Decision № 126545049, 11.04.2025, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа № 522/19137/23

Провадження № 2-др/522/69/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Запольської А.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Дударенко Анни Михайлівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/19137/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гелексі Фінанс до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа- приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Петров Олексій Афанасійович про стягнення заборгованості у сумі 606494,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024представник позивача звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/19137/23 та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ Гелексі Фінанс витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 21 440,00 грн.

26.02.2025 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Павлик І.А.

28.01.2025 Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі № 522/19137/23, яким позов ТОВ Гелексі Фінанс до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Петров О.А. про стягнення заборгованості у сумі 606494,66 грн задоволено частково. Стягнуто із спадкоємиці ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269197,33 грн боргу спадкодавця та 4376,64 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто із спадкоємця ОСОБА_3 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269197,33 грн боргу спадкодавця та 4376,64 грн витрат по сплаті судового збору. У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м., вартістю 2829653,00 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2025 заяву прийнято до розгляду.

03.03.2025 через систему «Електронний Суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання зокрема як розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ВП ВС у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин першоїтретьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться: 1) договір про надання правової допомоги № 42 від 27.06.2023; 2) Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) №1 від 19.09.2023; 3) платіжне доручення № 12319 від 20.09.2023; 4) Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 2 від 21.03.2024; 5) платіжне доручення № 14683 від 22.03.2024; 6) Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 3 від 30.04.2024; 7) платіжне доручення № 15151 від 30.04.2024; 8) Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 4 від 30.05.2024; 9) платіжне доручення № 15529 від 31.05.2024; 10) Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 5 від 12.11.2024; 11) платіжне доручення № 17748 від 12.11.2024.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати, понесені ТОВ Гелексі Фінанс на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19).

Враховуючи рівень складності справи, характер виконаної адвокатом роботи у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, тривалість судового розгляду, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи з метою захисту інтересів ТОВГелексі Фінанс, в інтересах якого діє адвокат Дударенко А.М., та значимості таких дій у справі, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Гелексі Фінанс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн та з ОСОБА_3 на користь ТОВ Гелексі Фінанс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Дударенко Анни Михайлівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/19137/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гелексі Фінанс до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області ПетровОлексій Афанасійович про стягнення заборгованості у сумі 606494,66 грн задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» (код ЄДРПОУ 42305986, м. Київ, вул. Предславинська, 28, офіс 401) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» (код ЄДРПОУ 42305986, м. Київ, вул. Предславинська, 28, офіс 401) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог заяви відмовити.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 11.04.2025.

Суддя І.А. Павлик