Court ruling № 125916721, 18.03.2025, Korets District Court of Rivne Oblast

справа № 563/1490/23

У Х В А Л А

18 березня 2025 року м. Корець

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Миколайчук М.О.

за участю:

представника позивачів ОСОБА_1

представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвоката Ткачука В.М.

представника Корецької міської ради Данилюка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корець в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Корецької міської ради, третя особа: КП "РОБТІ" Рівненської обласної ради про визнання правочинів недійсними, скасування реєстрації, визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Корецького районного суду Рівненської області перебуває зазначена вище справа.

Представником позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлено клопотання про повернення до підготовчого провадження для вирішення питання про належний суб`єктний склад учасників даної справи.

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвоката Ткачук В.М. та представник Корецької міської ради Данилюк С.В. в судовому засіданні не заперечили щодо вказаного клопотання.

Суд, заслухавши думки учасників справи, прийшов до наступних висновків.

Згідно ухвали Корецького районного суду Рівненської області від 18 лютого 2025 року підготовче провадження по даній справі було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Згідно інформаційної довідки № 75110691 від 13 грудня 2023 року, наданої Корецькою державною нотаріальною конторою Рівненської області вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 заведена спадкова справа приватним нотаріусом Сиротяк Ю.Р. від 16 листопада 2016 року за № 10/2016 та видано свідоцтво про право на спадщину.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Сиротяка Ю.Р. №3/01-16 від 03 січня 2024 року після смерті ОСОБА_8 із заявою про прийняття спадщини звернувся її син - ОСОБА_9 , якому видано свідоцтво на 1/8 частку земельної ділянки загальною площею 0,0705 га. за адресою: АДРЕСА_1 . Другий син померлої - ОСОБА_10 відмовився від спадщини за законом на користь ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується відповіддю голови Личаківської районної адміністрації Лукашевським Ю. №33-вих-57959 від 24 квітня 2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 902/271/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 922/2115/19, в ухвалі від 22 червня 2021року у справі № 923/525/20, постанові від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Таким чином, з врахуванням правової позиції Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а в даному випадку для вирішення даного спору є необхідним вирішити питання про належний суб`єктний склад учасників даної справи.

Враховуючи вищенаведене, з метою проведення всіх підготовчих дій, які необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, вчинення яких можливе лише на стадії підготовчого провадження (залучення співвідповідачів чи третіх осіб), суд приходить висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За для встановлення кола спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9 суд з власної ініціативи ставить питання про витребування інформації із Спадкового реєстру. Щодо вказаного клопотання учасники справи не заперечували.

Керуючись ст.ст.81, 189, 260, 263, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання представника позивача адвоката Троцюка О.С. - задоволити.

Повернутись до стадії підготовчого провадження у цивільній справі №563/1490/23.

Витребувати від Корецької державної нотаріальної контори відомості із Спадкового реєстру:

- хто саме звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 або із заявою про відмову у прийнятті спадщини;

- чи видавались свідоцтва про право на спадщину спадкодавця ОСОБА_9 , якщо видавались, то кому та на яке майно, наявність зареєстрованих заповітів.

В разі неможливості надати суду витребувані докази зобов`язати повідомити про це суд із зазначенням причин протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.А. Загородько