Decision № 126701049, 16.04.2025, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/18675/24

РІШЕННЯ

іменем України

16 квітня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участю:секретаря судового засідання Святецької М.В. представника відповідача:Ткачук Н.І. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2024 №0011618-1303-2201,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2024 р. №0011618-1303-2201 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 969 127 гривень 29 копійок, прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 21.05.2024 р. по 03.06.2024 р. з продовженням в період з 04.06.2024 р. по 10.06.2024 р. ГУ ДПС у Хмельницькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з "17" січня 2019 р. по "31" грудня 2023 р., валютного та іншого законодавства за період з "17" січня 2019 р. по "31" грудня 2023 р. та відповідно за результатами якої складено Акт (Довідку) фактичної перевірки від 17.06.2024 р. №15462/23-01-24-05/ НОМЕР_1 (далі «Акт перевірки»).

За наслідками зазначеної вище проведеної фактичної перевірки Відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення відносно Позивача.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою суду від 07.01.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №560/18675/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області не виносилось податкове повідомлення-рішення від 21.08.2024 за №0011618-1303-2201. А отже, на позицію відповідача, позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту що є самостійною підставою відмови у позові, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема у постанові від 02.02.2021 року у справі №925/642/19.

Представник позивача подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить остаточними вважати вимоги, а саме: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 р. №0181202405 про нарахування грошового зобов`язання за основним податковим зобов`язанням на суму 9497 гривень 42 копійок, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 949 гривень 74 копійок прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від08.07.2024 р. №0181212405 про нарахування грошового зобов`язання за основним податковим зобов`язанням на суму 17035 гривень 43 копійок, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1703 гривень 54 копійок прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 р. №0181282405 про нарахування грошового зобов`язання за основним податковим зобов`язанням на суму 463 512 гривень 00 копійок, прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 р. №0181312405 про нарахування грошового зобов`язання за основним податковим зобов`язанням на суму 5836 гривень 00 копійок, прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 р. №0181172405 про нарахування грошового зобов`язання за основним податковим зобов`язанням на суму 424 625 гривень 00 копійок, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 42 462 гривень 50 копійок прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 25 березня 2025 року вказану вище заяву позивачки - фізичної особи-підприємці ОСОБА_1 про зміну предмету позову по справі №560/18675/24 - залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 25 березня 2025 року закрито підготовче провадження по справі №560/18675/24 та призначено справу до судового розгляду на 16.04.2025 р. о 11:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42, про що повідомлено сторони.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи, належним чином повідомлений. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши та дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4, пункту 77.6 статті 77, пункту 82.1 статті 82, пункту 69.35 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 25.04.2024р. №1727-П та плану графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2024 рік ГУ ДПС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиного внеску) за період з 17 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року, валютного та іншого законодавства за період з 17 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року.

За наслідками перевірки складено акт №15462/22-01-24-05/ НОМЕР_1 від 17.06.2024 яким встановлено наступні порушення:

- пп.«ж» пп.14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.2, пп.177.3.1 п.177.3 пп.177.4.2, пп.177.4.3, пп.177.4.4, п.177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, а саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 занижено податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на суму 17035,43 грн., в тому числі за 2019 рік - 225,91 грн, 2020 рік 2115,03 грн, 2021 рік - 12140,70 грн, 2022 рік - 1455,38 грн, 2023 рік - 1098,41 грн (ППР № 0181212405 від 08.07.2024 на загальну суму 18738,97 грн. з них податкове зобов`язання 17035,43 та штрафні санкції 1703,54 грн.);

- п. 161 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення», пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України в результаті чого занижено військовий збір всього в сумі 1419,62 грн, в т.ч. у 2019 році в сумі 18,82 грн., у 2020 році в сумі 176,26 грн., у 2021 році в сумі 1011,72 грн., у 2022 році в сумі 121,28 грн., у 2023 році в сумі 91,54. (ППР № 0181222405 від 08.07.2024 на загальну суму 1561,58 грн. з них податкове зобов`язання 1419,62 та штрафні санкції 141,96 грн.);

- п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI з внесеними змінами та доповненнями, а саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 23546,53 грн., в тому числі за 2019 - 1194,18 грн, 2020 - 2585,00 грн, 2021 - 16646,07 грн, 2022 - 1778,83 грн, 2023 - 1342,45 грн.; (вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0181302405 на суму 23546,53 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0181292405 на суму 9469,58 грн.).

- п. 63.3 ст. 63, п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України, п. 8.4 р. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 за №503/25280 (далі Порядок), в результаті чого несвоєчасно подано повідомлення за формою №20-ОПП по 3 об`єктах через які проводилась діяльність (ППР №0181272405 від 08.07.2024 на суму 1020 грн.);

- пп.49.18.2 п. 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ, пп.«б» п.176.2 ст.176, п.51.1 ст.51 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, п.2.1-2.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрований в Мін`юсті України 30.01.2015 №111/26556 (враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 25 липня 2022 року N 215), а саме: ФОП ОСОБА_1 не подано податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4-ДФ) за ІV квартал 2020 року;

- пп.„б п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції у редакції від 15.12.2020 №773), зареєстрованого в Мін`юсті України 30.01.2015 №111/26556 ФОП ОСОБА_1 не подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ квартал 2022 року. (ППР №0181272405 від 08.07.2024 на суму 1020 грн.)

- п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п. 185.1. ст. 185, п.187.1 ст.187, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 424625 грн., в т.ч. занижено у: жовтні 2019 року в сумі 33240 грн., листопаді 2019 року в сумі 41357 грн., грудні 2019 року в сумі 39241 грн., січні 2020 року в сумі 33334 грн., лютому 2020 року в сумі 29653 грн., березні 2020 року в сумі 34205 грн., квітні 2020 року в сумі 35690 грн., травні 2020 року в сумі 25076 грн., червні 2020 року в сумі 30742 грн., липні 2020 року в сумі 36788 грн., серпні 2020 року в сумі 40296 грн., вересні 2020 року в сумі 24898 грн., жовтень 2020р. 2435 грн. грудень 2020р. 2645 грн., травень 2021р. 931 грн., червень 2021р. 571 грн., серпень 2021р. 2384 грн., лютий 2022р. 4852 грн., березень 2022р. 4072 грн., квітень 2022р. 2215 грн (ППР №0181172405 від 08.7.2024 на загальну суму 467090,20 грн. з них податкове зобов`язання 424625 грн. та штрафні санкції 42462,5 грн.);

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 завищено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у грудні 2023 року в сумі 5836 грн. (ППР №0181312405 від 08.07.2024 на суму 5836 грн);

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, п.5, п.12, п.14 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні по операціях за основною ставкою (20%) на загальну суму ПДВ 589469,89 грн. Також у 2022 та у 2023 році податкові накладні не складені та не зареєстровані на реалізацію тютюнових виробів, що оподатковуються за ПДВ за 0% ставкою на суму 2965531,0 грн. (ППР №0181282405 від 08.07.2024 на суму штрафних санкцій 462 512 грн).;

- пп.268.4.1 п.268.4, пп.268.7.1 п.268.7 ст.268 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 занижено туристичний збір в сумі 9497,42 грн. в тому числі: за ІV квартал 2020 року в сумі 188,92 грн., за І квартал 2021 року в сумі 360,0 грн., за ІІ квартал 2021 року в сумі 630 грн., за ІІІ квартал 2021 року в сумі 570 грн., за ІV квартал 2021 року в сумі 450 грн., за І квартал 2022 року в сумі 877,5 грн., за ІІ квартал 2022 року в сумі 1170 грн., за ІІІ квартал 2022 року в сумі 585 грн., за ІV квартал 2022 року в сумі 780 грн., за І квартал 2023 року в сумі 904,50 грн., за ІІ квартал 2023 року в сумі 1139 грн., за ІІІ квартал 2023 року в сумі 770,5 грн., за ІV квартал 2023 року в сумі 1072 грн. (ППР №0181202405 від 08.07.2024 на загальну суму 10447,16 грн. з них податкове зобов`язання 9497,42 грн., штрафні санкції 949,74 грн.);

- пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49, пп. 268.7.3 п.268.7 ст.268 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не подано Податкові декларації з туристичного збору за ІV квартал 2020 рік, за І квартал 2021 рік, за ІІ квартал 2021 рік, за ІІІ квартал 2021 рік, за ІV квартал 2021 рік, за І квартал 2022 рік, за ІІ квартал 2022 рік, за ІІІ квартал 2022 рік, за ІV квартал 2022 рік, за І квартал 2023 рік, за ІІ квартал 2023 рік, за ІІІ квартал 2023 рік, за ІV квартал 2023 рік. (ППР №0181242405 від 08.07.2024 на суму штрафних санкцій 4430 грн.);

- пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, пп.214.1.4 п.214.1 ст.214, пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 при відображені показників у Податкових Деклараціях акцизного податку за період з 17.01.2019 по 31.12.2023 занижено акцизний податок всього в сумі 13002,1 грн., в тому числі заниження за 2019 рік в сумі 5055,79 грн., за 2020 рік в сумі 5672,5 грн., за 2021 рік в сумі 2273,84 грн. (ППР №0181182405 від 08.07.2024 року загальну суму 14302,31 грн, з них податкове зобов`язання 13002,1 та штрафні санкції 1300,21 грн.).

Винесені за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення та розрахунки штрафних санкцій направлені позивачці 09.07.2024 поштою рекомендованим поштовим відправленням №0600939962910 з повідомленням про вручення. Поштове відправлення повернуто Укрпоштою без вручення, відповідно до довідки Укрпошти адресат відмовився від отримання.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 виник податковий борг Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано та направлено податкову вимогу за №0011618-1303-2201 від 21.08.2024.

Позивачка вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 21.08.2024 р. №0011618-1303-2201 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 969 127 гривень 29 копійок, прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а тому звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно п.п. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк, п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як встановлено матеріалами справи, що в період з 21.05.2024 р. по 03.06.2024 р. з продовженням в період з 04.06.2024 р. по 10.06.2024 р. ГУ ДПС у Хмельницькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з "17" січня 2019 р. по "31" грудня 2023 р., валютного та іншого законодавства за період з "17" січня 2019 р. по "31" грудня 2023 р. та відповідно за результатами якої складено Акт (Довідку) фактичної перевірки від 17.06.2024 р. №15462/23-01-24-05/ НОМЕР_1 .

Позивач в позовній заяві зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3) з подальшим продовженням веденого воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року№ 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, у зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин (з урахуванням змін, внесених Законом від 12.05.2022 № 2260-IX) встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок; б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; в) фактичних перевірок.

Позивач вважає, що відповідач не дотримався застереження, які містяться в підпункті 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо неможливості проведення податкових перевірок під час дії воєнного стану, та як наслідок податкове повідомлення-рішення винесене на підставі вказаної перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок; б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів); в) фактичних перевірок.

Отже, обмеження на проведення планових перевірок діяли до 1 серпня 2023 року.

Оскільки, планова перевірка ФОП ОСОБА_1 проводилась вже у 2024 році, у якому вже не діяли вищевказані обмеження, відповідач мав право на проведення перевірки.

Суд також встановив, що винесені за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення № 0181212405 від 08.07.2024 на загальну суму 18738,97 грн, № 0181222405 від 08.07.2024 на загальну суму 1561,58 грн, №0181272405 від 08.07.2024 на суму 1020 грн, №0181272405 від 08.07.2024 на суму 1020 грн, №0181172405 від 08.07.2024 на загальну суму 467090,20 грн, №0181312405 від 08.07.2024 на суму 5836 грн, №0181282405 від 08.07.2024 на суму штрафних санкцій 462512 грн, №0181202405 від 08.07.2024 на загальну суму 10447,16 грн, №0181242405 від 08.07.2024 на суму штрафних санкцій 4430 грн, №0181182405 від 08.07.2024 року загальну суму 14302,31 грн, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0181302405 на суму 23546,53 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0181292405 на суму 9469,58 грн., та розрахунки штрафних санкцій направлені позивачці 09.07.2024 поштою рекомендованим поштовим відправленням №0600939962910 з повідомленням про вручення, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, поштове відправлення повернуто Укрпоштою без вручення, відповідно до довідки Укрпошти адресат відмовився від отримання.

Відповідно до п. 58.3. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Враховуючи викладене податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачці. Згідно п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (ст.57 ПК України). День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108 1.2.2 пункту 108 1.2 статті 108 1 цього Кодексу. (ст.56 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Отже, оскільки протягом строку, визначеного п.57.3. ст.57 ПК України ОСОБА_1 визначені податковими повідомленнями - рішеннями, грошові зобов`язання не сплачені та не оскаржені в адміністративному та судовому порядку, вони стали узгодженими а отже набули статусу податкового боргу.

Згідно п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що у ОСОБА_1 виник податковий борг Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано та направлено податкову вимогу за №0011618-1303-2201 від 21.08.2024.

Суд також звертає увагу позивача, що остання оскаржує податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області від 21.08.2024 за №0011618-1303-2201.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкову вимогу від 21.08.2024 за №0011618-1303-2201, а тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту що є самостійною підставою відмови у позові.

Суд наголошує, що оскільки протягом строку, визначеного п.57.3. ст.57 ПК України ОСОБА_1 визначені податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання не сплачені та не оскаржені в адміністративному та судовому порядку, вони стали узгодженими а отже набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки, у позивачки виник податковий борг Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано та направлено податкову вимогу за №0011618-1303-2201 від 21.08.2024, однак вказана вимога не є податковим повідомленням-рішенням, як помилково вважає позивачка.

Пунктом 4 частини першої Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У п. 13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 по справі № 9901/393/19 визначено, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/393/19 (пункт 28).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року по справі №925/642/19 вказано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16 та у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, від 22.04.2021 у справі №640/2291/20, від 13 квітня 2022 року у справі №620/3527/20.

Відповідно, суд доходить висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту, який не здатен забезпечити ефективний захист прав позивача, не створює юридичного наслідку для позивача, при цьому визнання такого рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача, оскільки податкові повідомлення-рішення на підставі яких відповідачем винесено податкову вимогу від 21.08.2024 №0011618-1303-2201 є чинними та не скасованими.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові позовні вимоги є неналежними та не можуть призвести до ефективного захисту прав позивача.

З огляду на викладене, у позові належить відмовити.

З урахуванням прийнятого судом рішення та приписів статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2024 №0011618-1303-2201- залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 квітня 2025 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.П. Шевчук