Court ruling № 126577902, 14.04.2025, Frankivskyi District Court of Lviv City

465/2947/25

1-кп/465/948/25

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

14.04.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі

Головуючого судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

потерпілої - ОСОБА_6

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025140000000306 від 13 лютого 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження № 12025140000000306 від 13 лютого 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 09 квітня 2025 р. призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеному, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань на № 12025140000000306 від 13 лютого 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.286КК України на 14 квітня 2025 року о 15 год. 00 хв.

У підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про направлення даного обвинувального акту до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності у зв`язку з тим, що інкримінований обвинуваченому ОСОБА_7 злочин вчинений за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 48, що територіально не належить до Франківського району м. Львова.

У судовому засідання прокурор, потерпіла, обвинувачений та його захисник не заперечили проти направлення подання до Львівського апеляційного суду для визначення територіальної підсудності у вказаному кримінальному провадженні.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з обвинувального акту, 13.02.2025 приблизно о 13 год 30 хв, водій ОСОБА_7 , керуючи спеціалізованим вантажним самоскидом марки «КАМАЗ-6520», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з території будівельного майданчика, що розташований біля буд. № 48 по вул. Стрийській у м. Львові, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5 «дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; Розділу 2 п. 2.3 підпункт б) «бути уважним,стежити задорожньою обстановкою,відповідно реагуватина їїзміну іне відволікатисявід керуванняцим засобому дорозі»;підпункт д)«не створюватисвоїми діямизагрози безпецідорожнього руху»; Розділу 10 п. 10.1 «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який будучи охоронцем на вказаному будівельному майданчику, відчинив металеву браму та переходив проїзну частину дороги, справа на ліво, відносно напрямку руху спеціалізованого вантажного самоскида.

В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких 13.02.2025 перебуваючи в реанімаційному відділені КНП 1 ТМО ВП «Лікарня Святого Луки», що за адресою: м. Львів, вул. Навроцького, 23, помер.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно ізст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до переконання, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції та у законному складі суду станом на момент вчинення певних процесуальних дій.

Відповідно до положень ч.1ст.32 КПК Україникримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.34 КПК Україникримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно із ч.3ст.314КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Як встановлено судом, вул. Стрийська,48 у м.Львові відноситься до територіальної юрисдикції Галицького районного суду м.Львова.

За таких обставин суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025140000000306 від 13 лютого 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК Українинадійшов до Франківського районного суду м. Львова з порушенням правил територіальної підсудності, а тому обвинувальний акт слід направити до Львівського апеляційного суду для визначення територіальної підсудності.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.32,34,314, 376 КПК Українисуд, -

постановив:

обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025140000000306 від 13 лютого 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК Українинаправити з поданням Франківського районного суду м. Львова до Львівського апеляційного суду для визначення територіальної підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1