Court ruling № 125962439, 19.03.2025, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/6639/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19 березня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Головного державного виконавця Попилястого Анатолія Богдановича (65007, місто Одеса, вулиця Богдана Хмельницького, 34) за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Південного міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, будинок, 21А, ЄДРПОУ 43315529) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.03.2025 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Головного державного виконавця Попилястого Анатолія Богдановича за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Південного міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Одеса), у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Попилястого Анатолія Богдановича, що полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №61610357, не знятті арешту накладеного на майно (кошти) боржника, не виключенні з Єдиного реєстру боржників відповідних відомостей;

зобов`язати винести постанову про закінчення виконавчого провадження №61610357, зняти арешт накладений на майно (кошти) боржника, відомості про боржника виключити з Єдиного реєстру боржників;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати, що складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на користь позивача.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Головного державного виконавця Попилястого Анатолія Богдановича за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Південного міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху з підстав виявлення недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу 5 денний строк для усунення недоліків та запропоновано надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску, а також належними доказами примусового списання коштів з банківських рахунків позивача в межах виконавчого провадження № 61610357.

Позивачем, з метою усунення вказаних в ухвалі від 10.03.2025 недоліків позовної заяви, до Одеського окружного адміністративного суду 13.03.2025 подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що у даному разі, позивачем оскаржується бездіяльність державного виконавця, що полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №61610357, не знятті арешту накладеного на майно (кошти) боржника після закінчення виконавчих дій, та не виключенні з Єдиного реєстру боржників відповідних відомостей. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Вважає, що датою порушення прав позивача фактично є день коли виконавцю стало відомо про фактичний арешт коштів боржника на конкретному рахунку, але про таку дату позивачу з об`єктивних причин невідомо і висновок суду про порушення прав позивача саме 13.12.2024 року у день винесення постанови про арешт коштів боржника не відповідає обставинам справи. Вказує, що ним надано до позовної заяви з мобільного застосунку «Ощад 24/7» витяг - додаток №9 «Квитанція стягнення штраф поліції Ощадбанк» що підтверджує встановлення арешту суми 1121,10 грн. на рахунку боржника 13.12.2024 року, де зазначений статус операції «виконано успішно». Крім того, надано Інформацію з програмно технічного комплексу «Веб-банкінг Ощад 24/7» для персональних комп`ютерів (додається) відповідно до якої з 13 по 17 грудня надходжень немає, витрати складають 121,10 грн від 13.12.2024 року.

Щодо вказаної заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

У даному разі, позивачем оскаржується бездіяльність у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №61610357, не знятті арешту накладеного на майно (кошти) боржника, не виключенні з Єдиного реєстру боржників відповідних відомостей.

Позивач на підтвердження дотримання встановленого строку звернення до суду зазначає, що 25.02.2025 року через програмно-технічний комплекс «Приват 24» він дізнався, що Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» отримав постанову про арешт його рахунку яким він якийсь час фактично не користується, що і будо датою коли позивач дізнався про порушення своїх прав та розпочав далі з`ясовувати всі обставини.

Суд критично ставиться до вказаних тверджень позивача, оскільки в якості доказів вказаної обставини надано скріншоти з програмно-технічного комплексу «Приват 24», в яких відсутня інформація щодо дати отриманні відповідного інформаційного повідомлення про отримання банком постанови про арешт коштів.

Натомість в матеріалах позовної заяви містяться інші інформаційні повідомлення від банків, у яких позивачем відкрито банківські рахунки, з яких вбачається, що арешт коштів позивача було здійснено з 13.12.2024.

Отже, саме з 13.12.2024 позивач мав реальну можливість дізнатись про факт накладення арешту на його кошти та про нібито допущені порушення його прав. При цьому, саме вказана дата, на думку позивача, є датою примусового списання коштів в межах ВП № 61610357.

Надані до заяви про усунення недоліків від 13.03.2025 докази та доводи позивача не спростовують вказані висновки суду. До вказаної заяви заявником не надано жодного належного доказу того, що про порушення його прав він дізнався саме 25.02.2025.

Суд не приймає до уваги вказані в заяві від 13.03.2025 доводи позивача, що з 20.12.2024 було зупинено роботу автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), що нібито вплинуло на можливість останнього дізнатися про порушення його прав та інтересів. Як свідчить розміщена у відкритому доступі інформація (https://court.gov.ua/archive/1739419/) роботу автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) було відновлено з 20.01.2025.

Окрім того, позивачем на виконання ухвали від 10.03.2025 не було надано належних доказів примусового списання коштів з банківських рахунків позивача в межах виконавчого провадження № 61610357.

Суд критично ставиться до наданої до заяви від 13.03.2025 інформації з програмно технічного комплексу «Веб-банкінг Ощад 24/7» для персональних комп`ютерів (додається) відповідно до якої з 13 по 17 грудня надходжень немає, витрати складають 121,10 грн від 13.12.2024 року, оскільки у вказаній інформації зазначено про арешт 13.12.2024 суми на рахунку в розмірі 1121,10 грн., жодної інформації про списання вказаних коштів остання не містить.

З вказаним позовом позивач звернувся 05.03.2025 року, тобто з пропуском встановленого КАС України десятиденного строку.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту заяв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не встановлено судом, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.

Позивачем у заяві від 13.03.2025 не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку та наведені представником позивача обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.

За викладених обставин, суд визнає наведені позивачем у заяві про усунення недоліків від 13.03.2025 підстави пропуску строку звернення до суду неповажними.

Про наявність інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, позивач у заяві від 13.03.2025 не повідомляє.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суд повертає позовну заяву позивачеві.

Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про поновлення процесуального строку від 13.03.2025 залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Головного державного виконавця Попилястого Анатолія Богдановича за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Південного міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Роман КАРАВАН