Decision № 12630604, 10.11.2010, Izmail City and District Court of Odesa Oblast

Справа № 2-4096/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року Ізмаїльській міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Бурнусуса О.О.

при секретарі Осадчій В.В.,

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Старонекрасівської сільської ради, третя особа КП «Ізмаїльське МБТІ», про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами, і просить визнати за нею, як спадкоємицею за законом першої черги, право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, мотивуючи тим, що нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у звязку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача Старонекрасівської сільської ради в судове засідання не зявився, про день, місце, час слухання справи сповіщений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи КП «Ізмаїльське МБТІ» в судове засідання не зявився, про день, місце, час слухання справи сповіщений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ? частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4, що підтверджено довідкою виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради, Ізмаїльського району від 13.01.2010 року за № 34.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 19.02.1996 року, виданого Старонекрасівською сільською радою, Ізмаїльського району, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

За загальним правило дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить ? частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягом із спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) № 22603087 від 13.01.2010 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Спадкоємицею за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_4 являється її донька ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_5 НОМЕР_2 від 17.09.1993 року, виданого Старонекрасівською сільською радою, Ізмаїльського району та довідкою відділу РАГС Ізмаїльського районного управління юстиції від 28.12.2001 року за № 280/04-58, відповідно до якої ОСОБА_5 після укладення шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_2».

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець, який подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Позивачка ОСОБА_2, як спадкоємець за законом першої черги, у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено заявою від 12.08.1996 року, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори від 14.01.2010 року за № 40/01-14 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у звязку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 174, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 529, 549 ЦК УРСР (1963 року), суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 до Старонекрасівської сільської ради, третя особа КП «Ізмаїльське МБТІ», про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Припинити право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за померлою ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя