Decision № 125699010, 10.03.2025, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/16104/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс" звернулось до суду з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, в якому просить:

-визнати протиправними та скасувати у повному обсязі рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205170/2024/000038/2 від 04.11.2024 та Картка відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205170/2024/000600.Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Сівер Транс" зазначило, що до митної декларації №UA205170/2024/029422, поданої з метою митного оформлення транспортного засобу, що був у користуванні, були додані усі документи, що підтверджують заявлену митну вартість.

Позивач зауважив на тому, що у повідомленні про надання додаткових документів, митним органом не було вказано, яка саме невідповідність виявлена у документах, наданих на підтвердження митної вартості, що позбавило можливості спростувати висновки щодо невідповідності умов поставки. ТОВ "Сівер Транс" наголосило на тому, що усі документи, які були надані митному органу, не містили розбіжностей, помилок, ознак підробки, що свідчить про відсутність у відповідача права вимагати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Ухвалою суду від 16.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Волинська митниця надала суду відзив на позов, в якому вважає, що вимоги викладені позові є безпідставними та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивачем для митного оформлення було подано МД №24UA205170029422U9 від 04.11.2024 на товар: «Сідельний тягач:-марка- SCANIA, -модель- R450-1шт,-бувший у використанні,-календарний рік виготовлення- 2016,-модельний рік виготовлення- 2016,-тип двигуна - дизельний,-об`єм двигуна- 12742 см3,-потужність- 331 kw,-номер шасі- YS2R4X20005417235,-маса в разі повного навантаження- 19000 кг,-вантажопідйомність- 10862 кг,-категорія ТЗ- N3,-кіл-ть місць для сидіння, включаючи водія- 2,-тип кузова- вантажний (сідельний тягач),-колісна формула 4х2, призначений для перевезення напівпричіпів дорогами загального користування. Не виготовлений на базі кузова легкового автомобіля. Виробник "SCANIA", Торговельна марка: "SCANIA"». Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме:

- рахунок-проформа 2/10/2024 від 28.10.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) DEX/001/10/2024 від 30.10.2024;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DR/BAM 1575529 від 20.04.2016;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 25 від 28.10.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.11.2024;

- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 321-С від 04.11.2024;

- зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів подання, якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньо-економічних та/або внутрішніх) договорів №2810 від 28.10.2024;

- договір про надання послуг митного брокера 39-Ю від 22.09.2022;

- висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 321-С від 04.11.2024;

- копію митної декларації країни відправлення 24PL36101000082MB8 від 31.10.2024.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24PL36101000082MB8 від 31.10.2024 60194 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 30.10.2024 №DEX/001/10/2024 14000 євро; в декларації країни відправлення №24PL36101000082MB8 від 31.10.2024 зазначені умови поставки EXW CZERNIEWICE, що не відповідають умовам поставки згідно зовнішньо-економічного контракту №2810 від 28.10.2024 FCA Wilcza; в довідці про транспортні витрати №б/н від 04.11.2024 зазначена вартість транспортних витрат, калькуляція транспортних витрат не надана. Вказане може свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості на умовах поставки FCA та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості. Відповідно до вказаного в інвойсі від 30.10.2024 № DEX/001/10/2024 продавцем (власником) транспортного засобу є CARBOTRANS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 зазначений власник транспортного засобу ING LEASE POLSKA SP, інформація щодо якого відсутня в зовнішньо-економічному контракті. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Ухвалою суду від 10.03.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення розгляду справи №620/16104/24 про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.

З метою митного оформлення сідельного тягача:-марки- SCANIA, -модель- R450-1шт,-бувший у використанні,-календарний рік виготовлення- 2016,-модельний рік виготовлення- 2016,-тип двигуна - дизельний,-об`єм двигуна- 12742 см3,-потужність- 331 kw,-номер шасі- YS2R4X20005417235, придбаного відповідно до договору купівлі-продажу №2810 (далі Договір), позивач 04.11.2024 Волинській митниці була подана митна декларація МД №24UA205170029422U9, до якої додавались:

- рахунок-проформа 2/10/2024 від 28.10.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) DEX/001/10/2024 від 30.10.2024;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 20.04.2016;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 25 від 28.10.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.11.2024;

- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 321-С від 04.11.2024;

- зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів подання, якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньо-економічних та/або внутрішніх) договорів №2810 від 28.10.2024;

- договір про надання послуг митного брокера 39-Ю від 22.09.2022;

- висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим

органом 321-С від 04.11.2024;

- копія митної декларації країни відправлення 24PL36101000082MB8 від 31.10.2024.

За результатами розгляду поданих документів, відповідачем встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24PL36101000082MB8 від 31.10.2024 60194 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 30.10.2024 №DEX/001/10/2024 14000 євро; в декларації країни відправлення №24PL36101000082MB8 від 31.10.2024 зазначені умови поставки EXW CZERNIEWICE, що не відповідають умовам поставки згідно зовнішньо-економічного контракту №2810 від 28.10.2024 FCA Wilcza; в довідці про транспортні витрати №б/н від 04.11.2024 зазначена вартість транспортних витрат, калькуляція транспортних витрат не надана. Вказане може свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості на умовах поставки FCA та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості. Відповідно до вказаного в інвойсі від 30.10.2024 № DEX/001/10/2024 продавцем (власником) транспортного засобу є CARBOTRANS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 зазначений власник транспортного засобу ING LEASE POLSKA SP, інформація щодо якого відсутня в зовнішньо-економічному контракті. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Вважаючи зазначене розбіжностями, які мають вплив на визначення митної вартості товарів, відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та з урахуванням частин другої-третьої статті 53, позивача зобов`язано протягом 10 календарних днів надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; транспортні документи.

Декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомив відповідача листом № б/н від 04.11.2024.

У зв`язку з цим 04.11.2024 Волинською митницею прийнято рішення UA205170/2024/000038/2 про коригування митної вартості товарів. В даному рішенні було зазначено, що митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МК України, виходячи з митної вартості, що складає 20 000,00 Євро.

Рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205170/2024/000600.

Позивач, вважає вказані рішення Волинської митниці протиправними, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу).

Згідно зі статтею 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митна вартість має бути підтверджена належними та достовірними документами. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

У цій справі судом встановлено, що підставою для надсилання позивачу вимог про надання додаткових документів щодо числового значення заявленої митної вартості, Волинська митниця фактично визначила: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24PL36101000082MB8 від 31.10.2024 60194 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 30.10.2024 №DEX/001/10/2024 14000 євро; в декларації країни відправлення №24PL36101000082MB8 від 31.10.2024 зазначені умови поставки EXW CZERNIEWICE, що не відповідають умовам поставки згідно зовнішньо-економічного контракту №2810 від 28.10.2024 FCA Wilcza; в довідці про транспортні витрати №б/н від 04.11.2024 зазначена вартість транспортних витрат, калькуляція транспортних витрат не надана. Вказане може свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості на умовах поставки FCA та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості. Відповідно до вказаного в інвойсі від 30.10.2024 № DEX/001/10/2024 продавцем (власником) транспортного засобу є CARBOTRANS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 зазначений власник транспортного засобу ING LEASE POLSKA SP, інформація щодо якого відсутня в зовнішньо-економічному контракті. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Вважаючи зазначене розбіжностями, які мають вплив на визначення митної вартості товарів, відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та з урахуванням частин другої-третьої статті 53, позивача зобов`язано протягом 10 календарних днів надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; транспортні документи.

Вирішуючи питання щодо виникнення у Волинської митниці права витребувати у позивача додаткові документи під час митного оформлення транспортного засобу за митною декларацією МД №24UA205170029422U9 від 04.11.2024 та, відповідно, права вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, суд зазначає про те, що на виконання приписів норм, які регулюють спірні правовідносини, митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви у достовірності заявленої митної вартості, причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як уже зазначалось, підставою для висновків про відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість, Волинська митниця визначила, що документи, які подані для підтвердження митної вартості транспортування сідлового тягача, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Проте суд не погоджується з таким твердженням відповідача з наступних підстав.

Щодо твердження відповідача, що числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24PL36101000082MB8 від 31.10.2024 60194 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 30.10.2024 № DEX/001/10/2024 14000 євро.

Матеріалами справи підтверджується, що товар позивачем було придбано за ціною 14000 євро, про що зазначено в інвойсі від 30.10.2024 № DEX/001/10/2024, Проформі (Proforma) 2/10/2024 від 28.10.2024, договорі купівлі-продажу № 2810 від 28.10.2024, а також у митній декларації країни відправлення та в митній декларації, що подавалась Волинській митниці та в інших документах, а зазначення в митній декларації країни відправлення 24PL36101000082MB8 від 31.10.2024 числове значення вартості товару зазначене в польських злотих 60194.00. В митній декларації, поданій позивачем відповідачу в Україні в пункті 22 вказано 14000, а в пункті 12 та пункті 45 вказана вартість 638552.00 грн (включає в себе вартість товару 14000 * 44.968 = 629 552,00 грн + транспортні витрати 9 000,00 грн).

На підставі наведеного, суд вважає, що декларація країни відправлення № 24PL36101000082MB8 від 31.10.2024 та інвойс від 30.10.2024 № DEX/001/10/2024 не містять розбіжностей, оскільки в першому випадку показник зазначений в польських злотих, а в другому в євро.

Щодо розбіжностей в умовах поставки товару, зазначених в декларації країни відправлення № 24PL36101000082MB8 від 31.10.2024 - EXW CZERNIEWICE та в зовнішньо-економічному контракті № 2810 від 28.10.2024 FCA Wilcza.

Позивач вказує, що дійсно в зовнішньо-економічному контракті вказано умови поставки FCA, а в митній декларації EXW та пояснює тим, що позивачем по зовнішньо-економічному контракту № 2810 від 28.10.2024 було придбано у м. Вільча транспортний засіб сідельний тягач SCANIA R450LA4x2MNA (VIN: НОМЕР_2 ), після чого власним ходом тягач було доставлено до с.Черневиці, де до нього було приєднано напівпричеп SCHMITZ SKO24 (VIN: НОМЕР_3 ), який був придбаний позивачем теж 28.10.2024 у GM-TRANS Grzegorz Michalak на підставі договору-купівлі продажу № 2810/2 від 28.10.2024. В даному договорі умови поставки напівпричепу були зазначені FCA CZERNIEWICE та оскільки митне оформлення відбувалось вже після придбання напівпричепу - то в обох митних деклараціях умови поставки були проставлені як FCA CZERNIEWICE.

Відповідно до умов поставки EXW (Ex Works):

- в обов`язки відправника (продавця) входить: продавець зобов`язаний надати товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на складі). Продавець не зобов`язаний завантажувати товар у транспортний засіб покупця і не несе відповідальності за експортні митні формальності. Уся відповідальність за транспортування, страховку і ризики, пов`язані з товаром, починаючи з моменту його надання, лягає на покупця. В обов`язки одержувача (покупця) входить: покупець несе всі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару з місця завантаження до кінцевого пункту призначення. Це включає в себе завантаження, експортне митне оформлення, транспортування, страхування та імпортні формальності.

Тобто в даному випадку, за умов поставки EXW товар надано продавцем на власному складі, а всі митні формальності під час експорту, імпорту, транзиту та витрати на доставку товару несе покупець.

Відповідно до умов поставки FCA (Free Carrier):

- в обов`язки відправника (продавця) входить: продавець відповідає за поставку товару в зазначене покупцем місце, а також за завантаження товару в транспортний засіб, якщо місце поставки знаходиться на території продавця. Продавець також несе відповідальність за експортні митні формальності.

- в обов`язки одержувача (покупця) входить: покупець несе всі витрати і ризики, починаючи з моменту передачі товару перевізнику в зазначеному місці. Це включає в себе подальше транспортування, страхування та імпортні формальності.

Отже в даному випадку, різниця з умовами поставки EXW полягає лише в тому, що експортні митні формальності (митне оформлення на експорт в країні відправлення) несе продавець. Виконання ж транзитних та імпортних митних формальностей, а також витрати на доставку товару несе покупець.

При цьому згідно частини 10 статті 58 МК України, лише витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України включаються до митної вартості товару, що і було зроблено позивачем, та на підтвердження надана довідка про транспортні витрати № б/н від 04.11.2024 в розмірі 9000 грн.

Митні формальності експорту, транзиту, імпорту не включаються до митної вартості та не є її складовими в розумінні норм Митного кодексу України.

Отже суд зауважує, що різниця в умовах поставки між EXW та FCA абсолютно не впливає на показники визначення митної вартості, тож такі розбіжності не могли призвести до виникнення у відповідача сумнівів у визначенні митної вартості товарів.

Щодо твердження відповідача, що в довідці про транспортні витрати № б/н від 04.11.2024 зазначена вартість транспортних витрат, проте калькуляція транспортних витрат не надана.

Суд зауважує, що вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено. Положеннями МК України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише договір про перевезення або фінансові га/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Позивачем на підтвердження транспортних витрат було надано довідку № б/н від 04.11.2024, яка є самостійним та достатнім доказом підтвердження витрат на перевезення, як в розумінні положень Митного кодексу України так і з огляду на судову практику Верховного Суду.

Щодо твердження відповідача, що «відповідно до вказаного в інвойсі від 30.10.2024 № DEX/001/10/2024 продавцем (власником) транспортного засобу є CARBOTRANS SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDALNOSCIA, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 зазначений власник транспортного засобу ING LEASE POLSKA SP, інформація щодо якого відсутня в зовнішньо-економічному контракті» суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що даний факт жодним чином не впливає на визначення складових митної вартості товару.

З листа CARBOTRANS SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDALNOSCIA слідує, що «…SK733JE тягач, VIN: НОМЕР_2 , дата першої реєстрації транспортного засобу: 14.04.2016 був взятий в лізінг у ING LEASE (POLSKA) SP. Z O.O. Після здійснення оплати свідоцтво про реєстрацію не обмінювали на CARBOTRANS Sp. zo.o., оскільки чинні норми не вимагають такої процедури».

Згідно наданої відповіді, продавець повністю виплатив вартість тягача лізингодавцю, однак не переоформив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оскільки норми польського законодавства не вимагають в обов`язковому порядку здійснення такої процедури.

Верховний Суд у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 826/5959/17 наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на

обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Проте витребувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Крім того суд наголошує на тому, що встановлення нижчого рівня заявленої митної вартості порівняно з митною вартістю аналогічних транспортних засобів, митне оформлення яких вже здійснено, не зумовлює виникнення у митного органу права витребувати додаткові документи, оскільки, по-перше, відповідачем не надано доказів ідентичності автомобілів, митне оформлення яких за вищою ціною завершено, автомобілю, митне оформлення якого здійснював позивач, зокрема, щодо пробігу, зовнішнього та технічного стану тощо, а по-друге, обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару, інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару із застосуванням другорядного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

З огляду на вищезазначене, позивач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205170/2024/000038/2 від 04.11.2024 та Картка відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205170/2024/000600 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про невідповідність оскаржуваних рішення та картки відмови критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та про наявність підстав для задоволення позовних вимог про їх скасування.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані відповідні документи, суд зазначає таке.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу у зв`язку з не співмірністю.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є не співмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 4000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн та судового збору у розмірі 2422, 40 грн.

Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000038/2 від 04.11.2024 та Картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205170/2024/000600.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс" судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі),00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер Транс" (вул. Мачеретівська, буд. 10, кв. 1, м. Чернігів, Чернігівська область, 14035, код ЄДРПОУ - 37418665).

Відповідач: Волинська митниця (вул.Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ - 43958385)

Суддя В.В. Падій