Court ruling № 124751237, 27.01.2025, Dubrovytsia District Court of Rivne Oblast

Справа №949/189/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2025 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичною особи,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, у якій просить стягнути з Приватного Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 : 255600,00 грн. - страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника; 42600,00 грн. - моральної шкоди; 13250,00 грн. - страхового відшкодування пов`язаного з відшкодуванням витрат на поховання; 27000,00 грн. - судових витрат пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, а також вимогам ст. 95 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає в повному обсязі зазначеним вимогам, а тому підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви мають додаватися документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві представник позивачки, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, посилається на п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Зі змісту вказаної норми закону, позивачка звільняється від сплати судового збору у справах про відшкодування лише матеріальних збитків і лише у випадку, коли такі збитки завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено вимоги про стягнення із відповідача 255600,00 грн. - страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника; 42600,00 грн. - моральної шкоди; 13250,00 грн. - страхового відшкодування пов`язаного з відшкодуванням витрат на поховання;

Так, згідно з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір за неї підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).

Таким чином, при зверненні до суду позивачка не звільнена від сплати судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, приходжу до висновку, що позивачці при зверненні до суду із вказаним позовом необхідно було сплатити 1211,20 грн.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, позивачці необхідно виправити вищевказані недоліки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

За таких обставин, в силу ч. 1 ст. 185 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачці строк десяьб днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України.

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичною особи - залишити без руху.

Надати позивачці ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/1706.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.