Court ruling № 124891813, 14.01.2025, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/269/25

Провадження №1-кс/369/173/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , представника заявника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 42024112310000079 від 27.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10.01.2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 42024112310000079 від 27.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 13.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/18398/24 від 06.11.2024 в приміщення лікарні КПН «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради за адресою: Київська обл., м. Боярка, вул. Соборності, 51, зокрема в кабінеті ординаторської травматологічного відділення лікарні, де знаходився лікар ортопед-травматолог ОСОБА_5 було виявлено та вилучено дві купюри номіналом 200 гривень з серійними номерами ЗГ6067636, УИ3549406, що запаковано до спеціального пакету PSP12020406; вісім купюр номіналом 200 гривень з серійними номерами СВ3587065, С31504612, СИ1302703, ПЕ2038141, TЄ0816096, ХИ0120915, ЕА7322483, СЛ0439679, що запаковано до спеціального пакету PSP1220407; три купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами HE01761455A, KE72366126A, DK23048185A та двадцять дев`ять купюр номіналом по 500 гривень з серійними номерами 3Л6067644, АИ0736504, ЄB2924284, E30165997, АЖ7824385, ГБ0606336, ЕД8166929, АГ1380735, XA1842113, 3B1021192, ГЛ4297071, BИ0161351, BC1786237, BC1786233, ЄБ6828198, EЄ6934411, EA4707535, AA9085641, ЄB8883503, XA2342737, AM8111247, XИ6461109, BT4017661, BE6971654, AИ1974511, AK5916714, AЄ0735255, BC0921545, AM3261555, та двадцять купюр номіналом 1000 гривень з серійними номерами AE5786181, AT7835472, ГИ5948790, ГM7399308, ГM7399307, AH8386230, AC3415896, АД1896534, АЖ4437697, ГK9052027, EA3326436, BУ8158436, BУ8158437, BУ8158438, BУ8158439, EД7142480, AE4963376, ВУ5880749, EA9435519, які поміщено до спеціального пакету INZ1056284; чотири купюри номіналом 100 гривень з серійними номерами АЄ8054752, УМ8845311, АБ0689870, УЛ6528642 та одну купюру номіналом 50 гривень з серійним номером АТ6430672, які було поміщено до спеціального пакету PSP1220405; дванадцять купюр по 1000 гривень з серійними номерами AK3631997, AC8575949, AP9878765, AP98788766, AP9878543, БЛ1711499, AB9105707, АУ7845303, АП8432586, AC4664561, АЛ3265573, АЛ7014366, які поміщено до спеціального пакету PSP1220403; дві молдавські купюри з серійними номерами А.0011, А.0175, які поміщено до спеціального пакету PSP1220402; одна купюра номіналом 200 гривень з серійним номером ГГ2539906 та одну купюру номіналом 2 гривні з серійним номером СЕ5686449, які поміщено до спеціального пакету INZ1056283; копію «Журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації» із записом на ім`я ОСОБА_6 на 4 арк, який поміщено до спеціального пакету WAR1557929. Крім цього ОСОБА_5 добровільно видав свій мобільний телефон марки «Redmi Note 7» з встановленою сім картою, який поміщено до спеціального пакету INZ1056281.

З урахуванням вищезазначеного, оскільки у ОСОБА_5 було вилучено майно, яке не підлягало вилученню в ході проведення обшуку, прокурор звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

За результатами розгляду вказаного клопотання слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_7 наклала арешт на тимчасово вилучене майно, відповідно до ухвали від 19.11.2024 по справі №369/19123/24.

Разом з тим, слід зазначити, що накладення арешту на тимчасово вилучене майно за вказаною ухвалою, є необґрунтованим та безпідставним, з огляду на наступне:

- Вилучені грошові кошти не містять на собі слідів вчинення злочину та не були знаряддям вчинення злочину, оскільки вони не відповідають серії, номеру та ВАЛЮТІ грошових коштів, які були залучені для проведення контрольованої операції в рамках КП №42024112310000079 від 27.06.2024, що буде доведено в ході розгляду справи та підтверджено відповідними доказами зокрема, які вже містяться в матеріалах справи;

- Грошові кошти, які були вилучені в ході обшуку були отримані ОСОБА_5 в законному порядку, оскільки він є оперуючим лікарем ортопед-травматологом, та зазначені кошти призначались на закупівлю медичного обладнання для проведення хірургічного втручання військовослужбовцю, про що під час обшуку слідчому надавались відповідні документи та були долучені до заперечень на протокол обшуку від 13.11.2024

- Крім того, як вбачається з доказів, що були долучені до клопотання, а також самого клопотання, під час обшуку у ОСОБА_5 вилучили грошові кошти у загальній сумі 57152 (п`ятдесят сім тисяч сто п`ятдесят дві) гривні та 300 доларів США, при цьому для контролю за вчиненням злочину використовувались грошові кошти у розмірі 3000 (три тисячі) євро, таким чином вилучені грошові кошти не відповідають сумі та валюті «контрольованої закупки», що додатково свідчить про той факт, що винесена постанова про визнання вилучених речей речовими доказами була винесена формально органами досудового розслідування з метою вчинення тиску на володільця майна.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі 369/18398/24 від 06.11.2024 було надано дозвіл на відшукання та вилучення 3000 (три тисячі) ЕВРО, що в свою чергу вказує на той факт, що органом досудового розслідування не надано доказів, що вказані грошові кошти були знаряддям вчинення злочину або містять на собі сліди вчинення злочину.

Під час проведення обшуку ОСОБА_5 в добровільному порядку було надано слідчому мобільний телефон марки «Redmi Note 7» та повідомлено пароль для здійснення його огляду та зняття необхідної інформації.

Відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Вирішення питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Крім іншого, відомим є факт, що згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Жодного обґрунтування щодо належності вказаного майна до «доказів злочину», постанова слідчого не містить взагалі, рівно як і не містить жодних обґрунтувань з приводу наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно містить ознаки речового доказу. Разом з тим, ані в самому клопотанні прокурора, ані у матеріалах, доданих до нього, немає жодних доказів, які б встановлювали факт наявності саме у зазначеного майна ознак, перелічених у ст. 98 КПК України.

Зокрема, із доданих до клопотання прокурора матеріалів вбачається, що у них відсутні будь-які посилання на наявність підстав вважати вилучене майно речовими доказами.

В свою чергу, винесена слідчим постанова про начебто визнання майна, вилученого під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 речовими доказами, не обґрунтована жодним чином і є виключно формальною, що підтверджується також і змістом самої постанови.

З урахуванням наведеного, відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що щодо вказаного майна існують підстави чи підозри вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Отже, в розумінні ст. 84 КПК України, вилучене майно не є доказом, оскільки не містять фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Проте, це не відповідає дійсності та суперечить наявним матеріалам справи.

При цьому, сам по собі факт знаходження таких грошей на робочому місці ОСОБА_5 , не свідчить та не може автоматично свідчити про їх належність або ж причетність до кримінального правопорушення про що з невідомих причин до хибного висновку дійшов орган досудового розслідування.

Враховуючи викладене, заявник адвокат ОСОБА_4 просила слідчого суддю скасувати арешт в частині його накладення на грошові кошти та мобільний телефон, які зазначені в ухвалі слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2024 по справі №369/19123/24, в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024112310000079 від 27.06.2024.

У судовому засіданні 14.01.2025 року заявник адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила його задовольнити, прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення даного клопотання.

Вислухавши позиції адвоката та прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що провадженні Фастівського РУП ГУНП перебуває кримінальне провадження № 42024112310000079 від 27.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Згідно вимог ч. 1 ст.174КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно позиції прокурора у судовому засіданні наразі проводяться необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні № 42024112310000079 від 27.06.2024, підстав для скасування арешту з майна, яке визнано речовими доказами, наразі немає.

За вказаних обставин на час розгляду слідчим суддею вимоги клопотання про скасування арешту майна, обставини, якими обґрунтовувався арешт не перестали існувати, а необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відпала.

Перевіряючи обґрунтованість накладеного арешту, слідчий суддя може виходити виключно з обставин, які існували на момент прийняття такого рішення. Обставини, які виникли згодом, можуть вказувати тільки на те, що у арешті відпала потреба. Перевіряючи останнє, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальним процесуальним кодексом України не визначає переліку обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється. Однак логічне тлумачення відповідної норми, дає підстави зробити висновок, що вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які було накладено арешт.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження.

Як з`ясовано в судовому засіданні на даний час у кримінальному провадженні ще не виконані усі необхідні слідчі дії, досудове розслідування не завершено, а відтак звернення до суду з клопотанням про скасування арешту є передчасним.

Зважаючи на те, що будь-яких доказів того, що оспорюваний арешт було накладено необґрунтовано або у його застосуванні відпала потреба, слідчому судді не надано, та останнім таких обставин встановлено не було, слідчий суддя доходить висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 174, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 42024112310000079 від 27.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1