Decision № 126724421, 17.04.2025, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 квітня 2025 року Справа № 280/569/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 27.06.2024 №0563349-2410-0825-UA23060070000082704 ГУ ДПС у Запорізькій області щодо нарахованого податкового зобов`язання за 2023 рік: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособою, які є власником об`єктів житлової нерухомості на суму 5 658,29грн та відповідно скасувати рішення про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 17.01.2025 №1529/6/99-00-06-01-02-06.

Ухвалою суду від 29 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

31 січня 2025 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнює позовні вимоги шляхом зменшення позовних вимог шляхом виключення з позовної заяви п.3 про скасування рішення про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 17.01.2025 №1529/6/99-00-06-01-02-06 та викладено прохальну частину в такій редакції:

1.Прийняти позовну заяву та розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.

2.Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 27.06.2024 року №0563349-2410-0825-UA23060070000082704 ГУ ДПС у Запорізькій області щодо нарахованого податкового зобов`язання за 2023 рік: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособою, які є власником об`єктів житлової нерухомості на суму 5 658,29грн.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстав для нарахуванняподаткуна нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,немає з огляду на те, позивачу на правівласностіналежить житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 250 кв.м. Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (зі змінами та доповненнями)» (далі - Рішення) затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), яке є діючим нормативно-правовим актом України, не зупинений в судовому порядку! та відповідно вимог с.144 Конституції України є обов`язковим до виконання на території міста Запоріжжя (лист департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради додається). Відповідно до Положення про податок на майно, ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: -будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів. Наголошує, що станом на сьогоднішній день Рішення Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015 про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та №30 від 26.02.2016, якими встановлено нульову ставкуподаткудля будинківплоща яких не перевищує 250 кв.м,нескасоване, а відтак - є діючим нормативно-правовим актом України і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду по даній справі. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що ПКУ не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об`єкта/об`єктiв житлової нерухомості, в тому числі їx часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ. Таким чином, при прийнятті рішень, з питань місцевих податків та зборів, у тому числі податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки органам місцевого самоврядування слід керуватись правилами, встановленими ПКУ. За даними ІКС «Податковий блок» та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно громадянка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власницею наступних об`єктів нерухомого майна: - житловий будинок, АДРЕСА_1 , загальна площа 178,90 м2; - житловий будинок, АДРЕСА_2 , загальна площа 48,4 м2. Будинок, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 48,4 м2, входить до складу сумарної загальної площі об`єктів оподаткування, але не підлягає оподаткуванню згідно до розділу II «Території активних бойових дій» Переліку територій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі Перелік територій №309), вся територія Михайлівської селищної територіальної громади Василівського району Запорізької області яка з 28.02.2022 по теперішній час віднесена до тимчасово окупованої території. ГУ ДПС у Запорізькій області, при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023, застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 120 м2. З огляду на вищезазначене, ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкове повідомлення рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 від 27.06.2024 № 0563349-2410-0825-UA23060070000082704 на суму 5 658,29 грн., яке разом з податковим розрахунком відправлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем податкової адреси: м. Запоріжжя, вул. Пологівська, буд. 16. Лист отримано платником 16.11.2024. Вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено з дотриманням строків та у відповідності до чинного законодавства та таким, що не підлягає скасуванню. Крім того зазначено, що відповідно до ухвали від 05.02.2025, позивач звернувся за оскарженням ППР 24.01.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Однак клопотання про поновлення строків позивачем не надано. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповіді на відзив зазначено, що з метою розвантаження судової системи та враховуючи право оскаржити рішення ГУ ДПС у Запорізькій області та «можливості об`єктивного погляду» позивач звернулась до Державної податкової служби України згідно термінів, встановлених ПКУ. Не отримавши обґрунтованої відповіді, позивач скористалась своїм правом звернутись до суду. Крім того, відповідач пояснює, що застосовує 1% ставки податку до площі житлових будинків за винятком пільги у вигляді зменшення бази оподаткування на 120 кв.м. ((227,3-120)*1%), при цьому не доводить яким документом керується застосовуючи її, адже в Рішенні затверджено застосовувати 1% до житлових будинків, площа яких перевищує 250 кв.м., а ПКУ не передбачено інше, ніж те, що затверджено на місцевому рівні (ставка податку).

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобунездійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

ОСОБА_1 на праві приватноївласності належить житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею - 178,90 кв.м.; житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею - 48,4 кв.м.

Позивач отримала винесене ГУ ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 27.06.2024 року №0563349-2410-0825-UA23060070000082704, яким визначено податкове зобов`язання зподаткуна нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2023 рік у сумі 5658,29 грн, адреса місцезнаходження об`єкта житлової нерухомості: АДРЕСА_1 .

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №1529/6/99-00-06-01-02-06 від 17.01.2025 залишено податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи прийняте ГУ ПДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулась з даним позовом до суду про його скасування.

Стосовно строків звернення суд зазначає, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства УкраїнитаПодатковим кодексом Українивстановлені наступні види строківзверненнядо суду: шість місяців якщо позивачем незастосовувалась процедура досудового врегулювання спору; три місяці якщо позивачемзастосовувалась процедура досудового врегулювання спору,однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику; один місяць якщо позивачемзастосовувалась процедура досудового врегулювання спорута прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

Визначальним при вирішенні питання дотримання строківзверненнядо адміністративного суду є встановлення дати коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом було установлено, що позивачемзастосовувалась процедура досудового врегулювання спорута рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №1529/6/99-00-06-01-02-06 від 17.01.2025 залишено податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення. Позовна заява в адміністративній справі №280/569/25 подана до суду 20.01.2025.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 р. та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 р. Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строкузверненняповинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначених у відзиві на позовну заяву доводів представника відповідача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У силу статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадовихосібпід час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).

Пунктом 6.3 ст. 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

За змістом п. 8.1 ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Пунктом 8.3 ст. 8 ПК України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно.

Пунктом 10.3 ст. 10 ПК України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановленняподаткуна майно (в частиніподаткуна нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельногоподаткуза лісові землі.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 статті 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуютьсянераніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У відповідності до п. 12.4 ст. 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом; визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу; прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Пункт 12.5 ст. 12 ПК України передбачає, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 цієї статті.

Підстави та порядок обчислення та справлянняподаткуна нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені ст. 266 ПК України.

Так, згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 та 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України платникамиподаткує фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Приписи пп. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлюють, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п.266.3 ст. 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування єзагальна площаоб`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, якіперебуваютьувласності фізичних осіб,обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на правовласності.

Відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, щоперебуваютьувласностіфізичної особи - платникаподатку,зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60кв. метрів;

б) для житловогобудинку/будинківнезалежно від їх кількості - на 120кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування увласностіплатникаподаткуквартири/квартир та житловогобудинку/будинків,у тому числі їх часток), - на 180кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставкиподаткудля об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, щоперебуваютьувласності фізичнихта юридичнихосіб,встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, щоне перевищує1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

У силу пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Абзацом «в» пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України передбачено, що обчислення сумиподаткуз об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, якіперебуваютьувласності фізичних осіб,здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, зокрема за наявності увласностіплатникаподаткуоб`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до пп. "в" пп. 266.4.1 п. 266.4 цієї статті, та відповідної ставкиподатку.

За приписами пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сумподатку,обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платникуподаткуконтролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, розмір якого визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості. Відтак встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, нормиякихє чинними на час їх застосування та є обов`язковими.

Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 затверджено "Положення про податок на майно (в частиніподаткуна нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)", яке опубліковано шляхом розміщення на офіційному сайті міськради (надалі - Положення).

До вказаного «Положення про податок на майно (в частиніподаткуна нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі - «Положення про податок на майно (в частиніподаткуна нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.

Зазначені Рішення Запорізької міської ради не скасовані у встановленому законодавством порядку, отже є обов`язковими для виконання.

Пунктом 2.4. Положення врегульовані питання застосування пільг зі сплати цьогоподатку.Так, відповідно до пп. 2.4.1. п. 2.4 Положення база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, щоперебуваютьувласностіфізичної особи платникаподатку,зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120кв. метрів;

б) для житловогобудинку/будинківнезалежно від їх кількості - на250 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування увласностіплатникаподаткуквартири/квартир та житловогобудинку/будинків,у тому числі їх часток), - на 370кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

За пп. 2.4.2 п. 2.4 Положення міська рада встановлює пільги зподатку,що сплачується на території міста Запоріжжя з об`єктів житлової нерухомості, щоперебуваютьувласності фізичнихабо юридичнихосіб.

В абз.1 пп.2.5.2 п.2.5 Положення (зокрема, з урахуванням змін внесених Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 21.12.2016 за №49) зазначено, щоставка податкудля об`єктів житлової нерухомості, щоперебуваютьувласності фізичнихта юридичнихосіб,починаючи з 1 січня 2017 року становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1кв.метр бази оподаткування за винятком об`єктів житлової нерухомості, якіперебуваютьувласності фізичних осіб,дляяких встановлюється нульова ставка податку,асаме: будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів.

Враховуючи наведене, оскільки у приватнійвласностіпозивача перебуває житловий будинок у м.Запоріжжя,площаякого складає 178,90 кв.м, то для його нерухомості встановленанульова ставка податку.

Станом на сьогоднішній день Рішення міської ради м. Запоріжжя №5 від 28.01.2015 про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та №30 від 26.02.2016, якими встановлено нульову ставкуподаткудля житлових будинків,площа яких не перевищує 250 кв. метрів, нескасоване, а відтак - є діючими нормативно-правовим актами України і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду по даній справі.

Отже, суд приходить до висновку, що контролюючим органом застосована відсотковаставказподаткудля об`єктів нежитлової нерухомості, щоперебуваютьувласності фізичнихта юридичнихосібу розмірі 1,0%, всупереч приписам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 27.06.2024 №0563349-2410-0825-UA23060070000082704, прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області всупереч приписів пп.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України, абз.1 пп.2.5.2 п.2.5 Положення про податок на майно (в частиніподаткуна нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», у зв`язку з чим спірне рішення контролюючого органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягненняякихспрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справинеінакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, наякихґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень,ненадав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак,недовів правомірності рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС Українипередбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 20.01.2025.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано за допомогою системи «Електронний суд», позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.06.2024 №0563349-2410-0825-UA23060070000082704, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2023 рік у сумі 5658,29 грн (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 29 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова