Court ruling № 126019752, 21.03.2025, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

21.03.2025м. СумиСправа № 920/426/25

Суддя господарського суду Сумської області Вдовенко Дар`я Володимирівна, розглянувши заяву (вх. № 1395 від 19.03.2025) стягувача Комунального підприємства «Теплогарант» (вулиця Садова, будинок 39А, місто Конотоп, Сумська область, Україна, 41615, код ЄДРПОУ 32325215) про видачу судового наказу про стягнення з боржника Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 53 568 грн 22 коп., в тому числі: 28 482 грн 22 коп. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у період з листопада 2022 року до січня 2025 року, 475 грн 86 коп. пені, 897 грн 15 коп. 3% річних, 3059 грн 11 коп. інфляційних втрат відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення № 20/14 від 01.01.2014 ; 18 327 грн 97 коп. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у період з січня 2023 року до січня 2025 року, 684 грн 82 коп. пені, 625 грн 59 коп. 3% річних, 1015 грн 50 коп. інфляційних втрат відповідно до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 45/23 від 02.10.2023,

УСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

За приписами ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Приписами ст.150 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу. Так, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додається копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Зміст зазначених процесуальних норм слід розуміти буквально, а саме, що за наслідками розгляду відповідної заяви поданої в порядку розділу II ГПК України, судом може бути видано один судовий наказ про стягнення грошової заборгованості за одним договором. Розділом II ГПК України, яким встановлено порядок здійснення судочинства в порядку наказного провадження, не передбачено можливості об`єднання в одній заяві про видачу судового наказу вимог до того ж самого боржника, що виникли більш ніж за одним договором, тобто вимог, що виникли з різних підстав та не пов`язані поданими доказами.

Отже, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, що виникає за певним конкретним договором на підставі доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. В межах одного наказного провадження можуть бути заявлені вимоги тільки за одним договором.

Водночас із поданої заяви вбачається, що КП «Теплогарант» заявлено вимоги про стягнення заборгованості за двома різними договорами, а саме індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 45/23 від 02.10.2023 та договором про надання послуг з централізованого опалення № 20/14 від 01.01.2014, що не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Згідно зі ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст.151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 147, 148, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Теплогарант» про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 53 568 грн 22 коп. (вх. № 1395 від 19.03.2025).

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала підписана суддею 21.03.2025.

СуддяД.В. Вдовенко