Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №565/1545/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Тарасюк А.М.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про перегляд заочного рішення,
в с т а н о в и в:
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Калінін Сергій Костянтинович звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 16 січня 2025 року, ухвалене у справі №565/1545/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МАРИН-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить скасувати дане заочне рішення.
Водночас, просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, у зв`язку з пропущенням строку з поважних причин.
Мотивуючи заявлені вимоги, представник відповідача зазначає, що сторона відповідача вважає, що заочне рішення суду є незаконним і необґрунтованим та таким, що прийняте за відсутності у судовому засіданні відповідача та без врахування його доводів та заперечень. Зазначена обставина не дозволила відповідачу у справі реалізувати свої процесуальні права, а також порушила принцип змагальності сторін.
Відповідач вважає, що причина її неявки в судове засідання є поважною.
Представник відповідача зазначає, що відповідач 04 листопада 2024 року зареєстрована в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та має електронний кабінет користувача. При цьому звертає увагу, що відповідач не має спеціальних знань щодо роботи з програмним забезпеченням підсистеми та не була обізнана із специфікою її роботи, тому вона не знайшла скановані документи в підсистемі, щоб з ними ознайомитися, про що подавала заяви.
Отже, відповідач не могла явитись у судове засідання з поважної причини, а саме у зв`язку з тим, що не була обізнана про зміст позовної заяви та додатків, тому і клопотала суд відкласти розгляд справи.
Як вказує представник відповідача, по пошті заочне рішення суду від 16 січня 2025 року відповідач не отримувала. Проте, 17 січня 2025 року відповідач отримала повний текст оскаржуваного рішення в підсистемі "Електронний суд".
Представник відповідача вважає, що оскільки відповідач про зміст позовної заяви та додатків дізналася лише 29 січня 2025 року від нього, як представника, то перебіг обчислення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення слід вважати 30 січня 2025 року.
Враховуючи викладене, відповідач не мала можливості подати заяву про перегляд заочного рішення у строк, передбачений ч. 1 ст. 284 ЦПК України.
Разом з тим, представник відповідача посилається на те, що введений воєнний стан, оголошення тривалих повітряних тривог та періодичне відключення постачання електроенергії є об`єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Також представник відповідача просив зважати на той факт, що він перебував у плановій відпустці з 01 лютого 2025 року по 15 лютого 2025 року, що також обґрунтовує переривання строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Представник відповідача просить суд прийняти до уваги викладені обставини, а мотиви викладені в заяві є такими, що мають значення для правильного вирішення суті спору.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Калінін С.К. не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно та належним чином про що свідчать довідка про доставку SMS-повідомлення ОСОБА_1 та довідка про доставку електронного листа представнику відповідача - адвокату Калініну С.К.
До початку судового засідання від представника позивача ТОВ "ФК "МАРИН-ФІНАНС" - адвоката Альховської І.Б. надійшли додаткові пояснення, де вона просила залишити заяву відповідача без задоволення, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача і наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача та за відсутності зазначених обставин у сукупності, немає законних підстав для скасування заочного рішення.
Частиною 1 ст. 287 ЦПК України визначено, що неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а також заяву про перегляд заочного рішення суду, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими представник відповідача обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
При вирішенні вимоги представника відповідача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суд виходить з такого.
Відповідно до ст.ст. 120, 122, 123, 124, 126 127 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як передбачає ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У даній цивільній справі №565/1545/24 відповідно до ухваленого заочного рішення позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія МАРИН-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія МАРИН-ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №CL-212022 від 07 серпня 2019 року в сумі 66185,84 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 3000 грн. витрат на правову допомогу.
Так, за змістом заяви представник відповідача зазначає, що неявка відповідача у судові засідання є поважною, оскільки вона не була обізнана із позовною заявою та доданими до неї додатками, оскільки не є фахівцем у галузі права та не має спеціальних знань щодо роботи з програмним забезпеченням підсистеми "Електронний суд", проте це не підтверджено належними та допустимими доказами.
Так, за приписами ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, у судове засідання по справі №565/1545/24, яке згідно ухвали суду про відкриття провадження у справі від 29 жовтня 2024 року, призначено було на 12 листопада 2024 року. На вказану дату відповідач не з`явилася, хоча з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що судовий виклик відповідач отримала 08 листопада 2024 року, про що працівник поштового зв`язку підтвердив своїм підписом (а.с.53).
У судове засідання призначене на 26 листопада 2024 року відповідач не з`явилася, оскільки відмовилася від отримання судового виклику, про що свідчить відмітка працівника відділу поштового зв`язку у довідці про причини повернення відправнику, тобто суду, поштової кореспонденції (а.с.54).
До того ж, про відкладення судового засідання на 19 грудня 2024 року відповідач була повідомлена в телефонному режимі 10 грудня 2024 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи телефонограма секретаря судових засідань (а.с.58).
20 грудня 2024 року відповідач отримала судову повістку в електронному вигляді про призначення наступного судового засідання на 16 січня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.63).
Водночас, матеріали справи містять клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, які сформовані в системі "Електронний суд" та які були подані:
- 21 листопада 2024 року Вх. №6175 про відкладення судового засідання, призначеного на 26 листопада 2024 року у зв`язку з тим, що нею не було отримано матеріалів по справі та не було ознайомлено дистанційно з матеріалами справи (а.с.51);
- 04 грудня 2024 року Вх. №6416 про надання справи для дистанційного ознайомлення з направленням матеріалів справи на її електронну адресу та відкладення судового засідання, призначеного на 10 грудня 2024 року з метою ознайомлення з матеріалами справи (а.с.55);
- 18 грудня 2024 року Вх. №6661 про відкладення розгляду справи, зокрема судового засідання, що призначено на 19 грудня 2024 року (а.с.61);
- 15 січня 2025 року Вх. №318 про відкладення розгляду справи, зокрема судового засідання, що призначено на 16 січня 2025 року у зв`язку з відсутністю доступу до матеріалів справи та неотриманням документів по справі на електронну пошту tanya.yak.03@icloud.com (а.с.70).
Отже, подання клопотань напередодні судових засідань свідчить про обізнаність відповідача ОСОБА_1 з датами судових засідань.
Так, є визначальним, що відповідач в порушення свого процесуального обов`язку не повідомила поважних причин неявки в судові засідання, будучи повідомленою про дату, час та місце судового розгляду.
Крім того, під час розгляду цивільної справи відповідач не скористалася своїм правом, передбаченим ч. 4 ст. 174 ЦПК України, на подання відзиву, поважних причин його ненадання не повідомила, й відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Разом з тим, представник відповідача у заяві просить поновити строк на подання заяви, із врахуванням того, що копія заочного рішення не отримана відповідачем засобами поштового зв`язку, хоча така копія отримана відповідачем 17 січня 2025 року в підсистемі "Електронний суд".
Частиною 5 ст. 272 ЦПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
При цьому, у ч. 11 ст. 272 ЦПК України законодавець чітко визначив, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Зважаючи на той факт, що відповідач має електронний кабінет, рішення суду, відповідно, надіслано в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, про отримання якого 17 січня 2025 року відповідачкою в системі "Електронний суд" підтвердив її представник у заяві про перегляд заочного рішення.
Разом з тим, незважаючи на надіслання відповідачу рішення суду в електронній формі, на адресу за якою проживає відповідач, та яку вона ж сама вказувала, а саме: АДРЕСА_1 , надіслано копію заочного рішення суду в паперовому вигляді шляхом поштового відправлення рекомендованим листом з повідомленням.
З трекінгу відстеження поштового відправлення конверту, що повернувся на адресу суду вбачається, що лист повернуто відправнику, тобто суду, за закінченням терміну зберігання, зважаючи на невдалу спробу вручення.
Пунктом 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, 20-денний строк, визначений цивільним процесуальним законодавством на подання заяви про перегляд заочного рішення сплинув 06 лютого 2025 року (17 січня 2025 року + 20 днів) і, відповідно, порушений представником відповідача, який скерував до суду заяву про перегляд заочного рішення суду через систему "Електронний суд" 26 лютого 2025 року.
До того, ні відповідачем, ні представником відповідача не доведено поважних причин для поновлення пропущеного строку на звернення до суду із відповідною заявою.
При цьому, зазначена представником відповідача обставина про те, що відповідач не є фахівцем у галузі права та не могла самостійно підготувати та подати заяву про перегляд заочного рішення, так само, як і не міг цього зробити він, як представник відповідача, оскільки перебував у відпустці з 01 лютого 2025 року по 15 лютого 2025 року не свідчить про поважність вказаних обставин.
Суд наголошує, що за приписами ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Проте, пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення з урахуванням встановлених судом обставин жодним чином не обґрунтований.
Поняття поважності причин пропуску процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому, виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом чи встановлений відповідно до нього судом строк.
При цьому, Велика Палата Верховного суду в своїй постанові від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16, пр.№14-74цс21 дійшла висновку, згідно якого не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою і третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у ст. 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
Зважаючи на посилання сторони відповідача, суд зазначає, що сторона відповідача достеменно обізнана із ухваленим рішенням, що оскаржується, реалізувала своє право на подання заяви про перегляд, проте, визначений законом строк не дотримала, поважності причин зволікання із зверненням до суду з питання, що розглядається, наявними доводами не підтверджено.
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалю: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Суд враховує, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, відповідно до положень ст.ст. 12-2 та 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", суди м. Суми та у Рівненській області не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя, не дивлячись на повітряні тривоги, відсутність електрозабезпечення, масовані ракетні ураження території Сумської області.
Тому, вказана представником відповідача як підстава несвоєчасної подачі заяви про перегляд заочного рішення кількість повітряних тривог та періодичне відключення електропостачання у вказаних областях не заслуговує на увагу.
За приписами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує правові висновки, здійснені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, пр. № 14-74цс21. Так, Велика Палата зауважила, що процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення. Разом з цим, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Таким чином, відповідно до здійсненого правого висновку, у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Проте, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20, пр.№ 14-25цс24, наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 126 ЦПК України).
Тлумачення ст.ст. 286, 287 ЦПК України в сукупності із ч. 1 ст. 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.
Це означає, як виснував Верховний Суд, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.
Тобто суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог ст.ст. 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Тому правила ч. 3 ст. 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
Водночас відсутність у главі 11 "Заочний розгляд справи" розділу III "Позовне провадження" ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (ч. 2 ст. 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявленого клопотання представником відповідача про поновлення процесуального строку та залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Керуючись ст.ст. 3, 120-128, 263, 269-272, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У поновленні строку на подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі №565/1545/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МАРИН-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про перегляд заочного рішення по цивільній справі №565/1545/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МАРИН-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Тарасюк А.М.
The court decision No. 125705113, Dubrovytsia District Court of Rivne Oblast was adopted on 10.03.2025. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 565/1545/24. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: