.2023 у справі №420/26813/21).

З урахуванням наведеного, вказані представником позивача причини пропуску строку звернення з позовом до суду не приймаються судом до уваги, а тому в цьому випадку зазначені у заяві підстави не можуть бути розцінені поважними.

Відтак, з урахуванням вказаних вище висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 квітня 2024 року у справі №420/20386/23, від 15 серпня 2024 року у справі №160/20365/23, від 18 жовтня 2024 року у справі № 160/19633/23, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з цим позовом до суду із зазначенням ІНШИХ підстав для поновлення строку.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Шевченко