№ 125641925, 06.03.2025, Tarashcha District Court of Kyiv Oblast

Єдиний унікальний номер: 379/238/25

Провадження № 3/379/232/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 27.02.1998 Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого пожежником-рятувальником ДСНС України, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А :

Згідно з протоколом про адміністративнеправопорушення серіїВАД №638051,складеного 18.01.2025,вбачається,що 16.01.2025близько 17год 00хв гр. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, кричав та погрожував.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснивши, що 16.01.2025 у них з сином ОСОБА_3 відбулася розмова з приводу того, що ОСОБА_3 поїхав до м. Києва де проживає його матір, яка позбавлена батьківських прав, не попередивши про свої наміри батька. Будь-яких дій скерованих на вчинення домашнього насильства стосовно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 не вчиняв.

Так, до протоколу долучено пояснення ОСОБА_4 від 16.01.2025, доньки ОСОБА_1 та сестри неповнолітнього ОСОБА_2 з яких вбачається, що 16.01.2025 близько 16 год 00 хв до їх спільного місця проживання приїхав ОСОБА_3 . Будь- яких сварок, бійок, погроз чи будь- якого іншого насильства відносно ОСОБА_3 ні вона, ні батько не вчиняли. Вони сиділи та спілкувалися з приводу того, що брат 01.01.2025 поїхав до м. Києва де проживає їхня мама ОСОБА_5 , яка судом позбавлена батьківських прав відносно них з братом та про свої наміри батька не повідомив.

До суду надійшла заява неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , в якій він вказав, що його батько ОСОБА_1 не вчиняв стосовно нього домашнього насильства, а лише були конфліктні ситуації стосовно його ОСОБА_3 поведінки. ОСОБА_2 зазначив, що він вчинив неправильно за що батько його насварив. З батьком він примирився.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття справи.

Відповідно до ст.ст. 245, 280КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 9КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, -

Ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки: можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

В свою чергу, конфлікт (від лат. Conflictus - зіткнення) - це відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть бути конкретними особами або групами. Кожна сторона робить все, щоб прийнята була її точка зору і мета, і заважає іншій стороні робити теж саме.

Конфлікт не містить вище перелічених ознак домашнього насильства

Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають у сім`ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство. Без з`ясування природи та причин сварки, її ініціатора та обставин життя сторін конфлікту, неможливо однозначно стверджувати про те, що один із учасників сварки став жертвою домашнього насильства.

Отже, різниця у тому, що домашнє насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, а не прагненням розв`язати спір.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності наявні у справі докази та надані письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 , приходжу до висновку, що 16 січня 2025 року між ОСОБА_1 та його неповнолітнім сином ОСОБА_2 фактично мав місце саме конфлікт на побутовому рівні через відсутність вдома та пізнє повернення сина додому, що виключає склад правопорушення у вигляді домашнього насильства.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 саме домашнього насильства, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).

У справі "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), ЄСПЛ констатував, що у випадку коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь звинувачення.

Зазначене також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), згідно яких "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом".

Враховуючи вищевказані встановлені у судовому засіданні обставини у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу вказаного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283-287, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.173-2КУпАП - закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Суддя

Таращанського районного суду

Київської області Олександра РАЗГУЛЯЄВА