Court ruling № 125295113, 20.02.2025, Pivdennoukrainsk City Court of Mykolaiv Oblast (until 25.04.2025 - Yuzhnoukrainsk City Court of Mykolaiv Oblast)

Справа №: 486/985/24 Провадження № 2/486/213/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Південноукраїнськ

Южноукраїнський міський суду Миколаївської області в складі головуючого судді Далматової Г.А., при секретарі Маляновій А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

учасники справи: позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», представник позивача Москаленко М.С., відповідач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області знаходиться позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Ухвалою суду від 18 червня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Зазначено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки, шляхом надання суду детальних розрахунків заборгованості за кредитними договорами та договорами позики №5648680, №4223795, №78944915, №16802-06/2023, №6123464, №101990781, доданими до позовної заяви, а також підтвердження перерахування фінансовими установами кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 . В ухвалі було акцентовано увагу позивача на необхідності дотримання приписів, встановлених ч. 9 ст. 83 ЦПК України.

На виконання ухвали суду 31 грудня 2024 року представником позивача було надано детальні розрахунки заборгованості лише за трьома кредитними договорами № 5648680, № 6123464, № 101990781 та платіжні доручення про перерахування коштів за кредитними договорами № 6123464, № 101990781, а також повідомлення про перерахування коштів через сервіс онлайн платежів iPay.ua 244248361, призначення платежу: зарахування на карту НОМЕР_1 на суму 5000 грн.

Інші документи, вказані в ухвалі суду від 23 грудня 2024 року надані позивачем не були.

В зв`язку з чим, 21 січня 2025 року ухвалою суду позовну заяву було повторно залишено без руху та ще раз запропоновано ТОВ «ФК «ЄАПБ» подати до суду детальні розрахунки заборгованості за кредитними договорами/договорами позики №4223795, №78944915, №16802-06/2023, підтвердження перерахування фінансовими установами кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 за вказаними договорами, а також за договором №5648680, доказу що картка НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 та доказу надіслання поданих до суду документів відповідачу.

Для усунення недоліків позивачу був встановлений строк п`ять днів.

Копію зазначеної ухвали від 21 січня 2025 року було доставлено до електронного кабінету позивача та представника позивача 28 січня 2025 року, однак, не тільки у строк зазначений в ухвалі суду, а й на час розгляду справи, недоліки позовної заяви усунуті не були, позивачем не було надано суду детальних розрахунківзаборгованості закредитними договорами/договорамипозики №4223795,№78944915,№16802-06/2023, що є суттєвим недоліком, який ускладнює розгляд справи по суті.

Крім того, не надано підтвердження перерахування фінансовими установами кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 за вказаними договорами, а також за договором №5648680, доказу що картка НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , при цьому в ухвалах суду позивачу двічі зазначалось, що відповідач не визнає, що укладав кредитні договори та отримував кошти.

Ненаданий і доказ надіслання поданих після усунення недоліків за ухвалою суду від 23 грудня 2024 року до суду документів відповідачу, чим порушено вимоги ч. 9 ст. 83 ЦПК України.

Таким чином, ухвала суду від 21 січня 2025 року станом на 20 лютого 2025 року позивачем не виконана.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Надання переваги будь-кому з учасників у справі у вирішенні процесуальних питань (у даному випадку без надання детальних розрахунків заборгованості за кредитними договорами/договорами позики №4223795, №78944915, №16802-06/2023, підтвердження перерахування фінансовими установами кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 за вказаними договорами, а також за договором №5648680, доказу що картка НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 та доказу надіслання поданих до суду документів відповідачу) не відповідає таким засадам (принципам) судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від19 червня 2001 року зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання збоку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

В рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 257, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Залишити безрозгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення заяви без розгляду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова