Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 320/14210/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду 30.04.2024 надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або позивач) до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області (далі Новоайдарська селищна військова адміністрація або відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:
визнати противоправною бездіяльність Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області по оприлюдненню не в повному обсязі публічної інформації, розміщеної на офіційному сайті за 2022 та 2023 роки, а саме: відсутність розпоряджень начальника Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області за 2022 та 2023 роки;
зобов`язати Новоайдарську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області оприлюднити публічну інформацію на офіційному сайті в повному обсязі, а саме: відсутні розпорядження начальника Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області за 2022 та 2023 роки.
В обґрунтування пред`явленого позову зазначено, що позивач працює позаштатним журналістом газети «Східна брама ХХІ», яка заснована Громадською організацією «Луганська обласна екологічна організація «Лілія».
З 16 серпня по 10 вересня 2023 року позивач, з метою підготовки журналістського матеріалу згідно редакційного завдання для газети «Східна брама XXI», звертався до офіційного сайту Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області (https://novoaydarska.gromada.org.ua), де в розділі «Архів документи» - https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/ Критерії пошуку документів: Розпорядження начальника СВА ( https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/) виявлено лише три розпорядження начальника СВА:
1. розпорядження начальника СВА №4 від 01.02.2023 (https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/1350432/);
2. розпорядження начальника СВА №15 від 13.12.2022 (https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/1350431/);
3. розпорядження начальника СВА №14 від 13.12.2022 (https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/1350430/).
В той же час, при зверненні до офіційного веб-сайту Кремінської міської ради Луганської області в розділі розпорядження начальника військової адміністрації, позивачем встановлено, що за 2022 та 2023 роки оприлюднено більше 230 розпоряджень (https://www.kremrada.gov.uа/іпdех.рhр/dokumenti/rozporyadzhennya-miskogo-golovi).
Позивач вважає, що вказаною бездіяльністю відповідач порушив його право на доступ до публічної інформації, оскільки оприлюднив на офіційному сайті не всі копії розпоряджень начальника селищної військової адміністрації за 2022 та 2023 роки, а лише три розпорядження.
Відповідач позов ОСОБА_1 , не визнав, 26.02.2025 надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив таке.
Відповідно до частини 10 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації.
При оприлюдненні своїх рішень розпорядники повинні подбати, аби доступ до цієї інформації був вільним та максимально простим, а сама інформація достовірною та повною.
Постановою КМУ від 4 січня 2002 р. № 3 «Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади», встановлено «Вимоги щодо створення (модернізації) офіційних вебсайтів (вебпорталів) органів виконавчої влади».
Відповідно до пункту 20 цих Вимог документи, що розміщуються на офіційному вебсайті, рекомендовано публікувати у форматі тексту безпосередньо на вебсторінці та у разі потреби доповнювати файлами із зазначенням їх формату та розміру. А пункт 22 прямо визначає, що нормативно-правові акти та проєкти нормативно-правових актів розміщуються на офіційному вебсайті у текстовому форматі на вебсторінці, до якого у разі потреби може бути долучено файли інших форматів.
Отже, на думку відповідача, Новоайдарською селищною військовою адміністрацією Щастинського району Луганської області жодним чином не було порушено право позивача на доступ до інформації, всі розпорядження оприлюднено в окремому розділі сайту: Розпорядження 2022/2023 за посиланням https://novoaydarskagromada.gov.ua/rozporyadzhennya-13-36-11-14-12-2022/?p=1.
На підставі викладеного, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, адже документи оприлюднені та доступні до ознайомлення користувачами.
07.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначив, що відповідачем не доведено факт розміщення публічної інформації на офіційному сайті на час звернення позивача до суду та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 адміністративну справу №320/14210/24 за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, передано за підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 згідно довідки про взяття на облік ВПО від 05.06.2023 № 3009-7001801676.
Позивач, з метою підготовки журналістського матеріалу згідно редакційного завдання для газети «Східна брама XXI», у період з серпня по вересень 2023 року звернувся до офіційного сайту Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області (https://novoaydarska.gromada.org.ua), де в розділі «Архів документи» - https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/ Критерії пошуку документів: Розпорядження начальника СВА ( https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/) ОСОБА_1 виявлено лише три розпорядження начальника СВА:
1. розпорядження начальника СВА №4 від 01.02.2023 (https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/1350432/);
2. розпорядження начальника СВА №15 від 13.12.2022 (https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/1350431/);
3. розпорядження начальника СВА №14 від 13.12.2022 (https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/1350430/).
Позивач вважає, що внаслідок оприлюднення на офіційному сайті не всіх розпоряджень начальника селищної військової адміністрації, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка порушує його право на доступ до публічної інформації.
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі Закон № 2939-VІ) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 3 вищевказаного Закону визначено право на доступ до публічної інформації, яке гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (стаття 4 Закону № 2939-VI).
Частиною першою статті 5 Закону № 2939-VI визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.
Згідно із статтею 12 вказаного Закону, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Пунктом першим частини першої статті 13 вищенаведеного Закону, передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
За приписами частини першої статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності (пункт 2 частини першої статті 15 Закону № 2939-VI).
Організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій визначає Закон України «Про військово-цивільні адміністрації» від 03.02.2015№ 141-VIII (далі Закон № 141-VIII).
За приписами статті 2 Закону № 141-VIII військово-цивільні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законом України "Про боротьбу з тероризмом", цим Законом та іншими виданими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Безпосереднє керівництво військово-цивільними адміністраціями здійснюють їх керівники (частина десята статті 3 Закону № 141-VIII).
Відповідно до частини дванадцятої статті 3 Закону № 141-VIII повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до пункту 8 частини шостої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі Закон № 389-VІІІ), начальник військової адміністрації видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад). Накази, видані в межах повноважень місцевих рад, мають бути оприлюднені, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.
За приписами частини десятої статті 9 Закону № 389-VIII у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання".
З системного аналізу наведених норм діючого законодавства вбачається, що публічною є інформація, відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема обов`язком розпорядників інформації оприлюднювати інформацію, в тому числі на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.
Оглядом веб-сайта Новоайдарської селищної військової адміністрації судом встановлено, що за посиланням (https://novoaydarskagromada.gov.ua/rozporyadzhennya-13-36-11-14-12-2022/?p=1) містяться розпорядження 2022/2023 начальника селищної військової адміністрації у форматі doc, docx та pdf, всього на 12 сторінках.
Отже, доводи позивача про наявність на офіційному сайті Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області виключно 3-х розпоряджень, а саме №4 від 01.02.2023, № 15 від 13.12.2022 та № 14 від 13.12.2022, не відповідають дійсності.
Суд зауважує, що Закон №2939-VI визначає, зокрема порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень. Водночас, цим законом не визначено в якій саме формі ця інформація має бути оприлюднена на офіційному веб-сайті.
Таким чином, за результатами розгляду справи, судом не встановлено жодних порушень прав позивача щодо доступу до публічної інформації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , судовий збір користь позивача не стягується.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян
The court decision No. 126409529, Luhansk District Administrative Court was adopted on 07.04.2025. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 320/14210/24. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: