Court ruling № 125899237, 12.03.2025, Dzerzhynskyi District Court of Kryvyi Rih City

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/130/24

Провадження № 2-п/210/15/25

У Х В А Л А

іменем України

12 березня 2025 року м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,

представника позивача Бібленко Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2025 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшла заява представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якій представник відповідача просила суд скасувати заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви відповідача зазначила, що заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року відповідач не отримувала. З позовних вимогами не погоджується, оскільки позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредитів та його часткове погашення (платіжні доручення, меморіальний ордер, розписки, чеки та ін..), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними, позивачем не доведено надання відповідачеві кредиту.

Ухвалою судді Вікторович Н.Ю. від 29 січня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором прийнято до розгляду. (а.с. 110)

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні присутня не була, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином. 12 березня 2025 року поза межами судового засідання від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, в заяві представник відповідач зазначила, що подану заяву підтримує у повному обсязі та просила суд її задовольнити.

Присутній у судовому засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Бібленко Ю.Г. заперечувала проти задоволення заяви.

У відповідності до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд дослідивши заяву про скасування та перегляд заочного рішення суду та матеріали справи, вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це , посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

З матеріалів справи встановлено, що 06 березня 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в особі директора Мостовенко О.І. звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 30421,55 грн., а також відшкодувати понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн., понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. (а.с. 1-4)

Ухвалою судді Казанківського районного суду Миколаївської області 08 лютого 2024 року вказану позовну заяву направлено за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2024 року, вказана справа надійшла до провадження суддя Вікторович Н.Ю.

Відповідно до відповіді №547341 від 17.04.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , 10.12.2020 року знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 08 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08 травня 2024 року на офіційному веб-сайті «Судова влада України» було розміщено оголошення про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заборгованості за Кредитним договором №2107761847030 від 18.03.2021 р. в сумі 30 421,00 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн., понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. В іншій частині в задоволення позову відмовлено. (а.с. 68-71)

Вказане заочне рішення від 30 травня 2024 року було направлено судом на адресу відповідача, що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом. (а.с. 72)

Матеріали справи не містять підтвердження отримання відповідачем вказаного заочного рішення.

Відповідно до частини десятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1ст. 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру».

Статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.

У справі «Гарячий проти України» (заява №43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, апеляційного суду.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 січня 2023 року по справі №496/4633/18 (провадження №61-11723св22).

У зв`язку з чим, доводи представника відповідачів про відсутність доказів належного повідомлення відповідачів спростовано наявними матеріалами справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Разом з цим, відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення спору та спростовував висновки суду наведені в заочному рішенні суду від 30 травня 2024 року, а обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві про скасування заочного рішення у справі, не спростовують висновків суду, наведених у заочному рішенні.

Щодо твердження представника відповідача стосовно не долучення до матеріалів справи належних доказів на підтвердження отримання відповідачем коштів, суд погоджується з твердженням представника позивача, що на картку № НОМЕР_1 , зазначений банк власника картки, призначення: кошти згідно договору № 2107761847030 був здійснений переказ грошових коштів у розмірі 3 100,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач об`єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Вказана заборгованість підтверджується доданими до позовної заяви розрахунками заборгованості, та є чинною та такою, що не спростована Відповідачем

Таким чином занаведених обставинперегляд та скасування заочного рішення суду, яке набрало законної сили у встановленому порядку, порушуватиме принцип правової визначеності та суперечитиме ст. 11 ЦПК України з огляду на відсутність обґрунтованих заперечень відповідача проти позову.

Тобто, наявність одночасно двох умов для скасування заочного рішення судом не встановлена.

Виходячи з обставин, викладених вище, недоведеності при подачі заяви про перегляд заочного рішення суду обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд не знаходить підстав для застосування ст.288ЦПК України та 0задоволення заяви відповідача та перегляду заочного рішення суду.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до п.1 ч. 3ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

За такихобставин,заяву представниківвідповідачів про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 76, 81, 258, ч.6 ст.259,284 -288, 353 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня постановлення ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текстухвали судубуде складено17березня 2025року.

Суддя: Н. Ю. Вікторович