Court ruling № 126030721, 21.03.2025, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2418/25

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

21 березня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопарк «Яворів» про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопарк "Яворів" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопарк "Яворів" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.12.2024 №2133 Про застосування санкцій до ТОВ Енергопарк Яворів за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії про накладення штрафу у розмірі 108 120,00 грн. за порушення підпункту 14 пункту2.2 (у редакції, що діяла до 16.01.2024 року) Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії у частині виконання умов укладених договорів, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії;

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.12.2024 № 320-р Про усунення порушення ТОВ Енергопарк Яворів.

Ухвалою від 11.02.2025 відкрите спрощене позовне провадження, без виклику сторін.

Ухвалою від 03.03.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопарк "Яворів" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку загального позовного провадження, замінивши судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначено на 26.03.2025.

Через підсистему електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопарк «Яворів» подало заяву про забезпечення позову, у якій просило зупинити дію Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.12.2024 року за № 320-р «Про усунення порушення ТОВ «Енергопарк «Яворів» до набрання законної сили рішенням адміністративного суду у справі № 380/2418/25.

Заява вмотивована тим, що відповідно до оскаржуваного Розпорядження НКРЕКП від 18.12.2024 № 320-р «Про усунення порушення ТОВ «Енергопарк «Яворів» Позивача зобов`язано у строк до 01.04.2025 сплатити на користь ДП «Гарантований покупець» грошові кошти у сумі, що зафіксована Актом перевірки і становить 51 664 770,21 грн. Вказана сума є вартістю частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.

Позивач звертає увагу суду, що зазначена в оскаржуваному Розпорядженні сума вартості частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії, сплати якої вимагає Відповідач, є спірною та не визнається Позивачем. При цьому, як вже зазначалось у позовній заяві, Державним підприємством «Гарантований покупець» (з урахуванням претензій Позивача щодо перерахунку розміру частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії) з 2022 року не пред`являлось жодних претензій чи вимог до Позивача про сплату відповідних сум і вказані суми не стягуються в судовому порядку.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 6.4 Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Постановою НКРЕКП № 548 від 03.03.2020, невиконання рішення про усунення порушень ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг за результатами перевірки НКРЕКП є підставою для прийняття Відповідачем рішення про зупинення дії ліцензії (повністю або частково) у разі до повного виконання ліцензіатом такого рішення.

Відтак, позивач вважає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного Розпорядження, починаючи з 01.04.2025 ліцензії Позивача на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії будуть зупинені, у зв`язку з невиконанням рішення НКРЕКП про усунення порушень ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у встановлений оскаржуваним Розпорядженням строк до 01.04.2025.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надіслала заперечення на заяву про забезпечення позову. Відповідач зазначає, що відповідно до положень частини 3 статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку, оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання, а тому Позивач зобов`язаний в строк до 01.04.2025 виконати вимоги Розпорядження № 320-р.

Поряд з цим відповідач зазначає, що позивач має право на підставі пункту 10.9 розділу 10 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, письмово звернутись до НКРЕКП із заявою про продовження строку усунення порушень і за наслідками розгляду звернення, НКРЕКП може прийняти рішення про продовження строку усунення порушень, якщо визнає такі причини поважними.

Стверджує, що позивач не надав доказів існування очевидних ознак протиправності акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів підприємства, таким рішенням, дією або бездіяльністю та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам вказаного позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав у майбутньому, посилання на тривалий час розгляду справи є суб`єктивною позицією позивача, як не стосується та не може бути врахована як підстава та обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову та усі можливі наслідки введеного в дію спірного Розпорядження № 320-р є суб`єктивними припущеннями підприємства.

Надаючи оцінку поданій заяві про забезпечення позову, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів забезпечення позову підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо припинення дії або призупинення дії сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій;

5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;

6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);

7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;

9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;

10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці;

11) зупинення дії рішень (індивідуальних актів) Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих на виконання Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків", а також встановлення для Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їхніх посадових та службових осіб/членів заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень (індивідуальних актів) (п.3 ст.151 КАС України).

Суд відзначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, суд зауважує, що заходи забезпечення позову мають бути вжиті в межах позовних вимог та бути співмірними (пропорційними) з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Аналіз змісту заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить представник позивача, може істотно ускладнити чи унеможливити:

1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду даної справи;

2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся;

3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Судом встановлено, що спірним Розпорядженням від 18.12.2024 №320-р, дію якого позивач просить зупинити, зобов`язано ТОВ «Енергопарк «Яворів» усунути порушення підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1467, у частині виконання умов укладених договорів, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, для чого у строк до 01.04.2025 забезпечити безумовне виконання умов договору про відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії від 15.03.2018 №14950/01, укладеного з ДП «Гарантований Покупець», шляхом забезпечення розрахунків у повному обсязі на суму заборгованості.

Як стверджує позивач, у випадку не виконання вказаного Розпорядження ліцензії позивача на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії будуть зупинені.

Доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначив лише про існування можливості зупинення ліцензії.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно відповідно до п.10.9 розділу 10 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (затверджений Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428), суб`єкт має право письмово звернутись до НКРЕКП із заявою про продовження строку усунення порушень не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати закінчення встановленого рішенням НКРЕКП строку із зазначенням у зверненні поважних причин. НКРЕКП може прийняти рішення про продовження строку усунення порушень, якщо визнає такі причини поважними.

Суд відмічає, що позивач не надав доказів звернення до відповідача із заявою про продовження строку для усунення вимог Розпорядження чи будь яких інших звернень. Крім того, позивачем не наведено чіткого обґрунтування яким чином невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Отже, позивачем до клопотання про забезпечення позову не надано жодного доказу на підтвердження його обґрунтованості. Позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Із урахуванням наведеного, суд не має обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів саме позивача.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів на підтвердження клопотання позивача про забезпечення позову, суд відмовляє у задоволенні такого клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопарк «Яворів» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Морська Г.М.