Court ruling № 125587917, 03.03.2025, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

03 березня 2025 року Справа № 915/1202/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія б/н від 21.02.2025 про зупинення провадження у справі

за позовом: керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області,

в інтересах держави в особі:

1) Південного офісу Держаудитслужби,

2) Вільнозапорізької сільської ради,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія,

про: визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів,-

в с т а н о в и в:

Господарським судом Миколаївської області розглядається справа за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Вільнозапорізької сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, за такими вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду від 26.08.2022 №2 до договору від 04.01.2022 №55/113 про постачання електричної енергії, укладену між Вільнозапорізькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія;

- визнати недійсною додаткову угоду від 19.09.2022 №3 до договору від 04.01.2022 №55/113 про постачання електричної енергії, укладену між Вільнозапорізькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія;

- визнати недійсною додаткову угоду від 17.10.2022 №4 до договору від 04.01.2022 №55/113 про постачання електричної енергії, укладену між Вільнозапорізькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія на розрахунковий рахунок Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 89264,78 грн.

Ухвалою суду від 03.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2025.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням б/н від 21.02.2025, в якому просить суд зупинити провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24, оскільки на його думку правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі, зокрема щодо застосування судами приписів ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у даній справі.

Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов наступних висновків.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2025 справу №920/19/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

У вказаній ухвалі колегія суддів Касаційного господарського суду зазначила наступні підстави передачі справи №920/19/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду:

- у цій справі постало питання правомірності укладення додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару до договору про публічні закупівлі. Сторони підвищували ціну не більше ніж на 10% від попередньо визначеної додатковими угодами про збільшення ціни, що призвело до підвищення ціни на 100,75% від тієї, що визначена основним договором;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зробила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", вказавши, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору;

- Верховний Суд у цій справі з урахуванням відсутності стабільної ситуації на ринку товарів (зокрема, електричної енергії) вважає, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від цього висновку Великої Палати Верховного Суду, вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку, ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, при цьому обмеження у 10% рахується від ціни, яка була встановлена договором або останньою додатковою угодою про збільшення ціни. При цьому, загальна ціна договору не повинна змінюватися.

У даній справі позовні вимоги прокурором обґрунтовані тим, що при укладенні між Вільнозапорізькою сільською радою та відповідачем додаткових угод до договору було порушено вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а саме безпідставно змінено ціну електроенергії у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі прокурор посилався, зокрема, на висновки Великої Палати Верховного Суду зроблені в постанові від 24.01.2024 по справі №922/2321/22.

Отже, на думку суду у даній справі, як і у справі №920/19/24, спірним є питання про застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", посиланням на який прокурор, у справі яка розглядається, обґрунтовував свій позов.

Згідно п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до ч.3 ст.228 ГПК України, з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Згідно п.11 ч.1 ст.229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до п.4 ч.4 ст.17 Закону України Про судоустрій і статус суддів, єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Згідно ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ч.4 ст.236 ГПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи підстави подання позову, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24, зокрема, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі, з метою єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі, на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, ст.ст.229, 234, 235 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія б/н від 21.02.2025 про зупинення провадження у справі, - задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення повного тексту постанови.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про результати перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 04.03.2025.

Суддя М.В.Мавродієва