Decision № 126312422, 25.03.2025, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 201/7934/24

Провадження № 2/201/480/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 березня 2025 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Терновою А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 01 липня 2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Марин-Фінанс» (після зміни назви ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором CL-229598, у розмірі 463 817,51 грн., в тому числі строкове тіло 107 601,6, грн прострочене тіло 140 205,25, грн строкові відсотки 6 720,94, грн прострочені відсотки 209 289,72 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» було укладено Кредитний договір № CL-229598.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Заборгованість за Кредитним договором складає 463 817,51 грн., в тому числі строкове тіло 107 601,6 грн, прострочене тіло 140 205,25 грн, строкові відсотки 6 720,94 грн, прострочені відсотки 209 289,72 грн.

08 листопада 2023 р. у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за Кредитним договором складає 463 817,51 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву

Заяви,клопотання,інші процесуальнідії усправі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 01 липня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (a.c.43-44).

Відповідно до ч. 8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

02 липня 2024 року згідно із вимогами ч. 6ст. 187 ЦПК Українисуддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

02 липня 2024 року надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.(а.с.45).

Ухвалою судді від 03 липня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Марин-Фінанс» (після зміни назви ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. (а.с.46-47).

Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року постановлено перейти зі спрощеного провадження по справі до загального позовного провадження. (а.с.60-61).

Ухвалою суду від 27 січня 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті. (а.с.78-79).

03 лютого 2025 року представником позивача надано докази про зміну назви позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Марин-Фінанс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Аксіліум Фінанс».

Представник позивача надав до суду клопотання, у якому просив задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив розглядати справу без його участі. (а.с.52).

Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надала, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом

21 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» було укладено Кредитний договір № CL-229598. (а.с.10-19).

Заборгованість за Кредитним договором складає 463 817,51 грн., в тому числі строкове тіло 107 601,6 грн, прострочене тіло 140 205,25 грн, строкові відсотки 6 720,94 грн, прострочені відсотки 209 289,72 грн.

08 листопада 2023 р. у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні. (а.с.39-40).

Рішенням учасників ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» №12/12/24-1 від 12 грудня 2024 року, змінено назву з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Марин-Фінанс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Аксіліум Фінанс».

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першоюстатті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першоюстатті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно достатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідностатті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною другоюстатті 78 ЦПК Українивстановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно достатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимогстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідностатті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що між АТ «Кредобанк» та відповідачем 21 жовтня 2019 року було укладено Кредитний договір № CL-229598, за умовами якого відповідачу було надано на умовах поворотності, платності та цільового характеру використання кредит у розмірі 300 000 грн. строком на 60 місяців терміном до 18 жовтня 2024 року.

Пунктом 1 Кредитного договору передбачено, що Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (кредит) на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим Кредитним договором.

Пунктом 2 Кредитного договору передбачено таке: Сума кредиту 300 000,00 грн.; Дата видачі кредиту 21 жовтня 2019 (датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворенням строкової заборгованості по позичковому рахунку) з наступним переказом кредитних коштів в сумі та на цілі, що вказані у пункті 2.4 Кредитного договору); Строк (термін) кредитування 60 місяців терміном до 18 жовтня 2024 року.

У пунктах 2.4-2.7 Кредитного договору зазначено про доручення позичальника Банкові здійснити переказ кредитних коштів на поточні потреби із зазначення реквізитів поточного та транзитного рахунків.

Крім цього, згідно пунктів 2.10, 2.11 Кредитного договору, за видачу кредиту, одноразово - 0 грн. сплачується в день видачі кредиту; за відкриття поточного рахунку та випуск банківської платіжної картки - 200 грн. в день укладення договору про відкриття Позичальнику поточного рахунку (безготівковим переказом з поточного рахунку Клієнта відкритого в Банку). Додатковими умовами (у тому числі необхідність укладання договорів з третіми особами) є: Відкриття поточного рахунку - Позичальник зобов`язаний укласти з Банком договір поточного рахунку та оплатити відкриття рахунку; Випуск банківської платіжної картки - Позичальник зобов`язаний оплатити випуск, отримати та активувати банківську платіжну картку (надалі - БПК).

Згідно пункту 3.1 Кредитного договору, Кредит видається Позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням Позичальника, яке міститься у п. 2.4 Кредитного договору.

Право Позичальника відмовитися від цього кредитного договору протягом 14 календарних днів з для укладання, передбачено пунктом 3.2 Кредитного договору.

Так, відповідно до пунктом 4.1 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних.

Відповідно до пунктом 4.4 Кредитного договору, загальні витрати позивальника по кредиту за цим Кредитним договором становлять 345128,52 грн.

Відповідно до пунктом 4.5 Кредитного договору, реальна річна процентна ставка 41,19 % річних.

Відповідно до пунктом 4.6 Кредитного договору, загальна вартість кредиту для позичальника за цим Кредитним договором становить 645128,52 грн.

Відповідно до пунктом 6.1 Кредитного договору, позивальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього.

Позичальник здійснює погашення заборгованості за кредитним договором відповідно до Графіку платежів що є додатком № 1 до кредитного договору.

Всього позичальник зобов`язався здійснити 60 щомісячних платежів по 10 750 гривень кожного останнього числа відповідного місяця (пункт 6.2 Договору).

08 листопада 2023 року між АТ «Кредобанк», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Заборгованість за Кредитним договором складає 463 817,51 грн., в тому числі строкове тіло 107 601,6 грн, прострочене тіло 140 205,25 грн, строкові відсотки 6 720,94 грн, прострочені відсотки 209 289,72 грн. Розрахунку даної заборгованості суду надано не було.

Як вбачається із матеріалів справи, 30 січня 2024 року ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» адресувало відповідачу досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні та пропонувало негайно сплатити заборгованість за Кредитним договором №CL-229598. (а.с.7).

Водночас, до матеріалі справи представником позивача не додано доказів отримання такої вимоги відповідачем.

Суд також звертає увагу на те, що представником позивача не надано доказів на підтвердження виконання АТ «Кредобанк» умов Кредитного договору № CL-229598 від 21 жовтня 2019 року щодо здійснення перерахування кредитних коштів відповідачу та їх зарахування, як про те також зазначено у пункті 2.1. Графіку платежів за кредитним договором.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ізстаттею 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно достатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності достатті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно достатті 509 цього Кодексузобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно достатті 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ізстаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першоюстатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ізстаттею 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зістаттею 1049 цього Кодексупозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першоюстатті 513 ЦК Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з частиною першоїстатті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина першастатті 1078 ЦК України).

Згідно зістаттею 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другоїстатті 516 ЦК Україниякщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (статті 517 ЦК України).

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.

Згідно ізстаттею 1081 ЦК Україниклієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до Кредитного договору №CL-229598 від 21 жовтня 2019 року, що укладений між АТ «Кредобанк» та відповідачем, Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві суму кредиту та сплатити Позикодавцю відсотки за користування кредитом, платежі за надані послуги.

Отже, виходячи з наведених умов договору, надання позики здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

У постанові від 30.01.2018 у справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Надані представником позивача документи не містять доказів про отримання коштів відповідачем за вказаним договором, що суперечить положеннямстатті 1046 ЦК України, відповідно до якої договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Будь-яких належних доказів на підтвердження безготівкового перерахування коштів на платіжну банківську картку позичальника, як то виписки з особового рахунку, копії меморіального ордеру тощо, позивачем не надано.

До позовної заяви навіть не доданий розрахунок заборгованості по вищевказаному кредитному договору.

Отже, встановивши відсутність належних, достовірних та достатніх доказів щодо здійснення перерахування та зарахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта за Кредитним договором, суд дійшов висновку про недоведеність наявності підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» заборгованості за вказаним кредитним договором.

З урахуванням вищевикладених висновків суду, на основі досліджених матеріалів справи, керуючи принципом змагальності цивільного судочинства, суд вважає, що стороною позивача не надано достатньої сукупності належних, допустимих, достовірних доказів, на підставі яких суд мав би можливість зробити висновок та допустити вірогідність існування обставин, які зазначаються у позовній заяві, зокрема, отримання права вимоги за кредитним договором, порушення кредитного зобов`язання, тому позовну заяву слід залишити без задоволення.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Частиною 2ст. 141 ЦПК Українипередбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відтак, витрати на професійну правничу допомогу на підставі п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК Українизалишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенніпозовних вимогТовариства зобмеженою відповідальністю«ФК «АксіліумФінанс» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 02 квітня 2025 року

Суддя С.О. Демидова