Court ruling № 126176421, 28.03.2025, Dubno City and District Court of Rivne Oblast

Справа № 559/1204/25

Провадження № 1-кп/559/168/2025

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

"28" березня 2025 р. м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисниці ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025181040000010 від 04 січня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 306, ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, українця, громадянина України, не судимого відповідно ст. 89 КК України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 306, ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, про що зазначено в клопотанні. Одночасно сторона обвинувачення вважає, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 1) переховуватись від суду (передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України), 2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), 3) вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Ризики обґрунтовується тим,що ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні кримінальнихправопорушень, найтяжча санкція статті яких передбачає покарання у виді позбавлення волі настрок відсеми додванадцяти років, що даєпідстави вважати,що обвинувачений, у разіобрання запобіжногозаходу не пов`язаного з триманням під вартою,може переховуватись від суду зметою уникненнякримінальної відповідальності,тим самим затягуючи судовий розгляд даного кримінального провадження. ОСОБА_4 не одружений, ніде офіційно не працює, не має постійного джереладоходу, не маєміцних соціальнихзв`язків,що на думку прокурора, може спонукати останнього покинути своє місцепроживання,тим самим, переховуючись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.Ризик незаконнов пливати насвідків уцьому кримінальномупровадженні обґрунтовуєтьсятим,що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, зможе шляхом погроз чи вмовлянь, впливати на свідків, з метоюзміни нимипоказань задля подальшого уникнення кримінальної відповідальності.Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 був раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2ст.15-ч.1 ст.201, ч.1 ст.321, ч.2ст.309, ч.1ст.317 КК України. Останній раз був засуджений 29.09.2022 за вчинення кримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 309, ч.1 ст.317 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим терміном на 1 рік. Проте, попередні судимості не виправили ОСОБА_4 , він, навпаки, продовжив свою злочинну діяльність. Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, вчиненні іншого кримінального правопорушення, необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, зазначеному у клопотанні, оскільки ризики досить високі, особисте зобов`язання неефективне, про особисту поруку ніхто не просив, живе не за місцем реєстрації, а альтернативою вважають заставу у 40 прожиткових мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання. Пояснив, що ОСОБА_6 , раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не робить, повторно вчиняє тяжкі умисні злочини. Просить застосувати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб.

Обвинувачений і його захисник просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, застосувавши домашній арешт у нічну пору доби

Захисник зазначила про те, що обвинувачений має постійне місце проживання, де проживає без реєстрації, працює неофіційно. Також повідомила, що її підзахисний має доглядати свою матір, яка відповідно до висновку лікарської комісії потребує постійного догляду, про що надала суду довідки. Обвинувачений шкодує про вчинене, просив надати можливість доглядати свою матір та обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, суд вважає наступне.

Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Аналіз зібраних доказів свідчить про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненніінкримінованих кримінальнихправопорушень.

Тож, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного з запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. При цьому, ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України є не судимий, адже двічі до нього був застосований випробувальний термін з іспитовим строком, що згідно даних в ЄРДР він відбув. Проте, його знову обґрунтовано обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 306,ч.1, 2 ст.307, ч.1 ст. 309 КК України, за що передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тому такий запобіжний захід як тримання під вартою може бути застосований до підозрюваного.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, враховуються вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та майновий стан.

Суду доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення (цей ризик дуже високий), інші ризики: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, хоча і має постійне місце проживання та шкодує про вчинене.

Однак,за ч.1ст.178КПК України при вирішенні питання обраннязапобіжного заходу,крім наявності ризиків, суд з обов`язаний оцінити, серед іншого, й репутаціюпідозрюваного. ОСОБА_4 двічі був засуджений, в тому числі за контрабанду наркотичних засобів, востаннє29.09.2022 ст.309.ч.1ст.317КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 1 рік, лише недавно звільнений від покарання, у зв`язку із закінченням іспитового строку. Проте знову він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів.

Зазначене в своїй сукупності характеризує ОСОБА_4 як особу, для якої навіть цілодобовий домашній арешт, очевидно, не буде ефективним запобіжним заходом, оскільки обвинувачений не бажає ставати на шлях виправлення, належних висновків для себе не робить, з огляду на стиль життя і кількість інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Також судом враховується тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведеності вини особи від 7 до 12 років позбавлення волі, що викликає серйозні сумніви в здатності виконувати процесуальні обов`язки в принципі без цілодобового контролю за поведінкою. Враховуючи все в сукупності, суд не вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 більш м`ягкий запобіжний захід у виді домашнього арешту, адже це не забезпечить належної процесуальної поведінки особи та не усуне наявні ризики за п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

За станом здоров`я ОСОБА_6 може утримуватись в ізоляції, де в цьому випадку йому держава зможе забезпечити надання відповідної медичної допомоги за першої ж потреби. Сторона захисту просить домашній арешт за місцем проживання ОСОБА_6 , однак його застосувати неможливо, тому що він вчиняє кримінальні правопорушення, де проживає і де обстановка сприяє веденню способу життя в залежності, такий запобіжний захід явно не усуне ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення. На поруки взяти ОСОБА_6 ніхто не просив, а особисте зобов`язання не може бути застосоване з тих же причин, що домашній арешт, як недостатньо стримуючий запобіжний захід у цій ситуації.

Саме тримання під вартою, у випадку ОСОБА_6 є найбільш ефективним запобіжним заходом, тому клопотання обвинуваченого та сторони захисту про застосування більш м`якшого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Враховуючи особу ОСОБА_6 , його репутацію, спосіб життя, стан здоров`я, матеріальний стан, вагомість доказів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому найбільш суворий запобіжний захід.

Тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно утримувати в ізоляції від суспільства під дією запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави згідно ч.3 ст.183 КПК України.

Керуючись ст.176-178, 183, 196-197, 206, 309 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

клопотання задовольнити. Застосувати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,- запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 27.05.2025.

Встановити розмір застави у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень (реквізити для внесення застави: рахунок утримувача UA048201720355229002000010559, банк отримувач ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, ЄДПРОУ 26259988, призначення платежу «застава»).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 після звільнення з-під варти, виконувати такі обов`язки:

- проживати за адресою: АДРЕСА_2 ;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд, в провадженні якого знаходиться справа, про зміну місця свого проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення.

Дата закінчення дії ухвали 27.05.2025 о 12:15 год.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду впродовж п`яти днів з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_1