Decision № 125818924, 13.03.2025, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2025 року м. Рівне№460/2461/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №024666 від 27.02.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно застосував до позивача адміністративно-господарський штраф, оскільки вона не має статусу автомобільного перевізника, жодних договорів про надання послуг перевезення не укладала, а перевезення вантажу здійснювалося за рахунок власних коштів, для власних потреб та не пов`язане із господарською діяльністю.

Ухвалою суду від 08.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання.

Відповідач подав відзив, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Вказав, що на момент проведення перевірки водій не надав документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач не заперечує факт відсутності товарно-транспортної накладної, а лише вказує на наявність видаткової накладної. Згідно з цією видатковою накладною №РН-OG00084 від 26.01.2024 вказано, що постачальником є фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , одержувачем є ОСОБА_3 . Відтак, зважаючи на те, що вантажоодержувачем не є позивач, то має місце саме надання послуг перевезення. Проте, суб`єкт господарювання, перевізник при виконанні будь-яких перевезень (комерційні, некомерційні) зобов`язаний забезпечити водія товарно-транспортною накладною. Таким чином, твердження позивача про те, що він не є автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344-III, не відповідає дійсності. Просив повністю відмовити у задоволенні позову.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини справи.

26.01.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до направлення на перевірку № 015765 від 19.01.2024, в Рівненській області, Рівненському районі, с. Вересневе, Блок-Пост проводилась рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Посадовими особами відповідача був зупинений транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ 809, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником такого транспортного засобу є ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт №021938 від 26.01.2024 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У вказаному акті міститься інформація, що на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: товарно-транспортна накладна або інший документ на вантаж.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті 27.02.2024 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №024666, якою постановлено стягнути з перевізника ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена п. 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно із пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) ( далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Відповідно до ч. 12 ст.6 Закону № 2344-ІІІ, пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до статті 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного, засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з наведених вище норм законодавства слідує, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону №2344-ІІІ, покладається виключно на автомобільних перевізників.

Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 у справі №640/27759/21 вказав, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Під час судового розгляду справи встановлено, що у ході рейдової перевірки водій ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом, що здійснював перевезення вантажу, пред`явив посадовим особам Укртрансбезпеки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 є власником транспортного засобу MERCEDESS-BENZ 809, д.н.з. НОМЕР_1 , спеціалізований вантажний фургон.

На момент перевірки у водія транспортного засобу товарно-транспортна накладна відсутня.

Вищевказані обставини підтверджуються Актом № 021938 від 26.01.2024, в якому зазначено, що під час надання послуг з перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія транспортного засобу ОСОБА_4 оформленою товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж, чим порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Водій з актом перевірки ознайомлений під підпис, будь-яких пояснень не надавав, зауважень чи заперечень по змісту акту не висловлював.

Оцінюючи наявну в матеріалах судової справи видаткову накладну на товар №PH-0G00084 від 26.01.2024, яка надавалася до перевірки, суд враховує, що постачальником товару зазначено ФОП ОСОБА_5 , одержувачем - ОСОБА_6 . Такий документ відомостей про позивача не містить.

Інші документи щодо товару, який перевозився, до перевірки надано не було.

Долучений до позовної заяви товарний чек № 658 від 26.01.2024, в якому отримувачем товару зазначено ОСОБА_1 , на оцінку обставин справи та спірних правовідносин не впливає, позаяк такий розрахунковий документ до перевірки не пред`являвся.

Отже досліджені документи не підтверджують факту перевезення позивачем власного товару власним транспортним засобом для власних потреб.

Сама лиш та обставина, що позивач не є суб`єктом підприємницької діяльності, не має статусу фізичної особи-підприємця, не виключає можливості здійснення позивачем вантажних перевезень без належного оформлення документів.

Суд повторює, що за приписами статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. В межах спірних правовідносин позивач критеріям перевізника повністю відповідає.

У сукупності наведеного, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, внаслідок перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме, відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж або інший визначений законодавством документ на вантаж, - є обґрунтованим, відповідає приписам чинного законодавства України та підтверджується дослідженими судом доказами.

Наведені позивачем доводи та аргументи висновків суду не спростовують.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи результати судового розгляду справи, судові витрати відповідно до статті 139 КАС України не розподіляються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.02.2024 № 024666 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 березня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Відінська, буд. 8, м. Рівне, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Суддя Н.О. Дорошенко