Court ruling № 126217962, 28.03.2025, Frankivskyi District Court of Lviv City

465/6210/24

1-кп/465/640/25

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

28.03.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР №62024140120000566 від 04.07.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівці, Барського району, Вінницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407 КК України

за участю обвинуваченого ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

В провадження Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140120000566 від 04.07.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Прокурор Львівської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониЗахідного регіону ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи свої вимоги тим, що солдата ОСОБА_4 , призваного на віськову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2023 №289 іулючено в списки особового складу вказаної віськової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду навідника 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, солдат ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання свої службових обов?язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 10.04.2024 самовільно залишив, без поважних причин, понад три доби розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_3 та був відсутній на службі без поважних причин і не виконував свої службові обов?язки до 15.05.2024.

15.05.2024 солдат ОСОБА_4 добровільно повернувся у військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ).

У подальшому, солдат ОСОБА_4 , повторно, діючи умисно, будучи виведеним у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 №121 від 26.04.2024, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання свої службових обов?язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 22.05.2024 самовільно залишив, без поважних причин, понад три доби розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_3 та був відсутній на службі без поважних причин і не виконував свої службові обов?язки до 30.07.2024.

30.07.2024 солдата ОСОБА_4 доставили співробітники військової служби правопорядку до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 6, чим припинено вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, в умовах воєнного стану, солдат ОСОБА_4 внаслідок самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 у періоди з 10.04.2024 по 15.05.2024 та з 22.05.2024 по 30.07.2024, обов?язки військової служби без поважних причин не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов?язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов?язаними з проходженням військової служби.

30.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у самовільному залишені військової частини на понад три доби, без поважних причин, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України.

Обгрунтованість підозри підтверджується зібраними та дослідженими в ході досудового слідства доказами, а саме: витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 №289 від 10.10.2023, №103 від 10.04.2024, №121 від 26.04.2024, №140 від 15.05.2024 та №147 від 22.05.2024; наказами командира військової частини НОМЕР_1 про результати службових розслідувань №1727 від 21.04.2024, №2142 від 31.05.2024, показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та показаннями підозрюваного ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень.

Наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 будучи обізнаним із можливою мірою покарання у разі визнання його винним у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки не має стійких соціальних зв?язків у місті Львові, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_4 двічі самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , наявний ризик того, що він може вчинити повторно дане кримінальне правопорушення або будь-яке інше кримінальне правопорушення.

Згідно ст. 183 КПК України заборон щодо застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Враховуючи вищевикладене, прокурор просив клопотання задоволити.

Обвинувачений не заперечував щодо клопотання прокурора про взяття його під варту.

Вислухавши думкуучасників кримінальногопровадження,дослідивши матеріаликримінального провадження та подане прокурором клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140120000566 від 04.07.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

30.07.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у самовільному залишенні військової частини на понад три доби без поважних причин, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст. 407 КК України.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність вказаних ризиків свідчить те, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Крім того, до обвинуваченого застосовувався привід у зв`язку з тим, що останній не реагував на виклики суду.

Вирішуючи подане клопотання, суд також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Наведена практика Європейського суду свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Сукупність наведених ризиків, обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, а також його процесуальна поведінка під час розгляду кримінального провадження відносно нього свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Судом також враховується, відсутність стійких соціальних зв`язків у місті Львові обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання про необхідність застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Проте, суд вважає задоцільним визначити розмір застави обвинуваченому.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. (ч.4 ст. 182 КПК України)

Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання обвинуваченого ОСОБА_4 покладених на нього КПК України обов`язків буде застава, що становить сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 ((сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 копійок.

Також на підставі абз. 2 ч.3 ст.183 КПК України суд вважає за необхідне визначити передбачені ст.194 КПК України обов`язки обвинуваченому ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

Керуючись статтями177,183,193,194,196,197,201,314,315КПК України, рішеннямКонституційного СудуУкраїни від23.11.2017року №1-р/2017, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР №62024140120000566 від 04.07.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задоволити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 26 травня 2025 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, IBAN:UA598201720355219002000000757, ЄДРПОУ 26306742, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ст.194КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку;

- не відлучатися із місця свого фактичного проживання;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №62024140120000566 від 04.07.2024;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснитиобвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно направити начальнику ДУ Львівської установи виконання покарань №19.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду від 13.06.2019 №4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 31.03.2025.

Суддя: ОСОБА_1