Court ruling № 126039746, 24.03.2025, Sharhorod District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 523/7524/24

2/152/246/25

У Х В А Л А

24 березня 2025 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого Войнаровського І.В.,

за участі:

секретаря Дроган Н.Л.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомТоваристваз обмеженоювідповідальністю«КоллектЦентр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

07 лютого 2025 року з Тульчинського районного суду Вінницької області до Шаргородського районного суду Вінницької області надішли матеріальної цієї цивільної справи.

Ухвалою суду від 13 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати у порядку в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У позовній заяві ТОВ ««Коллект Центр» просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 49801 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує (а.с.5 на звороті).

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю у зв`язку із наступним.

Судом встановлено, що 03 травня 2024 року ТОВ ««Коллект Центр» звернулося до Суворовського районного суду Одеської області.

Ухвалою Суворовського районного суду Одеської області від 22 листопада 2024 року матеріали цієї цивільної справи передано за підсудністю до Тульчинського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року матеріали цієї цивільної справи передано на розгляд за підсудністю до Шаргородського районного суду Вінницької області.

07 лютого 2025 року до Шаргородського районного суду Вінницької області надійшли матеріали цієї цивільної справи.

13 березня 2025 року судом зроблено запит до Шаргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з метою підтвердження чи спростування, що громадянин ОСОБА_1 помер та надати в суд повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

21 березня 2025 року за вих. № 150-28.12-35 на адресу суду надійшло повідомлення Шаргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з якого вбачається, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, який на час звернення позивача до суду вже помер.

Суд вважає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

У своїй постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином суд приходить до обґрунтованого висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, тим більше, що із позовної заяви вбачається, що позивач здійснював нарахування суми заборгованості по сплаті кредиту і за період після смерті позичальника.

Разом з тим суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що справа підлягає до закриття на підставі ст. 255 ЦПК України.

Обираючи підстави для закриття провадження по справі суд вважає за необхідне застосувати норми п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так нормами п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим спірні правовідносини щодо кредитних зобов`язань допускають правонаступництво. Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника.

Загальні правила пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається нормами ст. 1281 ЦК України

Однак, як вже зазначалося вище залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред`явленні до осіб, що померли на момент пред`явлення позовів, висловлена Верховним судом у постановах від 16 травня 2018 року, у справі № 183/4229/14-ц, 07 березня 2018 року у справі № 320/13096/13-ц, 14 лютого 2018 року у справі № 310/10284/15 та 16 січня 2018 року у справі № 654/3928/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0428950049 від 23 квітня 2024 року.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За вказаних обставин сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Керуючисьст.ст. 25, 55, 255, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, сплачений за платіжною інструкцією №0428950049 від 23 квітня 2024 року.

Згідно зі статтями 353-355 ЦПК України на ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали.

Суддя І.В. Войнаровський