№ 12487430, 22.11.2010, Cherkasy District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4843/10/2370 22.11.2010 р. м. Черкаси

17 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.,

за участю представника позивача Кононенко О.В., довіреність від 17.09.2010р.;

представника відповідача Темчишиної-Благордір С.П., довіреність від 11.01.2010р. №148/07,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат»до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось закрите акціонерне товариство «Черкаський агротепличний комбінат»до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі про визнання протиправним та скасування рішення УПФУ в Черкаському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 08.10.2010 року №392.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»оскаржуваним рішенням за несвоєчасно сплачені зобовязання зі сплати страхових внесків застосував до ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат»штрафні санкції та нарахував пеню в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням позивач вказує, що згідно вимог частини 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях та поясненнях доданих до матеріалів справи. При цьому, представник відповідача пояснила суду, що фінансові санкції та пеня нараховані в оскаржуваному рішенні від 08.10.2010 року №392 нараховано на сплачені позивачем страхові внески після припинення провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат», тобто після 25.03.2010р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат»зареєстроване як юридична особа 28.02.2008р. Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області (ідентифікаційний код 31448762).

Судом встановлено, що ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат»зареєстроване платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.12.2009р. у справі №14/3196 у звязку з порушенням провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат»було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів позивача (а.с.10). Однак, в подальшому, ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.03.2010р. у справі №14/3196 було знято мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.11).

08.10.2010р. на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №392.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення УПФУ в Черкаському районі від 08.10.2010р. до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу та нараховано пеню по зобовязанням зі сплати поточних платежів (страхових внесків), що виникли в період з 20.01.2010р. по 29.09.2010р., а отже, застосовано штраф в розмірі 168192,30грн. та нараховано пеню - 67290,11грн. (а.с.19).

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14.05.1992р. №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон №2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону №2343-XII, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), які стосуються таких вимог і зобовязань, що охоплюються мораторієм.

При чому, системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Субєкт господарювання не втрачає права укладати договори і вчиняти інші правочини, у звязку із чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003 року страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Також суд вважає необхідним зазначити, що оскаржуване рішення №392 від 08.10.2010р. про нарахування позивачу штрафних санкцій та пені було винесене управлінням Пенсійного фонду України в Черкаському районі після скасування дії мораторію і стосується сплачених позивачем страхових внесків, що є поточними зобовязаннями перед Пенсійним фондом України, передбаченими Законом №1058-IV. За таких обставин, управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі застосувало до позивача штраф та нарахувало пеню за неналежне виконання зобовязання щодо сплати сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, на загальних підставах після закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав, для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбаченомі ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.Ю. Гриньковська

повний текст постанови виготовлений 25.11.2010р