№ 1247992, 27.11.2007, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2007 р.

14:00

Справа № 8/765/07

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Гриньової Т.В.,

при секретарі Скрипник О.В.,

за участю представників сторін:

позивача –Кузовлєва В.В., дов. № 27 від 27.11.2007р.;

відповідача –Бортика Р.О., дов. № 312 від 18.01.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом приватного підприємства виробничо-комерційна фірма (ПВКФ) “Владимир Мономах”,

54002, м. Миколаїв, вул. Московська, 60,

до комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”,

54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40,

про визнання протиправним і скасування рішення, -

встановив:

ПВКФ “Владимир Мономах” (далі –позивач) звернулося в господарський суд Миколаївської області з адміністративним позовом до КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” (далі –відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 06.11.2007р. (вих. № 47 від 05.11.2007 р.) про відмову в реєстрації за позивачем права власності на вбиральню (Літ. У-1), частину покриття „І”, площею 1960 кв. м, частину огорожі № 12 довжиною 98,9 п. м, ворота № 9, які знаходяться на території виробничо-складської бази по пр. Героїв Сталінграду, 1д у місті Миколаєві і складають 1/50 частку від усього нерухомого майна, що розташоване за вказаною адресою, і про зобов’язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на вказане майно.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення про відмову в реєстрації права власності за позивачем є цілком правомірним і ґрунтується на приписах п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на такому.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2007р. по справі № 8/491/07, яке набрало законної сили 05.10.2007р., визнано дійсним укладений 12.06.2007р. між позивачем та відкритим акціонерним товариством “Миколаївське підприємство “Суднокомплект” договір купівлі-продажу вбиральні (Літ. У-1), частини покриття „І”, площею 1960 кв. м, частини огорожі № 12 довжиною 98,9 п.м, воріт № 9, які знаходяться на території виробничо-складської бази по пр. Героїв Сталінграду, 1д у м. Миколаєві, також за позивачем визнано право власності на зазначене нерухоме майно, яке складає 1/50 частку від усього нерухомого майна, що розташоване за вказаною адресою.

11.10.2007р. позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на вищевказане майно.

Рішенням відповідача від 06.11.2007р. (вих. № 47 від 05.11.2007 р.) позивачу відмовлено у реєстрації на підставі п. 3.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, а саме –заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації.

Речові права, які підлягають обов’язковій державній реєстрації, визначені ст. 4 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”. Відповідно до вказаної статті до таких прав належить право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Згідно зі ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна до таких об’єктів віднесено житлові будинки квартирного типу різної поверховості; житлові будинки садибного типу, розташовані на окремих земельних ділянках; будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо; господарські будівлі (сараї (хліви), гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо); господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо).

З матеріалів справи вбачається, що майно, на яке за позивачем рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.09.2007р. визнане право власності, має всі ознаки нерухомого і входить до складу об’єктів нерухомості, передбачених Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, а саме –господарських будівель (вбиральня літ. У-1), та споруд (частина покриття „І”, площею 1960 кв. м, частина огорожі № 12 довжиною 98,9 п. м, ворота № 9).

Посилання відповідача на те, що за матеріалами інвентаризаційної справи об’єкти позивача не пов’язані фундаментом із землею і тому відповідно до абзацу другого п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно не підлягають реєстрації, судом відхиляються. Як свідчить зміст абзацу другого п. 1.6. згаданого Положення, він стосується майна, яке не має ознак нерухомості. Згідно з довідкою відповідача № 5718 від 07.08.2007р., виданою для пред’явлення до Господарського суду Миколаївської області, відповідач погоджується з тим, що майно позивача згідно даних інвентаризаційної справи належить до нерухомого. Відповідно до даних технічного паспорту на виробничо-складську базу по пр. Героїв Сталінграду, 1д у м. Миколаєві будівля вбиральні літ. У-1 має фундамент. Крім того, частина покриття „І”, площею 1960 кв. м, частина огорожі № 12 довжиною 98,9 п.м, ворота № 9 є нерозривно пов’язаними із землею і їх переміщення є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Також відповідно до рішення господарського суду Миколаївської області від 18.09.2007р. по справі № 8/491/07 та довідки відповідача № 5718 від 07.08.2007 р. об’єкти позивача складають 1/50 частку в нерухомому майні - виробничо-складській базі по пр. Героїв Сталінграду, 1д у м. Миколаєві.

Оскільки об’єкти позивача належать до нерухомого майна, то за вищенаведеними приписами законодавства право власності на них підлягає державній реєстрації.

В даному випадку право власності набуте позивачем на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 18.09.2007 р. по справі № 8/491/07. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, що встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. З огляду на положення ч. 6 ст. 3 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” відсутність державної реєстрації права власності обмежує позивача у праві розпорядження майном.

Відповідно до п. 5 розділу V Прикінцевих положень ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Згідно ст. 30 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” дія чи бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені в судовому порядку.

За такого вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, відмову відповідача в реєстрації права власності слід визнати протиправною і скасувати, зобов’язавши його здійснити реєстрацію права власності за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 94, 158-163 КАС України, господарський суд, -

Постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” від 06.11.2007 р. (вих. № 47 від 05.11.2007 року) про відмову в реєстрації за приватним підприємством виробничо-комерційна фірма “Владимир Мономах” права власності на вбиральню (Літ. У-1), частину покриття „І”, площею 1960 кв. м, частину огорожі № 12 довжиною 98,9 п.м, ворота № 9, які знаходяться на території виробничо-складської бази по проспекту Героїв Сталінграду, буд. 1д у місті Миколаєві і складають 1/50 частку від усього нерухомого майна, що розташоване за вказаною адресою.

Зобов’язати комунальне підприємство “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за приватним підприємством виробничо-комерційна фірма “Владимир Мономах” право власності на вбиральню (Літ. У-1), частину покриття „І”, площею 1960 кв. м, частину огорожі № 12 довжиною 98,9 п.м, ворота № 9, які знаходяться на території виробничо-складської бази по проспекту Героїв Сталінграду, буд. 1д у місті Миколаєві і складають 1/50 частку від усього нерухомого майна, що розташоване за вказаною адресою.

Відшкодувати приватному підприємству виробничо-комерційна фірма „Владимир Мономах” (54002, м. Миколаїв, вул. Московська, 60, ідентифікаційний код 03349507) з Державного бюджету України понесені судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанову може бути оскаржено в порядку ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя

Т.В.Гриньова