Decision № 125012621, 07.02.2025, Vinnytsia District Administrative Court

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 р. Справа № 120/6341/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в місті Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) про стягнення з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) податкового боргу на суму 73053,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість із орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 73053,49 грн. (основний платіж). Вказаний податковий борг виник за наслідком винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень №2186918-2409-0205 від 29.12.2022, №194088-2409-0205 від 28.04.2023. Незважаючи на те, що відповідачу була надіслана податкова вимога №0008171-1306-0232 від 12.10.2023, однак спірна заборгованість залишається непогашеною. Відтак, позивач з посиланням на положення п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертається до суду з адміністративним позовом про стягнення зазначеної суми податкового боргу з платника податку.

Після отримання позовної заяви судом на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надіслано запит до Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області, а також до Жмеринської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Так, 28.05.2024 від Жмеринської міської ради надійшла інформація про те, що місце проживання відповідача не зареєстроване в межах Жмеринської міської територіальної громади.

Надалі 29.05.2024 від адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області до суду надійшла запитувана інформація, за результатами розгляду якої суд встановив, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки вказана інформація підтвердила територіальну юрисдикцію Вінницького окружного адміністративного суду щодо розгляду цієї справи, ухвалою суду від 03.06.2024 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.

04.09.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує. Зазначає, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України з 25.02.2022 він був призваний до лав Збройних Сил України. В подальшому, 06.06.2024 за наказом командира військової частини НОМЕР_1 №69-РС був звільнений з військової служби за станом здоров`я. Відповідач звертає увагу суду, що відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Зазначає, що п. 2 Розділу ІІ Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов?язків встановлено, що підставами неможливості виконання платником податків - фізичною особою, зокрема самозайнятою, податкових обов`язків є: призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони кого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, на переконання відповідача, стягнення з нього податкового боргу, під час перебування його в лавах Збройних Сил України, підтвердженого документально, буде невиправданим втручанням у право мирного володіння майном (грошовими коштами). А свій обов`язок щодо сплати такого податкового боргу вважає відстроченим в силу закону до припинення воєнного стану.

06.09.2024 від представника ГУ ДПС у Вінницькій області надійшла відповідь на відзив, в якій податковий орган звертає увагу суду на узгодженість податкових зобов`язань, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень, що вказує на наявність у платника податку безумовного обов`язку у сплаті податкового боргу.

Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області як платник податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно із довідкою податкового органу про суму заборгованості платника податків станом на 10.05.2024 за відповідачем рахується податковий борг із орендної плати за землю фізичних осіб в загальній сумі 73053,49 грн. (основний платіж), який виник з 13.03.2023.

Так, судом встановлено, що зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати відповідачем нарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень №2186918-2409-0205 від 29.12.2022 на суму 33978,34 (податковий період 2022 рік) та №194088-2409-0205 від 28.04.2023 на суму 39075,09 (податковий період 2023 рік). (33978,34 грн. + 39075,09 грн. = 73053,43 грн. + 0,06 грн. попередня заборгованість, про що свідчить картка особового рахунку платника).

Разом з тим, відповідні суми грошових зобов`язань у визначений законом строк відповідачем не сплачено, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми податкового боргу, суд виходить із такого.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).

В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

У той же час згідно п. 287.5 ст. 287 ПК України плата за землю та орендна плата сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податкові повідомлення рішення №2186918-2409-0205 від 29.12.2022 та №194088-2409-0205 від 28.04.2023, на підставі яких у відповідача виник податковий борг, що є предметом даного спору, були направлені на податкову адресу ОСОБА_1 та вручені відповідачу, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень.

При розгляді цієї справи доказів оскарження/скасування згаданих податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а визначені у них податкові зобов`язання вважається узгодженим, а отже визнаються податковим боргом.

За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано на податкову адресу відповідача податкову вимогу вимога №0008171-1306-0232 від 12.10.2023 форми "Ф" на суму 73053,49 грн. (вручена платнику 18.10.2023).

Як зазначено у п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Проте, судом встановлено, що вказана податкова вимога залишилась без виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку існуючої заборгованості в сумі 73053,49 грн.

Що ж до посилання відповідача на положення п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України як на можливість звільнення його від сплати податкового боргу, то суд зважає на наступне.

Дійсно, указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який в подальшому на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року N 2118-IX (надалі також - Закон від 3 березня 2022 року N 2118-IX).

Цим Законом (набрав чинності 7 березня 2022) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Надалі у зв`язку з набранням чинності Законом України від 12 травня 2022 року N 2260-IX абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX викладений у редакції, відповідно до якої установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції:

"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні".

В подальшому дана норма зазнавала чергових змін, які в цілому важливого значення до обставин цієї справи не мають, оскільки звільнення платника податків від відповідальності, передбаченої ПК України, у разі відсутності у нього можливості виконати вчасно свій податковий обов`язок, про що йде мова в п.п. 69.1 п. 69 Перехідних положень ПК України, в жодному разі не стосується обставин судового стягнення узгодженого податкового зобов`язання.

В даному випадку звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом про стягнення з платника податку податкового боргу не є тією мірою відповідальності, яка визначена згаданими вище положенням податкового законодавства.

Тобто в межах цього спору п.п. 69.1 п. 69 Перехідних положень ПК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Що ж до посилання відповідача на п. 2 Розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов?язків, визначених п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 29.07.2022 № 225 (далі Порядок), то з цього приводу суд враховує, що процитовані відповідачем у своєму відзиві норми цього Порядку стосуються фізичних осіб, які є самозайнятими особами. Більше того, для підтвердження неможливості платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій обов`язок такий Порядок вимагає подання відповідних документів до контролюючого органу для прийняття відповідного рішення.

Проте жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій щодо реалізації вимог цього Порядку останнім до матеріалів справи надано не було.

В даному випадку суд вкотре звертає увагу, що предметом розгляду цього позову є саме стягнення податкового боргу (тобто узгодженого податкового зобов`язання), а предметом доказування - обставини, що свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку. При цьому питання підстав виникнення такого боргу, а також правомірності винесення податкових повідомлень-рішень суб`єкта владних повноважень, не є предметом розгляду у даній справі.

Податкові повідомлення-рішення №2186918-2409-0205 від 29.12.2022 та №194088-2409-0205 від 28.04.2023, на підставі яких виник податковий борг в загальній сумі 73053,49 грн. відповідачем не оскаржувалися в адміністративному чи судовому порядку, є чинними, а тому визначені у них зобов`язання належить сплатити платникові.

Доказів на спростування цієї заборгованості відповідачем надано не було.

Сплата податків і зборів є конституційним обов`язком громадянина (ст. 67 Конституції України), а тому не може вважатися невиправданим втручанням у право мирного володіння майном, на що безпідставно наголошує відповідач.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено, зокрема, на податкові органи.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу в розмірі 73053,49 грн. відповідач ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) податковий борг в сумі 73053,49 грн. (сімдесят три тисячі п`ятдесят три гривні 49 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 07.02.2025.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ ВП 44069150);

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович