Decision № 126502137, 03.04.2025, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/2056/25

н/п 2/953/1622/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 квітня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Максимовської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

встановив:

Позивач, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором №100433651 в розмірі 41775, 76 грн. та заборгованість за кредитним договором №2714048 в розмірі 32626, 68 грн.

В обґрунтуванняпозову зазначає,що 29.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100433651. Кредитний договір був укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до Кредитного договору, порядок (технологія) укладання договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. 16.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 16.07.2024 до договору факторингу №16072024 від 16.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 41775 грн, з яких: 15000 грнсума заборгованості за основною сумою боргу; 25125 грнсума заборгованості за відсотками; 1650 грнзаборгованість за комісією. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 16.07.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №100433651 в розмірі 41775 гривень.

Крім того, 20.12.2021 року між ТОВ «Лінеруа Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2714048. Відповідно до п.п. 1.1. укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефона клієнта, вказаний при вході, або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Відповідно до п.п. 9.7 договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки, що відтворені засобами копіювання в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1. Кредитного договору. Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в особистому кабінеті, і яка зазначена в даному пп. Кредитного договору.

Згідно з пп. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта. Порядок обчислення (нарахування) процентів, пролангація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов`язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі. Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (п.п. 9.9. Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті, повністю Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила с публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641.644 ЦК Українина укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору:

11.08.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 11082023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 11.08.2023 до Договору факторингу №11082023 від 11.08.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача у сумі 32626, 68 грн., з яких 7600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25026,68 грн. - сума заборгованості за процентами.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 11.08.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №2714048 в розмірі 32626,68 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечував щодо розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач до судового засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі, про час дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 03.04.2025 вирішено розгляд справи поводити в порядку заочного розгляду.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач та його представник належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та його представника і згідно ч.4ст.223ЦПКУкраїни постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що29.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100433651. Предметом договору є отримання кредитних коштів у розмірі 15000 грн строком на 30 днів, з 29.12.2021 по 28.01.2022. Вказаний договір був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті11і статті12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «L90214» 29.12.2021 о 23:33.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно копії платіжного доручення від 29.12.2021 №37313735 ТОВ «Мілоан» перераховано 15000 грн ОСОБА_1 за договором № 100433651.

Також матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту (додаток №2 до договору про споживчий кредит №100433651) від 29.12.2021; додаток №1 до договору про споживчий кредит, який містить графік платежів за договором про споживчий кредит №100433651; відомість про щоденні нарахування та погашення за договором 100433651, наданою ТОВ «Мілоан».

16 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»укладено договір факторингу №16072024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а Клієнт відступив Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісія за надання кредиту і проценти за користування кредитом), неустойкою (штраф, пеня) та/або процентами за порушення грошового зобов`язання та іншими платежами згідно кредитних договорів, за наявності, право на одержання яких належать клієнту.

16.07.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «МІЛОАН» підписано акт прийому передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №16072024 від 16.07.2024 відповідно до п.1 якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в електронному вигляді наданий на флеш-носії у розмірі 10388 Кбайт.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №16072024 від 16 липня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41775 грн, з яких: 15000 грнсума заборгованості за основною сумою боргу, 25125 грнсума заборгованості за відсотками, 1650 грн сума заборгованості за комісією.

Крім того, 20.12.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2714048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника Т749 о 17:29:38.

За умовами п. 1.2 Кредитного договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За вказаним договором сума кредиту складає 7600 грн., строком на 364 днів, що може бути змінений (у бік зменшення), в порядку та на умовах, визначених в п. 4.2 договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 7 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1,3 цього договору. Згідно п. 2.1 Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту. Згідно п. 9.9 Кредитного договору, підписуючи цей Договорі Клієнт підтверджує, що він, зокрема, ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеруа Україна», розміщені на веб сайті та затвердженні наказом № 67-ОД від 14.06.2021 року, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки з усіма видами платежіва були підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті11і статті12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Т749» 20.12.2021 о 17:29:38, після чого, 20.12.2021 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» перераховано кошти на платіжну карту клієнта № НОМЕР_1 в сумі 7600 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» за вих. №1-2902 від 29.02.2024.

11.08.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11082023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні його права вимоги, а ТОВ «ФК ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

11.08.2023 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Лінеура Україна» підписано акт прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №11082023 від 11.08.2023 відповідно до п.1 якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 6063, після чого, з урахуванням п.1.2 договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32626 грн, з яких: 7600 грнсума заборгованості за основною сумою боргу, 25026 грнсума заборгованості за процентами.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №2714048 від 20.12.2021 за період з 24.11.2023 по 31.12.2023, здійсненого ТОВ «Лінеура Україна», станом на 11.08.2023 заборгованість за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 32626,68 грн.

Щодо договору про споживчий кредит №100433651, укладеного д 29.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Водночас договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов`язанні в тому числі через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно із Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за вищезазначеними договорами, право вимоги за якими перейшло до нового кредитора.

З наданих доказів вбачається, що під час укладення договору про споживчий кредит №100433651 від 29.12.2021 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений договір є обов`язковими до виконання.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредит за договором про споживчий кредит №100433651 від 29.12.2021, проте не виконував взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбаченідоговорами, кошти в повному обсязі не повернув. Термін повернення кредиту/позики у повному обсязі настав, а заборгованість за договорами у встановлений строк не була погашена (доказів погашення заборгованості суду не надано). Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову в зазначеній частині.

Оскільки відповідач в порушення умовдоговору про споживчий кредит №100433651 від 29.12.2021, а також положень чинного законодавства свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, то у нього утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором).

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит №100433651 від 29.12.2021 в загальному розмірі 41775 грн.

Щодо договору №2714048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеного 20.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістомст. 89 ЦПК Українидослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є складовою частиною їх оцінки з метою встановлення доведеності обставин справи, які відповідно до підстав, предмету позову, та змісту норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, - входять до предмету доказування.

Однак, позивач не надав до справи належних і допустимих у розумінніст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»первинних письмових (або прирівняних до них електронних) документів (меморіальних ордерів, акцептованої платіжної інструкції, виписки з банківських рахунків кредитора тощо) про виконання первинним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» обов`язків за договором №2714048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.12.202,перерахування кредитних коштів позичальнику, що є господарською операцією, а тому має фіксуватися за змістом вказаної норми ст. 9 Закону України первинними документами.

Наявна у справі довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» за вих.№1-2902 від 29.02.2024не відповідає вказаним вимогам Закону щодо змісту первинного документа, який фіксує господарську операціюперерахування грошових коштів кредитора на рахунок позичальника, та не надає можливості з`ясувати, що перераховані кошти належать саме кредитору.

Відповідно до пункту 63«Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», затв. Постановою НБУ04.07.2018за№75 (даліПоложення № 75)Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно до пункту 64 Положення №75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1)назву документа(форми); 2)дату складання; 3)найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4)зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Такі вимоги поширюються на первинного кредитора ТОВ «Лінеура Україна», а позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» як його сингулярний правонаступник відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК Українизобов`язаний доводити обґрунтованість заявлених до суду позовних вимог щодо виконання первинними кредиторами умов договорів кредиту. Дійсність договорів факторингу не звільняє нового кредитора від процесуального обов`язку доведення укладення договору кредиту.

Так, у постанові КЦС ВС від 30 січня 2018 рокуу справі № 161/16891/15-ц були висловлені правові висновки про те, що відповідно до змісту частини першоїстатті 1050 ЦК Україниз урахуванням статей526,527,530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Отже, за змістом вказаної норми ч.1 ст.1082ЦК України новий кредитор має довести, що заявлена ним до боржника грошова вимога підлягає виконанню, тобто є дійсною.

При укладенні договору факторингу покупець права вимоги, діючи розумно з точки зору стороннього спостерігача має отримати від первинного кредитора належні та допустимі докази дійсності грошової вимоги, до яких належать первинні банківські документи про перерахування первинним кредитором своїх грошових коштів на рахунок позичальника. Позивач у даному випадку є сингулярним правонаступником первинних кредиторів, тому має доводити дійсність висунутих проти позичальника грошових вимог. Той факт, що договори факторингу є дійсними і ніким не оспорювані, не звільняє нового кредитора внаслідок свого правонаступництва прав та обов`язків первинного кредитора доводити перерахування кредиторами своїх грошових коштів позичальнику. Тому на позивача покладається процесуальний обов`язок довести дійсність вимог первинного кредитора, а при доведеності цих обставин - на відповідача покладається процесуальний обов`язок їх спростувати. Іншій підхід до розподілу тягаря доказування, в межах концепції негативного доказу, - не відповідає принципу змагальності,ст. 12 ЦПК України.

Так, принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18.

Верховний Суд у справі N 922/527/23 зазначав про те, що згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 18.03.2020 зі справи N 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи N 910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи N 925/2301/14).

Тому за недоведеності надання кредиту позичальнику за договором №2714048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеного 20.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , наявний у справі розрахунок заборгованості є безпредметним та не є достатнім доказом про наявність заборгованості за вказаним договором, оскільки такий розрахунок є одностороннім, не узгоджений сторонами, аналітичним, а не первинним бухгалтерським документом, який є необхідним для встановлення заборгованості за договором №2714048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.12.2021.

Так, у постановах ВС від 05.06.2024 у справі №916/2492/21 та від 10.11.2020 у справі №910/14900/19 були висловлені правові висновки такого змісту: «За загальним правилом, фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокремастатті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів».

Отже, враховуючи недоведеність надання кредиту позичальнику за договором №2714048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеного 20.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачу у стягненні з відповідача заборгованості за вказаним договором у розмірі 32626, 68 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 41775 грн., суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1700,16 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,13,76-81,141,247,259,263-265,274,279 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (ЄДРПОУ 35625014, м. Київ вул. Симона Петлюри б. 30) заборгованість за кредитним договором №100433651 у розмірі 41775 грн., а також судовий збір у сумі 1700,16 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач маєправо оскаржитизаочне рішенняв загальномупорядку. Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів,з дняйого проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Апеляційна скарга подається через Київський районний суд м. Харкова.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Суддя Н.М. Бородіна