Decision № 125818521, 12.03.2025, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 р. № 400/1191/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправним та скасування рішення від 15.01.2024р. №000671/2414,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 15.01.2024 № 000671/2414 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним 07.08.2021 було отримано податкову вимогу від 27.07.2021 № 0033615-1307-1408 щодо податкового боргу станом на 26.07.2021 з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 3165,40 грн, яку він оскаржив до суду, тому сума зазначена в податковій вимозі є неузгодженою. 23.01.2024 позивач отримав акт від 15.01.2024 № 502/14-29-24/ НОМЕР_1 про проведення перевірки та рішення від 15.01.2024 № 000671/2414 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 . Зазначене рішення позивач вважає протиправним, оскільки на час його прийняття сума за податковою вимогою від 27.07.2021 № 0033615-1307-1408 була неузгоджена, а іншу податкову вимогу щодо боргу за 2023 рік позивач не отримував, з відомостями про наявний у нього борг за 2023 рік, також не ознайомлений. Відтак, у позивача відсутній податковий борг з єдиного податку. Як наслідок, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи підприємця належить скасувати.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 26.02.2024.

Ухвалою від 25.03.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що у зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу з єдиного внеску на кожне 1 число третього та четвертого кварталів 2023 року, відповідач правомірно провів перевірку з питання дотримання ОСОБА_1 вимог перебування на спрощеній системі оподаткування у відповідності до ст. 299 ПКУ прийняв спірне рішення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідив докази, суд дійшов наступного висновку.

Позивач зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 16.10.1998 року, знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області, Южноукраїнське управління, Первомайська ДПІ ( м. Первомайськ).

Відповідно до поданої платником заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 13.12.2011 року №10085/Б, ОСОБА_1 зареєстровано платником єдиного податку першої групи з 01.01.2012 року.

Основний вид діяльності: 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

У зв`язку з несплатою позивачем зобов`язань з єдиного податку відповідачем сформовано 27.07.2021 податкову вимогу № 0033615-1307-1408, відповідно до якої станом на 26.07.2021 сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку становить 3165,40 грн. зазначену вимогу позивач оскаржив до суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі № 400/9614/21 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, визнано протиправною та скасувано податкову вимогу № 0033615-1307-1408 від 27.07.2021. Рішення набрало законної сили 30.06.2022.

15.01.2024 відповідач провів перевірку з питання дотримання платником єдиного податку ОСОБА_1 вимог перебування на спрощеній системі, за результатами якої складено акт № 502/14-29-24-14/ НОМЕР_1 . Зі змісту вказаного акту вбачається, що податковий орган дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

На підставі висновків акту відповідач прийняв рішення від 15.01.2024 № 000671/2414 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .

Позивач непогоджуючись з даним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Відповідно до п.295.1, п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України (далі ПК України), Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України, Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України встановлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до п. 56.1, 56.15, 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Так, позивач оскаржив до суду податкову вимогу № 0033615-1307-1408 від 27.07.2021 і рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі № 400/9614/21 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 0033615-1307-1408 від 27.07.2021. Рішення набрало законної сили 30.06.2022.

Відповідач у відзиві зазначив, що згідно інтегрованої картки платника податку, яка облікована в ГУ ДПС у Миколаївській області (1408) по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг на кожне 1 число третього та четвертого кварталів 2023 року, а саме: на 01.07.2023 року сума податкового боргу складає 3185,00 грн; на 01.08.2023 року сума податкового боргу складає 3185,00 грн; на 01.09.2023 року сума податкового боргу складає 3453,40 грн; на 01.10.2023 року сума податкового боргу складає 3721,80 грн; на 01.11.2023 року сума податкового боргу складає 3990,20 грн; на 01.12.2023 року сума податкового боргу складає 4258,60 грн.

При наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом третього та четвертого кварталів 2023 року позивач не здійснив перехід на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, чим на думку відповідача порушив вимоги абзацу 8 п.п.298.2.3 п.298.2 статті 298 Кодексу. У зв`язку з цим відповідачем прийнято оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за №000671/2414 від 15.01.2024.

Однак, суд вважає, що на час прийняття спірного рішення податковий борг був відсутній у позивач, адже як зазначалось судом вище по тексту рішення відповідно до ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Тоді як, відповідач не надав до суду доказів надсилання позивачу податкової вимоги з наявністю у нього податкового боргу за 2023 рік.

Суд звертає увагу, що попередня податкова вимога № 0033615-1307-1408 від 27.07.2021 була скасована рішенням суду, тобто була відсутня на час прийняття оскражуваного рішення, а щодо податкового боргу за 2023 рік податкова вимога контролюючим органом не була сформована та не надіслана позивачу, доказів зворотного відповідачем до суду не надано.

Тоді як, відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З огляду на зазначене, відповідач мав надіслати позивачу податкову вимогу щодо наявності в нього податкового боргу за 2023 рік, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, адже на час прийняття спірного рішення попередня податкова вимога була скасовано судом, тобто за попередньою вимгою податковий борг був відсутній, і у разі набуття цього податкового боргу узгодженості прийняти спірне рішення.

Таким чином, оскільки у позивача був відсутній податковий борг (сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом) на час прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, позов належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 15.01.2024 № 000671/2414 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України КАС України.

Суддя І. А. Устинов