Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №127/19382/22
Провадження № 1-кп/127/672/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020010001606 від 14.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції станом на момент вчинення), ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
представника потерпілого: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції станом на момент вчинення), ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
У ході судового провадження прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання піл вартою. Вказане клопотання мотивовано тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.11.2022 судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції станом на момент вчинення), ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України було зупинено, однак обвинувачений ОСОБА_3 з жовтня 2023 року незаконно був відсутній на військовій службі, отже мав змогу з`явитись до суду і приймати участь у судових засіданнях.
Натомість обвинувачений ОСОБА_3 продовжував переховуватись від суду, здійснював підприємницьку діяльність на території м. Вінниці, чим умисно затягував строки притягнення його до кримінальної відповідальності. З урахуванням вказаних обставин, а також того, що ОСОБА_3 обвинувачується вчиненні ряду кримінальних правопорушень, в тому числі і особливо тяжкого кримінального правопорушення, прокурор просив суд задовольнити подане клопотання та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Представник потерпілого ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо клопотання прокурора, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 з 01.07.2022 був призваний на військову службу за мобілізацією, як доброволець та проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , після чого на підставі бойового розпорядження від 11.05.2024 був тимчасово прикомандирований до військової частини НОМЕР_2 , а в подальшому 02.02.2025 ОСОБА_3 було звільнено у запас через сімейні обставини. За місцем проходження служби ОСОБА_3 характеризується позитивно.
Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання та реєстрації, є фізичною особою підприємцем, отримує постійний дохід, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також дружину, яка потребує постійного нагляду. Враховуючи вказані обставини, захисник просив суд відмовити у клопотанні прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника та зазначив, що не переховувався від суду, а перебував на військовій службі.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, заперечення захисника та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.
В свою чергу, положення ч. 1 ст. 177 КПК України встановлюють, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини зазначені у ст. 178 КПК України.
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.11.2022 за клопотанням захисника судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції станом на момент вчинення), ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України було зупинено до звільнення обвинуваченого з військової служби.
На підтвердження вказаних обставин, стороною захисту суду було надано довідку командира військової частини НОМЕР_3 від 25.07.2022, згідно якої ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 01.07.2022.
В подальшому, 06.09.2024 до суду надійшло клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , у якому він просить суд відносити судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції станом на момент вчинення), ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки останній не перебуває на військовій службі та здійснює підприємницьку діяльність на території м. Вінниці.
З метою перевірки обставин, викладених у клопотанні прокурора, судом було направлено запити до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 з проханням повідомити чи перебуває ОСОБА_3 на військовій службі.
Згідно відповіді командира військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_3 направлений для подальшого проходження військової служби в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Після чого, судом було направлено запит до військової частини НОМЕР_1 з проханням повідомити чи перебуває на військовій службі у зазначеній військовій частині обвинувачений ОСОБА_3 та з відповіді командира військової частини НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 з 04.10.2023 незаконно відсутній на військовій службі та 27.05.2024 останньому призупинено військову службу та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи вказані обставини, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2024 було відновлено судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції станом на момент вчинення), ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
Таким чином, матеріали кримінального провадження вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 починаючи з 04.10.2023 (день з якого він незаконно відсутній на військовій службі) переховувався від суду, оскільки знаючи, що відносно нього на розгляді у суді перебуває кримінальне провадження, до суду не з`явився та жодним чином не повідомив суд про своє звільнення з військової служби.
Натомість, стороною захисту було надано суду витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 за № 34 від 02.02.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 звільнено у запас та з 02.02.2025 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вказаний наказ також містить вказівку на те, що ОСОБА_3 з 14.10.2023 по 09.12.2024 самовільно залишив військову частину.
Отже, усі зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 починаючи з 14.10.2023, постійно проживаючи та перебуваючи у м. Вінниці мав усі можливості з`явитись до суду або будь яким іншим чином повідомити суд про своє звільнення з військової служби задля подальшого розгляду кримінального провадження, однак цього не зробив, що свідчить про його намір переховуватись від суду та затягування розгляду кримінального провадження.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце реєстрації та проживання, являється фізичною особою-підприємцем, має стабільне джерело доходу, а також стійкі соціальні зв`язки, а саме дружину, трьох неповнолітніх дітей, які потребують як фізичної, так і фінансової допомоги, а обвинувачений ОСОБА_3 є єдиним працездатним членом родини.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за доцільне у клопотанні прокурора відмовити та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби із покладеними обов`язками, оскільки, на думку суду, саме цей запобіжний захід, зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 370, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У клопотанні прокурора ОСОБА_4 про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 год. до 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, тобто до 17.05.2025 включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки:
? не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 год. до 06:00 год., без дозволу суду;
? не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
? повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи;
? утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
? здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і виїзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити начальнику Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Суддя:
The court decision No. 126088949, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 19.03.2025. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 127/19382/22. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: