Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/27668/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.08.2024 року №3ДС «Про накладення дисциплінарного стягнення».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона працює в Головному управлінні ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на посаді старшого державного інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових організацій і установ та спрощеної системи оподаткування управління юридичних осіб ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Наказом Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.08.2024 року №3ДС «Про накладення дисциплінарного стягнення» до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за фактом порушення правил етичної поведінки державного службовця.
Вважаючи вищевказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 10.09.2024 року по справі №420/27668/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
23.10.2024 року від Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшли пояснення (а.с. 61-65, 66-73), з якого вбачається, що позивачем в адміністративному позову зазначено відповідача, якого не існує, а саме - Головне управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201), замість Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495).
28.10.2024 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення вступної частини позовної заяви (а.с.74-79, 80-84), де зазначено вірні відомості відносно відповідача - Головне управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495).
31.10.2024 року від позивача до суду надійшла заява на письмові пояснення відповідача (а.с. 85-90).
Ухвалою суду від 11.11.2024 року було вирішено подальший розгляд справи №420/27668/24 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.
11.12.2024 було проведено підготовче судове засідання по справі, в якому приймала участь ОСОБА_1 та представник Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43995495) Грінченко Є.В., які надавали пояснення по суті спірних правовідносин та додаткові письмові докази (а.с. 124-131, 132-141, 142-145, 146-152, 153-157, 158-204, 205-225, 229-242). У підготовчому судовому засіданні судом було визначено належного відповідача по справі - Головне управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43995495), представник якого брала участь у підготовчому судовому засіданні та надала відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 .
Також 11.12.2024 року підготовче провадження у справі №420/27668/24 було закрито та призначено розгляд справи по суті на 04.02.2025 року.
04.02.2025 року судове засідання було перенесено на 05.03.2025 року (а.с. 107).
05.03.2025 року було проведено судове засідання, в якому приймали участь позивач та представник Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Присяжнюк Д.Р. Позивач виступила із вступним словом та підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Після технічної перерви, яка була обумовлена оголошенням повітряної тривоги в м.Одесі, сторони до судового засідання не з`явились, позивач подала заяву про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, а також те, що сторонами в судових засіданнях була викладена власна правова позиція по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування усних пояснень сторін по справі; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням позивача ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
Суд у справі встановив наступне.
ОСОБА_1 працює в Головному управлінні ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на посаді старшого державного інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових організацій і установ та спрощеної системи оподаткування управління юридичних осіб ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
03.10.2023 року в день виходу із простою позивач подала повідомлення про потенційний конфлікт інтересів (а.с. 174) стосовно наявності у неї на праві власності земельної ділянки за наступною адресою: Херсонська область, Білозерська ТГ, сільрада Білозерська, площа - 0,86 га, кадастровий номер - 6520355100:05:023:0034, яка була надана в оренду юридичній особі КП АФ радгосп «Білозерський», а також стосовно наявності у її матері ( ОСОБА_2 ) на праві власності земельної ділянки за наступною адресою: Херсонська область, Дар?ївська ТГ, сільрада Інгулецька, площа 4,76 га, кадастровий номер - 6520382000:05:003:0024, яка була надана в оренду юридичній особі ПП «Криниця».
Врегулювання конфлікту інтересів було здійснено шляхом видання наказу Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 04.10.2023 року №146 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів» (а.с. 175), за вимогами п.п.1 та 3.1 якого передбачено здійснення уповноваженими особами зовнішнього контролю на час виконання повноважень на займаній посаді позивачем у формі перевірки вчинення дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються позивачем з питань, пов`язаних з діяльністю КП АФ радгосп «Білозерський» та ПП «Криниця». В свою чергу, за п.4.1 вказаного наказу позивач була зобов`язана невідкладно письмово повідомляти уповноважених осіб про виникнення обставин, визначених п.1.
31.01.2024 року було отримано лист ДПС України за №2583/7/99-00-14-02-07 щодо вчинення можливих неправомірних дій посадовими особами Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі при роботі в інформаційно-комунікаційних системах ДПС, згідно додатку до якого встановлено, що позивач у період жовтня-грудня 2023 року здійснила 25 разів перегляд інформації щодо КП АФ радгосп «Білозерський» та ПП «Криниця», по яким вона має врегульований конфлікт інтересів (а.с.175).
При цьому, жодного повідомлення на адресу уповноважених осіб про виникнення підстав, визначених п.4 наказу ГУ ДПС від 04.10.2023 року №146 позивачем не було надано.
Враховуючи вищевказані обставини, 22.02.2024 року позивачу було оголошено офіційне попередження про неприпустимість протиправної поведінки за №3/21-22-14-18 у зв`язку з тим, що вона допустила випадки недотримання вимог наказів ДПС України від 02.09.2019 року №52, від 15.05.2020 року №216 при здійсненні роботи в інформаційно-комунікаційних системах ДПС по перегляду інформації щодо СГД, по яких у неї врегульовано конфлікт інтересів, а саме: КП АФ радгосп «Білозерський» та ПП «Криниця». З приводу застереження ОСОБА_1 пояснила, що виконувала контрольні доручення ДПС України (а.с. 177).
26.04.2024 року за №12355/7/99-00-14-02-07 відповідачем отримано другий лист ДПС України щодо вчинення можливих неправомірних дій посадовими особами Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (а.с.179). Додатком до листа надано витяг з Журналу перегляду запитуваними користувачами Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі інформації в підсистемах ІКС «Податковий блок» по запитуваних платниках за період з 01.01.2024 року по 10.04.2024 року (а.с.179, зворотній бік), а саме:
05.01.2024 року - підсистема «Обробка податкової звітності та платежів» - режим «Подана звітність» - пошук платника;
26.01.2024 року - підсистема «Облік платежів» - режим «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП»;
26.01.2024 року - підсистема «Облік платежів» - режим «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП»;
26.01.2024 року - підсистема «Обробка податкової звітності та платежів» - режим «Подана звітність» - пошук платника;
26.01.2024 року - підсистема «Облік платежів» - режим «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП»;
26.01.2024 року - підсистема «Облік платежів» - режим «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП»;
31.01.2024 року - підсистема «Обробка податкової звітності та платежів» - режим «Подана звітність» - пошук платника.
Згідно журналу дій співробітника ГУ ДПС у Херсонській обл., АР Крим та м.Севастополі позивача по документу ГУ ДПС у Херсонській обл., АР Крим та м.Севастополі від 25.01.2024 року №146/6/21-22-04-05-07 (а.с.180, зворотній бік) відображено вчинення наступних дій:
31.01.2024 року о 08.12.49 - перегляд електронного примірника;
31.01.2024 року о 08.09.19 - перегляд електронного примірника;
31.01.2024 року о 08.09.13 - відкриття картки;
31.01.2024 року о 08.07.52 - перегляд електронного примірника;
31.01.2024 року о 08.07.43 - перегляд електронного примірника;
31.01.2024 року о 08.07.39 - відкриття картки.
У своїх поясненнях позивач від 03.05.2024 року (а.с. 199) зазначила, зокрема, що згідно посадової інструкції вона не проводить камеральні перевірки поданої платниками податкової звітності, не складає проекти ППР та проекти будь-яких рішень щодо адміністрування єдиного податку 4 групи по району 2104, де зареєстровано ПП «Криниця». 31.01.2024 року нею було здійснено вхід до програми Інформаційно-комунікаційна система управління документами для виконання контрольного завдання від 26.07.2023 року №17988/7/99-00-04-03-03-07 щодо надання інформації про адміністративні послуги, а саме, надання довідок про підтвердження статусу платника єдиного податку, здійснено вибірку і перегляд сканованих копій довідок для передачі керівництву для узагальнення інформації, серед яких і довідка ПП «Криниця» щодо підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2023 рік. Відповідно до п.п.298.8.1 п. 298.8 ст.298 Податкового кодексу України ПП «Криниця» отримала статус платника єдиного податку за результатами декларування станом на 20.02.2023 року у ГУ ДПС у Полтавській області. До ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі ПП «Криниця» зверталася тільки за отриманням довідки, яку формувала головний державний інспектор Іллічова В.В. 25.01.2023 року №146/6/21-22-04-05-07. Стосовно здійснення входу до програми «Податковий блок» 05.01.2024 року, 26.01.2024 року та 31.01.2024 року позивач пояснила, що нею здійснювався перегляд звітності (уточнюючих декларацій) по ПП «Криниця» для заповнення бази нарахування єдиного податку 4 групи за 2022-2023 роки, та правильності відображення поданих уточнюючих розрахунків на особових рахунках платника, оскільки така інформація у ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі була відсутня, але будь-які дії, крім перегляду з метою збору узагальнюючих інформаційних даних, позивачем не вчинялись.
Окремо у поясненнях від 03.05.2024 року зазначено, що 02.05.2024 року позивачу стало відомо, що її матір ( ОСОБА_2 ) звернулась до ПП «Криниця» 22.01.2024 року із заявою щодо дострокового розірвання договору оренди, на підставі чого складено та підписано у двосторонньому порядку угоду про дострокове розірвання з 25.01.2024 року. Даний документ знаходиться на черзі на державну реєстрацію.
У поясненнях від 22.05.2024 року (а.с.200-201) позивач зазначила аналогічні відомості із поясненнями від 03.05.2024 року, а також додатково зауважила, що 18.04.2024 року відповідно до вимог п.4.1 наказу №146 нею було надано повідомлення начальника управління ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі щодо перегляду особового рахунку ПП «Криниця», водночас, ніякого особистого інтересу стосовно вказаного платника податків вона не мала.
У подальшій роботі позивач зобов`язалась бути уважнішою та упереджено ставитися до виконання всіх правил та вимог, що відповідають статусу державного службовця. Враховуючи вказане, Дисциплінарною комісією було враховано обставини, що пом`якшують відповідальність позивача, а саме: усвідомлення та визнання вини, а також вжиття нею заходів щодо недопущення таких порушень у подальшому, відсутність шкоди та втрати бюджетних коштів.
Разом з тим, 06.05.2024 року на виконання вимог п.4.1. наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 04.10.2023 року №146 до відповідача надійшло повідомлення від 03.05.2024 року позивача стосовно зміни обставин, які визначили наявність конфлікту інтересів відносно ПП «Криниця», а саме: дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки за угодою від 15.01.2024 року (земельна ділянка за адресою: Херсонська область, Дар`ївська ТГ, сільрада Інгулецька, площею 4,76га (кадастровий номер 6520382000:05:003:0024, яка належить ОСОБА_2 та була передана в оренду ПП «Криниця»). За результатами розгляду повідомлення видано наказ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 07.05.2024 року №93 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 04.10.2023 року №146», згідно якого ПП «Криниця» вилучено з переліку підприємств, відносно яких у позивача наявний конфлікт інтересів.
Водночас, наказом Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.08.2024 року №3ДС «Про накладення дисциплінарного стягнення» (а.с. 196-198) через невиконання прийнятого керівником органу ГУ ДПС рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, визначеного наказом ГУ ДПС від 04.10.2023 року №146 в частині необхідності повідомлення уповноважених осіб про виникнення обставин, пов`язаних з діяльністю КП АФ радгосп «Білозерський» та ПП «Криниця», які потребують застосування зовнішнього контролю за виконанням службових повноважень, було вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
Вважаючи вищевказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Під час перевірки правомірності оскаржуваного позивачем наказу суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).
Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив, додаткові письмові пояснення та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, заслухавши пояснення сторін у судових засіданнях, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях закріплені Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) (у редакції, які діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому у державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Основні обов`язки державного службовця визначені у статті 8 Закону №889-VIII, відповідно до якої державний службовець, зокрема, зобов`язаний:
дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України «Про запобігання корупції"» від 14.10.2014 року №1700-VII (далі Закон №1700-VII) (у редакції, які діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно ст.1 Закону №1700-VII приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1700-VII, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зокрема, посадові та службові особи державних органів, зобов`язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1 підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання свої службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизначених етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 року №52 затверджено Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби (далі Правила №52), які встановлюють загальні вимоги до етичної поведінки посадових осіб ДПС, Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків, якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх посадових повноважень.
За п.3.1 Правил №52 працівники під час виконання своїх посадових обов`язків зобов`язані неухильно дотримуватися загальновизнаних етичних норм поведінки та цих Правил, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватися високої культури спілкування, з повагою ставитися до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об`єднань громадян, інших юридичних осіб.
Для забезпечення повної впевненості громадян України у неприйнятному ставленні до корупції та порушень загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки кожен Працівник зобов`язаний знати та дотримуватися вимог Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», цих Правил та розпорядчих документів ДПС з питань запобігання корупції.
Згідно п.3.2 Правил №52 працівники зобов`язані утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону. Правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде заподіяна у разі виконання таких рішень чи доручень, Працівники оцінюють самостійно.
Під час прийняття рішень у ситуаціях, які потенційно можуть призвести до скоєння корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, покладатися виключно на офіційні роз`яснення з питань застосування положень відповідних нормативно-правових актів.
Відповідно до п.3.4 Правил №52 працівники зобов`язані у своїй поведінці не допускати: впливу приватних, сімейних, суспільних або інших стосунків чи інтересів на його (її) поведінку та прийняття рішень під час виконання своїх посадових обов`язків.
За п.3.5 Правил №52 працівники зобов`язані вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватися вимог фінансового контролю.
Згідно п.4.1 Правил №52 працівники зобов`язані виконувати свої посадові обов`язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення.
За п.4.2 Правил №52 працівники зобов`язані діяти доброчесно, зокрема, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності.
Відповідно до п.5.1 Правил № 52 працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Працівники зобов`язані додержуватися встановленого чинними нормативно-правовими актами та розпорядчими документами ДПС порядку обміну інформацією та взаємодії з громадянами, представниками підприємств, установ, організацій, представниками іноземних держав та їх підприємств, установ, організацій, міжнародних організацій та установ (п.6.3 Правил №52).
Наказом Державної податкової служби України від 15.05.2020 року №216 було затверджено Порядок доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України (далі Порядок №216).
За п.6.1 Порядку №216 права доступу користувачам до інформації в системі надаються відповідно до вимог Порядку: посадовим особам структурних підрозділів ДПС та територіальних органів ДПС відповідно до функціональних обов`язків.
Відповідно до п.7.2 Порядку №216 користувач зобов`язаний, зокрема, використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС.
Пунктом 7.3 Порядку №216 передбачено, що користувачу забороняється, зокрема, використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; копіювання або збереження конфіденційної інформації системи на будь-як носії інформації, якщо це не пов`язано з виконанням функціональних обов`язків.
Відповідно до ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
За ч.ч.1-2 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення правил етичної поведінки державних службовців;
Згідно ч.1 ст.66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, зокрема, усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку.
За ч.ч.1-2 ст.69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Норми ст.71 Закону №889-VIII передбачають, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
За п.7 Порядку №1039 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (п.24 Порядку №1039).
Відповідно до п.33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:
чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
За п.36 Порядку №1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
Аналізуючи вищевказані приписи суд доходить висновку, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити обставини скоєння дисциплінарного проступку; наявність у діях державного службовця ознак скоєння такого проступку; ступінь вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку; необхідність притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та вид стягнення.
Як було встановлено судом під час розгляду справи, після встановлення факту недотримання вимог наказів ДПС України від 02.09.2019 року №52, від 15.05.2020 року №216 при здійсненні за період жовтня-грудня 2023 року позивачем роботи в інформаційно-комунікаційних системах ДПС по перегляду інформації щодо СГД, по яких у неї врегульовано конфлікт інтересів наказом Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №146 від 04.10.2023 року, а саме відносно КП АФ радгосп «Білозерський» та ПП «Криниця», Головним управлінням ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 22.04.2024 року позивачу було оголошено Офіційне попередження про недопущення протиправної поведінки №3, враховуючи, що такі протиправні дії позивачем були вчинені вперше. Обставини, які стали підставою для винесення вищевказаного офіційного попередження, позивачем за час розгляду справи не заперечувались.
Пізніше, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи, порушеної стосовно ОСОБА_1 за фактом порушення нею правил етичної поведінки державного службовця, було встановлено факт вчинення позивачем неправомірних дій при роботі в інформаційно-комунікаційних системах ДПС за період січня 2024 року, зокрема, здійснено 7 разів перегляд інформації в підсистемах ІКС «Податковий блок» по такому платнику податків як ПП «Криниця», відносно якого у позивача врегульовано конфлікт інтересів. Крім того, позивач не заперечувала той факт, що 18.04.2024 року на виконання вимог наказу Головного управлінням ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №146 вона подала до податкового органу повідомлення щодо перегляду особового рахунку ПП «Криниця».
При цьому, повідомлення на адресу уповноважених осіб про виникнення підстав, визначених п.4 наказу ГУ ДПС від 04.10.2023 року №146 позивачем не надавалось.
Суд враховує з цього приводу факт винесення наказу Головним управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 07.05.2024 року №93 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 04.10.2023 року №146», згідно якого ПП «Криниця» вилучено з переліку підприємств, відносно яких у позивача був наявний конфлікт інтересів. Водночас суд також зауважує на той факт, що позивачем у період січня 2024 року було здійснено у перегляд інформації в підсистемах ІКС «Податковий блок» відносно ПП «Криниця», коли потенційний конфлікт інтересів по ПП «Криниця» ще був врегульований згідно наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 04.10.2023 року №146 у первісній редакції.
Суд також акцентує увагу на тому, що в оскаржуваному наказі Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.08.2024 року №3ДС «Про накладення дисциплінарного стягнення» містяться відомості відносного того, що Дисциплінарною комісією було враховано обставини, що пом`якшують відповідальність позивача, а саме факт її усвідомлення та визнання вини, а також вжиття нею заходів щодо недопущення таких порушень у подальшому, відсутність шкоди та втрати бюджетних коштів. Позивачем за час розгляду справи також не було спростовано факту врахування відповідачем факту усвідомлення та визнання нею вини, про що було зазначено в оскаржуваному наказі Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.08.2024 року №3ДС.
Позивач не погоджується із винесенням Головним управлінням ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.08.2024 року №3ДС, яким до неї було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. У той же час позивачем за час розгляду справи не доведено, що застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани вчинено відповідачем не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; або з порушенням процедури дисциплінарного провадження та накладення дисциплінарного стягнення.
Крім того суд враховує твердження представників відповідача, що в ході здійснення дисциплінарного провадження та винесенні оскаржуваного наказу Головним управлінням ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було здійснено оцінку характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, а також враховано обставини, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність позивача.
Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного судом не вбачається підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.08.2024 року №3ДС «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на її користь судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73022, м. Херсон, просп. Незалежності, 75) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
.
The court decision No. 125962290, Odesa District Administrative Court was adopted on 18.03.2025. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 420/27668/24. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: